10 листопада 2015 року м. Київ К/800/43622/14
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого Кравцова О.В.,
суддів Єрьомін А.В.,
Цуркана М.І.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Мелітопольської міської ради Запорізької області на ухвалу Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 20 лютого 2012 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2013 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління праці а соціального захисту населення Мелітопольської міської ради Запорізької області про визнання дій протиправними,-
Постановою Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 13.12.2006 року залишено в силі ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 27.02.2007 року було постановлено, що УПСЗН Мелітопольської міської ради Запорізької області зобов'язано здійснити перерахунок розміру та виплатити щорічну разову грошову допомогу до 5 травня учаснику бойових дій з урахуванням ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у розмірі 1410, 00 грн. за 2006 рік.
02 лютого 2012 року УПСЗН Мелітопольської міської ради Запорізької області звернулося до Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 13.12.2006 року, просив її скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволені позову.
Ухвалою Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 20 лютого 2012 року було відмовлено у відкритті провадження.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2013 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Не погоджуючись з вищенаведеними обставинами, до суду з касаційною скаргою звернувся відповідач, в якій просить скасувати ухвали судів попередніх інстанцій та направити справу до Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області для продовження розгляду.
Статтею 245 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що постанова або ухвала суду, що набрала законної сили, може бути переглянута у зв'язку з нововиявленими обставинами.
Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; встановлення вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення; встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення; скасування судового рішення, яке стало підставою для прийняття постанови чи постановлення ухвали, що належить переглянути; встановлення Конституційним Судом України неконституційності закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконано.
Відповідно до статті 247 Кодексу адміністративного судочинства України заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами може бути подано протягом одного місяця після того, як особа, яка звертається до суду, дізналася або могла дізнатися про ці обставини.
При цьому, заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 245 цього Кодексу, може бути подана не пізніше ніж через три роки з дня набрання судовим рішенням законної сили. У разі якщо така заява подана до адміністративного суду після закінчення цього строку, адміністративний суд відмовляє у відкритті провадження за нововиявленими обставинами, незалежно від поважності причини пропуску цього строку.
З матеріалів справи вбачається, що такою обставиною, яка не була та не могла бути відомою особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи, заявник зазначає прийняття рішення Конституційного Суду України від 26 грудня 2011 року № 20-рп/2011.
Відмовляючи у відкритті провадження за нововиявленими обставинами, суд першої інстанції посилався на те, що заяву подано 02.02.2012 року, тобто більше ніж через місяць після прийняття рішення Конституційного Суду України від 26 грудня 2011 року № 20-рп/2011.
В свою чергу, відповідачем не надано до суду будь-яких доказів неможливості своєчасно звернутися до суду з заявою про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами.
Враховуючи викладене, вбачається, що висновки судів попередніх інстанцій є правильними, а доводи, викладені в касаційній скарзі, таких висновків не спростовують та не дають підстав вважати оскаржувані рішення такими, що ухвалені з порушеннями норм процесуального права.
Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суд апеляційної інстанції не допустив порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судового рішення чи вчиненні процесуальних дій.
На підставі викладеного, керуючись статтями 220-1, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Касаційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Мелітопольської міської ради Запорізької області - залишити без задоволення, а ухвалу Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 20 лютого 2012 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2013 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Кравцов О.В.
Судді Єрьомін А.В.
Цуркан М.І.