Ухвала від 10.11.2015 по справі 826/6176/14

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2015 року м. Київ К/800/43455/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого Кравцова О.В.,

суддів Єрьомін А.В.,

Цуркана М.І.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія Профрембуд" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 червня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 24 липня 2014 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія Профрембуд" до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області про визнання нечинними та скасування постанов,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія Профрембуд" (надалі також - позивач), звернулось до суду із позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області (надалі - відповідач), в якому просило визнати неправомірним та скасувати постанови Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області про накладання штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 2 липня 2013 року № 3-0207/4 та № 3-0207/6.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 червня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 24 липня 2014 року, в задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погодившись із судовими рішеннями попередніх інстанцій, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою в якій просив скасувати судові рішення та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити адміністративний позов повністю.

Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 17 червня 2013 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області проведено перевірку будівництва багатоквартирного житлового будинку в с. Крюківщина, Києво-Святошинського району Київської області, по вул. Жилянська, 1в, в наслідок якої складено протоколи № 7 та 9 про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, акт перевірки від 17.06.2013 та припис №С-1706/7, в яких встановлено, що виконавча документація ведеться з порушенням пункту 1.8 ДБН Г.1-4-95, а саме відсутній журнал вхідного контролю (журнал приймання та обліку матеріалів), а також будівництво здійснюється без реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт у зв'язку з чим порушено пункт 1 частини першої ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

На підставі вищевикладеного 2 липня 2013 року контролюючим органом прийнято постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №3-0207/4 та №3-0207/6, якими позивача визнано винним у вчиненні правопорушень, передбачених абзацом четвертим пункту 4 частини третьої статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» (Закон України №208/94), та правопорушення передбаченого пунктом 6 частини третьої статті 2 Закону України №208/94, якими накладено штраф у сумі 103 230 грн. та 20 646 грн. відповідно.

Вважаючи що штраф за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №3-0207/4 та №3-0207/6 порушенням прав з боку відповідача та з метою їх відновлення, позивач звернувся за захистом до суду.

Відмовляючи в задоволені адміністративного позову, суди попередніх інстанцій виходили з того, що Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області доведено правомірність та обґрунтованість оскаржуваних постанов з урахуванням вимог встановлених частиною другою ст. 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої та апеляційної інстанцій з огляду на наступне.

Згідно з частиною першою статті 1 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», встановлено, що правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб'єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами.

Відповідно до пункту 2 частини першої ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлено, що замовник має право виконувати будівельні роботи після реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до I - III категорій складності.

Також, право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням або зареєстрованою декларацією про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об'єктах, що належать до I - III категорій складності, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт, згідно частини першої ст. 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

У відповідності до абзацу четвертого пункту 4 частини третьої ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» передбачено, що суб'єкти містобудування, які виконують будівельні роботи, несуть відповідальність у вигляді штрафу за виконання будівельних робіт без реєстрації декларації про початок виконання таких робіт на об'єктах III категорії складності - у розмірі дев'яноста мінімальних заробітних плат.

Відтак, на об'єктах будівництва, які належать до I - III категорій складності, право виконувати будівельні роботи виникає виключно після реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт, а виконувати будівельні роботи без реєстрації зазначеної декларації забороняється, і передбачає відповідальність у вигляді штрафу.

У відповідності до Державних будівельних норм України (Організаційно-методичні, економічні і технічні нормативи. Правила перевезення, складування та зберігання матеріалів, виробів, конструкцій і устаткування в будівництві) ДБН Г.1-4-95, а саме пункту 1.8 вхідному контролю підлягають будiвельнi матерiали, вироби, конструкцiї, що надходять з супровiдними документами (накладними, паспортами або сертифікатами та iн.) та мають штамп вiддiлу технiчного контролю (ВТК).

Вхідний контроль матерiалiв, виробiв та конструкцiй, що надходять на об'єкти або склади, здiйснюють матерiально-вiдповiдальнi працiвники цих об'єктiв - майстер, виконроб або зав.складом. При необхiдностi проведення вхiдного контролю в лабораторних умовах матерiально-вiдповiдальний працiвник (майстер, виконроб, зав.складом) повиннi своєчасно доповiдати службi якостi про надходження до складу (на об'єкт) матерiалiв, виробiв i конструкцiй та пред'явити їх супровiднi документи (накладнi, паспорти, сертифiкати).

Реєстрацiя матерiалiв, виробiв i конструкцiй, що надходять на склад, повиннi здiйснюватись в журналi приймання матерiалiв працiвниками, що виконують приймання та вхiдний контроль.

Запис про проведення вхiдного контролю матерiалiв i конструкцiй, що надходять на будiвельний об'єкт, здiйснюється в спецiальному журналi приймання i облiку матерiалiв майстрами, виконробами будiвельних органiзацiй.

Основою приймання будiвельних матерiалiв, виробiв, конструкцiй для виробництва служать висновки вiдповiдального працiвника в журналi приймання та облiку матерiалiв.

При надходженнi на будiвельний об'єкт або склад матерiалiв, виробiв та конструкцiй, що не вiдповiдають вимогам державних стандартiв, ТУ, робочим кресленням, а також при некомплектностi постачання вiдповiдальнi працiвники цих органiзацiй зобов'язанi: розвантажити матерiали i створити всi умови для їх правильного зберiгання; довести до вiдома служби якостi про надходження некомплектних або неякiсних матерiалiв, виробiв, конструкцiй; за накладною на неякiснi або некомплектнi будiвельнi матерiали, вироби i конструкцiї здiйснити запис про прийняття їх на вiдповiдальне зберiгання, сповiстити про це постачальника не пiзнiше доби, вказавши кiлькiсть недоброякісної продукції.

Як вже було зазначено вище, статтею 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» визначено види правопорушень у сфері містобудування в залежності від суб'єкта порушень. Зокрема, суб'єкти містобудування, які виконують будівельні роботи несуть відповідальність за відсутність дозвільних (погоджувальних) документів, які дають право на виконання будівельних робіт. До таких документів відповідно до стаття 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» належать: повідомлення про початок виконання будівельних робіт, декларація про початок виконання будівельних робіт, дозвіл на їх виконання.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України звертає увагу на те, що, виходячи із диспозиції пункту четвертого частини другої статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення: виконання будівельних робіт без реєстрації декларації про початок виконання таких робіт, санкції до замовника застосовуються лише в разі фактичного ведення робіт на об'єкті, що має бути встановлено під час перевірки органами державного архітектурно-будівельного контролю.

В свою чергу, факт ведення будівельних робіт підтверджується актом перевірки, фотознімками об'єкту будівництва та роздруківкою з сайту http://www/kanzas.ua/, у якій зазначено, що забудовником житлового комплексу «Європейське місто» є Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія Профрембуд".

Отже, колегія Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що відповідачем правомірно винесено постанову про накладання штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Доводи касаційної скарги наведених висновків судів не спростовують, оскільки ґрунтуються на помилковому тлумаченні наведених вище правових норм.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновків, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; в них повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду щодо встановлених обставин і правові наслідки є правильними.

Керуючись статтями 220-1, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія Профрембуд" відхилити, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 червня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 24 липня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Кравцов О.В.

Судді Єрьомін А.В.

Цуркан М.І.

Попередній документ
53971510
Наступний документ
53971512
Інформація про рішення:
№ рішення: 53971511
№ справи: 826/6176/14
Дата рішення: 10.11.2015
Дата публікації: 03.12.2015
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Вищий адміністративний суд України
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу забезпечення сталого розвитку населених пунктів та землекористування, зокрема зі спорів у сфері: