12 листопада 2015 року м. Київ К/800/52328/14
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Калашнікової О.В.,
Васильченко Н.В.,
Гончар Л.Я.
розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду справу за касаційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2014 року у справі № 598/1568/13-а (2а/598/65/13) за позовом ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_4 до Залужанської сільської ради Збаразького району Тернопільської області про визнання протиправним та скасування рішення, -
У серпні 2013 року ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_4 звернулася в суд з позовом до Залужанської сільської ради Збаразького району Тернопільської області, в якому просила: визнати протиправним та скасувати рішення 15 сесії 6 скликання Залужанської сільської ради від 29 березня 2013р. № 360 про відмову ОСОБА_4, жителю с.Залужжя, у наданні дозволу на виготовлення проектної документації на земельну ділянку, яка знаходиться в АДРЕСА_1 в зв'язку з тим, що на даній земельній ділянці є лісові насадження, а також стягнути з відповідача витрати пов'язані з наданням допомоги адвоката в розмірі 2500 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що спірне рішення відповідача порушує право відповідача є незаконним, безпідставним та необгрунтованим, оскільки згідно ст.121 ЗК України, громадяни України мають право на безоплатну передачу їм для ведення ОСГ до 2 га. земельної ділянки.
Постановою Збаразького районного суду Тернопільської області від 8 жовтня 2013 року позовні вимоги задоволені частково. Визнане протиправним та скасоване рішення 15 сесії 6 скликання Залужанської сільської ради Збаразького району Тернопільської області від 29 березня 2013р. № 360 про відмову ОСОБА_4, жителю с. Залужжя, у наданні дозволу на виготовлення проектної документації на земельну ділянку, яка знаходиться в АДРЕСА_1 в зв'язку з тим, що на даній земельній ділянці є лісові насадження. Зобов'язано Залужанську сільську раду Збаразького району Тернопільської області повторно розглянути дане питання щодо надання дозволу на виготовлення проектної документації на земельну ділянку, яка знаходиться в АДРЕСА_1 ОСОБА_4 на наступній сесії сільської ради. Стягнуто з Залужанської сільської ради Збаразького району Тернопільської області в користь ОСОБА_4, жителя с.Залужжя Збаразького району Тернопільської області 1400 грн. витрат понесених ним на оплату допомоги адвоката з розгляду даної справи.
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2014 року скасоване рішення суду першої інстанції та відмовлено в задоволенні позовних вимог.
Не погоджуючись з рішенням апеляційного суду ОСОБА_4 звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши матеріали касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами першої і апеляційної інстанцій встановлено, що рішенням 15 сесії 6 скликання Залужанської сільської ради від 29 березня 2013р. № 360 відмовлено ОСОБА_4, жителю с. Залужжя, у наданні дозволу на виготовлення проектної документації на земельну ділянку, яка знаходиться в АДРЕСА_1 в зв'язку з тим, що на даній земельній ділянці є лісові насадження.
Згідно акту обстеження спірної земельної ділянки від 13.09.2013р. земельна ділянка площею 0,28га., на яку претендує позивач ОСОБА_4, належить до лісового фонду сільської ради і знаходиться в межах заказника "Довбушева гора". Також з даного акту вбачається ,що на даній земельній ділянці росте 108 дерев та дані дерева мають вік від 60 років і товщину стовбура від 0.2 до 1.2 м. Згідно висновку комісії: дана земельна ділянка належить до лісового фонду сільської ради і не може бути виділена фізичним особам чи юридичним особам для ведення особистого селянського господарства.
З технічного звіту по коректуванню планового матеріалу зйомок минулих років території сільської ради від 1994 року (Технічний звіт), земельна ділянка щодо якої прийнято рішення сесії сільської ради від 29.03.2013 року № 360, записана у графі "Ліс, землі вкриті лісом" під №№ 511, 513.
У річному звіті "Про наявність земель, розподіл їх по землекористувачах, власниках та угіддях" станом на 1 січня 2013 року по сільській раді" у формі 6-ЗЕМ, по рядку 22 "Ліси та лісовкриті площі" і шифрі рядка "Землі запасу" за сільською радою числиться 43,74 га лісів, що включає спірну земельну ділянку.
З листа Держземагенства у Збаразькому районі від 17.09.2013 року за №30-02/1649, який міститься у матеріалах справи вбачається, що спірна земельна ділянка належить до земельних ділянок, вкритих лісом та згідно Розпорядження КМУ від 10 квітня 2008 року за №610-р не може передаватись у власність чи користування.
Задовольняючи позовні вимоги в частині, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до ч. 2 ст. 55 Земельного кодексу України спірна земельна ділянка не може вважатися такою, що віднесена до категорії лісів, не є землею лісогосподарського призначення.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд апеляційної інстанції виходив з того, що характеристики земельної ділянки, відображеної в актах обстеження та наявні обставини справи та докази, що подані відповідачем підтверджують, що спірна земельна ділянка належить до земель лісогосподарського призначення.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновком суду апеляційної інстанції виходячи з наступного.
Згідно обставин справи предметом спору є правомірність рішення 15 сесії 6 скликання Залужанської сільської ради від 29 березня 2013р. № 360 про відмову ОСОБА_4, жителю с.Залужжя, у наданні дозволу на виготовлення проектної документації на земельну ділянку, яка знаходиться в АДРЕСА_1 в зв'язку з тим, що на даній земельній ділянці є лісові насадження.
Згідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язанні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.
Відповідно до положень статті 1 Лісового кодексу України ліс - тип природних комплексів, у якому поєднуються переважно деревна та чагарникова рослинність з відповідними ґрунтами, трав'яною рослинністю, тваринним світом, мікроорганізмами та іншими природними компонентами, що взаємопов'язані у своєму розвитку, впливають один на одного і на навколишнє природне середовище.
Судами встановлено, що рішенням 15 сесії 6 скликання Залужанської сільської ради від 29 березня 2013р. № 360 відмовлено ОСОБА_4, жителю с. Залужжя, у наданні дозволу на виготовлення проектної документації на земельну ділянку, яка знаходиться в АДРЕСА_1 в зв'язку з тим, що на даній земельній ділянці є лісові насадження.
Згідно акту обстеження спірної земельної ділянки від 13.09.2013р. земельна ділянка площею 0,28га., на яку претендує позивач ОСОБА_4, належить до лісового фонду сільської ради і знаходиться в межах заказника «Довбушева гора». З даного акту вбачається, що на даній земельній ділянці росте 108 дерев та дані дерева мають вік від 60 років і товщину стовбура від 0.2 до 1.2 м. Згідно висновку комісії: дана земельна ділянка належить до лісового фонду сільської ради і не може бути виділена фізичним особам чи юридичним особам для ведення особистого селянського господарства.
Також з технічного звіту по коректуванню планового матеріалу зйомок минулих років території сільської ради від 1994 року (Технічний звіт), земельна ділянка щодо якої прийнято рішення сесії сільської ради від 29.03.2013 року № 360, записана у графі «Ліс, землі вкриті лісом» під №№ 511, 513.
У річному звіті «Про наявність земель, розподіл їх по землекористувачах, власниках та угіддях» станом на 01 січня 2013 року по сільській раді» у формі 6-ЗЕМ, по рядку 22 «Ліси та лісовкриті площі» і шифрі рядка «Землі запасу» за сільською радою числиться 43,74 га лісів, що включає спірну земельну ділянку.
Відповідно до листа Держземагенства у Збаразькому районі від 17.09.2013 року за №30-02/1649, який міститься у матеріалах справи вбачається, що спірна земельна ділянка належить до земельних ділянок, вкритих лісом та згідно Розпорядження КМУ від 10 квітня 2008 року за №610-р не може передаватись у власність чи користування.
Актом від 30.09.2013 року Держземагентства та Збаразького лісництва стверджується, що проведено обстеження спірної земельної ділянки та зазначено,що дана ділянка розташована на схилі більше 7 градусів, на ній росте лісова рослинність діаметром від 8-32 см., яка виконує ґрунтозахисну функцію та при порізі дерев може відбуватись зсув ґрунту.
Згідно вимог ст. 55 ЗК України до земель лісогосподарського призначення належать землі, вкриті лісовою рослинністю, а також не вкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надані та використовуються для потреб лісового господарства.
До земель лісогосподарського призначення не належать землі, зайняті: а) зеленими насадженнями у межах населених пунктів, які не віднесені до категорії лісів пунктів (парки, сади, сквери, бульвари тощо); в) окремими деревами і групами дерев, чагарниками на сільськогосподарських угіддях, присадибних, дачних і садових ділянках. Аналогічне положення закріплені у ст.ст.4 , 5 Лісового кодексу України.
У відповідності до Закону України «Про благоустрій населення» та Накаказу Мінбуду України від 10.04.2006 №105 «Про затвердження Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України», зелені насадження - це деревна, чагарникова, квіткова та трав'яна рослинність природного і штучного походження на визначеній території населеного пункту. Таким чином, як вірно зазначив суд апеляційної інстанції, мається на увазі парки, сади, сквери тощо.
Враховуючи вищенаведене суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що спірна земельна ділянка належить до земель лісогосподарського призначення, отже висновок суду першої інстанції про те, що відповідачем не представлено доказів того, що спірна земельна ділянка віднесена до категорії лісів і відповідно не може вважатись ділянкою лісогосподарського призначення є помилковим.
Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
З урахуванням викладеного, судом апеляційної інстанції винесене законне і обґрунтоване рішення, постановлене з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -
Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.
Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2014 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через 5 днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним судом України з підстав, в порядку та у строки, визначені ст.ст. 236 - 239-1 КАС України.
Судді: