25 листопада 2015 року м. Київ К/800/16895/14
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Головуючого Рецебуринського Ю.Й.,
Суддів Ємельянової В.І.,
Стародуба О.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Донецька (далі - УПФУ в Кіровському районі м. Донецька, Управління) про скасування вимоги,
за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Донецька на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20 січня 2014 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 12 березня 2014 року,
У липні 2013 року ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправними дії УПФУ в Кіровському районі м. Донецька по стягненню єдиного внеску за 2011, 2012, 2013 роки; визнати недійсною вимогу УПФУ в Кіровському районі м. Донецька від 3 червня 2013 року №Ф-2456 про сплату недоїмки в розмірі 7464 грн 68 коп.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 20 січня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 12 березня 2014 року, позов задоволено повністю. Визнано протиправними дії УПФУ в Кіровському районі м. Донецька щодо стягнення з ОСОБА_2 єдиного внеску за 2011, 2012, 2013 роки. Визнано недійсною вимогу УПФУ в Кіровському районі м. Донецька про сплату недоїмки від 3 червня 2013 року №Ф-2456.
У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, просить скасувати ухвалені ними судові рішення та постановити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Справа вирішується в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами відповідно до статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки відсутні клопотання всіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю.
З'ясувавши обставини справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права згідно статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів приходить до висновку про відмову у задоволенні касаційної скарги.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, ОСОБА_2 перебуває на спрощеній системі оподаткування та є пенсіонером за віком, отримує пенсію на підставі пункту «а» частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» 5 листопада 1991 року №1788-ХІІ (далі - Закон №1788-ХІІ).
3 червня 2013 року Управлінням винесено вимогу про сплату позивачем недоїмки в розмірі 7464 грн 68 коп зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Право на пенсійне забезпечення, загальні умови призначення пенсій, порядок їх нарахування та розміри визначаються, зокрема, Законом України «Про пенсійне забезпечення» та Законом України від 9 липня 2003 року №1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-ІV) з наступними змінами.
Відповідно до частини першої статті 9 Закону №1058-IV відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Згідно із абзацами першим та другим пункту 16 Прикінцевих положень Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі -№1058-IV) до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Положення Закону України від 5 листопада 1991 року № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-ХІІ) застосовуються, зокрема в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах.
Статтею 2 Закону №1788-ХІІ визначено виключний перелік трудових пенсій, які призначаються за цим Законом (за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років). Загальні умови призначення пенсій за віком визначені статтею 12 Закону №1788-ХІІ та частиною першою статті 26 Закону №1058-IV. Таке право виникало у чоловіків після досягнення 60 років та за наявності відповідного стажу.
Відповідно до пункту «а» частини першої статті 13 Закону №1788-ХІІ на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
При цьому, статтею 13 Закону №1788-ХІІ, на підставі пункту «а» частини першої якої, як установили суди, позивач отримує пенсію, передбачена можливість призначення пенсії за віком на пільгових умовах - із зменшенням віку, зазначеного у статті 12 цього Закону, та за наявності відповідного трудового стажу.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 8 липня 2010 року №2464-VI (далі - Закон №2464-VI) платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.
За приписами частини четвертої статті 4 цього Закону особи, зазначені у пункті 4 частини 1 цієї статті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Таким чином, за змістом цієї норми фізичні особи?підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати єдиного внеску за себе, за умови, якщо такі особи є пенсіонерами за віком (незалежно від того чи досягли вони загального пенсійного віку чи така пенсія оформлена на пільгових умовах - зі зменшенням віку) та отримують відповідно до закону пенсію.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що особи, яким пенсія за віком призначена відповідно до пункту «а» частини першої статті 13 Закону №1788-ХІІ, не є платниками єдиного внеску за себе згідно з частиною четвертою статті 4 Закону №2464-VI, так як і особи, які є пенсіонерами за віком на загальних умовах, оскільки згадана норма не містить будь-яких винятків щодо пенсіонерів за віком.
Аналогічний висновок щодо застосування вищезазначених норм матеріального права міститься у постанові Верховного Суду України від 15 квітня 2014 року (№21-57а14).
Суди першої та апеляційної інстанцій повно і всебічно встановили обставини справи, дали їм належну юридичну оцінку, правильно застосували норми матеріального і процесуального права, тому відсутні підстави для скасування або зміни прийнятих ними рішень.
Керуючись статтями 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Донецька залишити без задоволення.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20 січня 2014 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 12 березня 2014 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає.
Головуючий Ю.Й. Рецебуринський(
доповідача)
Судді В.І. Ємельянова
О.П. Стародуб