"26" листопада 2015 р. м. Київ К/800/17252/14
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Черпака Ю.К. (судді-доповідача),
Головчук С.В.,
Ліпського Д.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в м. Борисполі та Бориспільському районі Київської області про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії,
за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в м. Борисполі та Бориспільському районі Київської області на постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 12 вересня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 5 березня 2014 року,
встановив:
У червні 2013 року ОСОБА_4 пред'явила позов до Управління Пенсійного фонду України в м. Борисполі та Бориспільському районі Київської області (далі - управління ПФУ) про визнання незаконними дій щодо відмови в нарахуванні і виплати пенсії в порядку та в розмірі, передбаченому статтею 24 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність", зобов'язання відповідача поновити виплату наукової пенсії.
Постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 12 вересня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 5 березня 2014 року, позов задоволено: визнано незаконними дії управління ПФУ щодо відмови в нарахуванні та виплаті ОСОБА_4 пенсії згідно зі статтею 24 Закону України "Про наукову та науково-технічну діяльність"; зобов'язано управління ПФУ поновити ОСОБА_4 виплату пенсії згідно із Законом України "Про наукову та науково-технічну діяльність"; зобов'язано управління ПФУ зробити перерахунок пенсії ОСОБА_4 та виплатити заборгованість з пенсії.
У касаційній скарзі управління ПФУ просить скасувати судові рішення та залишити позовну заяву без розгляду. Посилається на порушення судами постанови Кабінету Міністрів України від 04.03.2004 р. № 257 "Про затвердження переліку посад наукових (науково-педагогічних) працівників підприємств, установ, організацій, вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації, перебування на яких дає право на призначення пенсії та виплату грошової допомоги у разі виходу на пенсію відповідно до статті 24 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність". Зазначає також про неправильне встановлення судами обставин справи, оскільки позивачу припинено виплату пенсії як науковому працівнику з 01.04.2012 р., а не з 01.01.2004 р., як вказано в судових рішеннях. Крім того, посилається на пропуск позивачем строку звернення до суду і незастосування судами наслідків його пропуску.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Судами встановлено, що з 14.01.1981 р. по 30.04.1981 р., з 20.07.1981 р. по 06.09.2002 р. та з 21.10.2002 р. ОСОБА_4 працювала провідним інженером, начальником сектору генпланів, начальником диспетчерського сектору планово-виробничого відділу, провідним інженером відділу інженерних пошуків та генпланів, начальником групи, головним спеціалістом, начальником відділу генпланів Державного проектного інституту "Укрдіпронафтотранс".
11.09.2002 р. Управління Пенсійного фонду України в м. Борисполі та Бориспільському районі Київської області призначило позивачу пенсію згідно із Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність".
З 01.01.2004 р. відповідачем припинено нарахування і виплату пенсії ОСОБА_4
На звернення позивача від 18.02.2013 р. з приводу перевірки правомірності відмови управління ПФУ у призначені наукової пенсії Департамент пенсійного забезпечення Пенсійного фонду України листом від 18.03.2013 р. повідомив, що за наявними в матеріалах пенсійної справи документами не підтверджується, що підрозділи, в яках працювала позивач, були науковими.
Виходячи з таких обставин справи, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач неправомірно припинив виплату позивачу наукової пенсії, оскільки ОСОБА_4 набула право на її призначення 11.09.2002 р. відповідно до діючого на той час законодавства, зокрема, постанови Кабінету Міністрів України від 22.11.2001 р. № 1571 "Про затвердження переліку посад наукових (науково-педагогічних) працівників державних підприємств, установ, організацій, перебування на яких дає право на призначення пенсій та виплати грошової допомоги у разі виходу на пенсію відповідно до статті 24 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність".
Погодившись з висновком суду першої інстанції, апеляційний суд зазначив також, що відповідно до Переліку та порядку подання документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність", затверджених постановою правління Пенсійного фонду України від 06.04.2011 р. № 10-3, позивач не зобов'язана підтверджувати віднесення підрозділів, де вона працювала, до наукових.
Разом з тим, рішення судів ґрунтуються виключно на фактах, викладених у позовній заяві та долучених до неї доказах: копії трудової книжки, заяви ОСОБА_4 від 18.02.2013 р. і відповіді ПФУ від 18.03.2013 р.
Водночас досліджені судами докази і доводи касаційної скарги, які є аналогічними доводам апеляційної скарги, свідчать про неповне встановлення обставин справи, які мають значення для вирішення питання про наявність у особи права на пенсію науковому працівнику (вік, загальний трудовий стаж, стаж наукової роботи), часу призначення і припинення виплати пенсії, що може підтверджуватись лише матеріалами пенсійної справи.
В рішенні міськрайонного суду не зазначено конкретних положень Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" і постанови Кабінету Міністрів України від 22.11.2001 р. № 1571, яким суд керувався і на підставі яких задовольнив позов, а посилання суду апеляційної інстанції на перелік документів, необхідних для призначення (перерахунку) наукових пенсій, не спростовують доводи управління ПФУ про відсутність підстав для призначення позивачу такої пенсії.
Крім того, зобов'язавши відповідача поновити виплату і здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_4, суди не зазначили дату, з якої ці дії слід вчинити, та не перевірили дотримання позивачем строку звернення до адміністративного суду.
Порушення судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права та неповне встановлення обставин справи, що мають значення для правильного вирішення справи, за приписами статті 227 КАС України є підставою для скасування судових рішень з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись статтями 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Борисполі та Бориспільському районі Київської області задовольнити частково.
Скасувати постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 12 вересня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 5 березня 2014 року, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.
Судді:Черпак Ю.К.
Головчук С.В.
Ліпський Д.В.