"19" листопада 2015 р. м. Київ К/800/39867/15
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
суддівОстровича С.Е.
Степашка О.І.
Федорова М.О.
секретар судового засідання Мартиненко Г. В.
представник позивача Гора А. В.
представник відповідача Мазур Н. С.
представник ГПУ Семененко В. І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Публічного акціонерного товариства "Одеський нафтопереробний завод" та Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Одесі Міжрегіонального головного управління Міндоходів на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 26 березня 2015 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 11 серпня 2015 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Одеський нафтопереробний завод" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Одесі Міжрегіонального головного управління Міндоходів, Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області, Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області, за участю прокуратури Одеської області, про визнання протиправною бездіяльності, визнання протиправним рішення, стягнення з Державного бюджету помилково сплачений податок на прибуток, -
Публічне акціонерне товариство "Одеський нафтопереробний завод" (далі - ПАТ "Одеський нафтопереробний завод") звернулось до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Одесі Міжрегіонального головного управління Міндоходів (далі - СДПІ у м. Одесі), Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області, за участю прокуратури Одеської області в якому просить визнати протиправною бездіяльність, визнання протиправним рішення, стягнути з Державного бюджету помилково сплачений податок на прибуток.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 26 березня 2015 року провадження у справі в частині позовної вимоги про зобов'язання ДПІ у Суворовському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області видати ГУДКС України в Одеській області висновок про повернення позивачу з державного бюджету України помилково сплаченого податку на прибуток у розмірі 22000000, 00 грн. - закрито.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 26 березня 2015 року позов ПАТ "Одеський нафтопереробний завод" задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність СДПІ у м. Одесі щодо не розгляду в установлені строки заяв позивача про повернення помилково зарахованих грошових коштів від 02 серпня 2010 року №51-11-5/4501 та від 05 листопада 2012 року №51-11-Б/2609. В іншій частині позовних вимог - відмовлено.
Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 11 серпня 2015 року апеляційні скарги СДПІ у м. Одесі та ПАТ "Одеський нафтопереробний завод" залишено без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 26 березня 2015 року - залишено без змін.
Не погоджуючись з вказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій ПАТ "Одеський нафтопереробний завод" та СДПІ у м. Одесі подали касаційні скарги.
СДПІ у м. Одесі просить скасувати постанову Одеського окружного адміністративного суду від 26 березня 2015 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 11 серпня 2015 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ПАТ "Одеський нафтопереробний завод".
СДПІ у м. Одесі просить скасувати постанову Одеського окружного адміністративного суду від 26 березня 2015 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 11 серпня 2015 року в частині задоволення позовних вимог та прийняти нове рішення, яким відмовити ПАТ "Одеський нафтопереробний завод" у задоволенні позову.
СДПІ у м. Одесі подала до суду письмові заперечення на касаційну скаргу СДПІ у м. Одесі.
Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційних скаргах, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційні скарги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.
ПАТ «Одеський нафтопереробний завод» є правонаступником прав та обов'язків ДП «Одеський державний нафтопереробний завод», ВАТ «Одеський нафтопереробний завод», ВАТ «Лукойл-Одеський нафтопереробний завод», ПАТ «Лукойл-Одеський нафтопереробний завод».
30 липня 2010 року платіжним дорученням №30, ПАТ «Лукойл-Одеський нафтопереробний завод» перерахував аванс по податку на прибуток за 1-е півріччя 2010 року в сумі 31000000, 00 грн., отримувач - ГУ Держказначейства в Одеській області, банк отримувача: ГУДКУ в Одеській області м. Одеса на розрахунковий рахунок 31117009700002. Цього ж дня зазначені кошти проведено банком.
02 серпня 2010 року ПАТ «Лукойл-Одеський нафтопереробний завод» звертався до СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі з заявою про перерахування на лицьову картку акцизного збору 31000000, 00 грн.
05 листопада 2012 року позивач звернувся до ДПС з заявою про повернення помилково зарахованих грошових коштів в сумі 28000000, 00 грн.
Відповідно пп.14.1.182 п.14.1 ст. 14 ПК України помилково сплачені грошові зобов'язання, це суми коштів, які на певну дату надійшли до відповідного бюджету від юридичних осіб (їх філій, відділень, інших відокремлених підрозділів, що не мають статусу юридичної особи) або фізичних осіб (які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності або не мають такого статусу), що не є платниками таких грошових зобов'язань.
ПАТ «Одеський нафтопереробний завод» є платником податку на прибуток підприємств.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 30 липня 2010 року платіжним дорученням №30, ПАТ «Лукойл-Одеський нафтопереробний завод» перерахував аванс по податку на прибуток за 1-е півріччя 2010 року в сумі 31000000, 00 грн., отримувач - ГУ Держказначейства в Одеській області, банк отримувача: ГУДКУ в Одеській області м. Одеса на розрахунковий рахунок 31117009700002. Цього ж дня зазначені кошти проведено банком. Тобто, в розумінні присів пп.14.1.182 п.14.1 ст. 14 ПК України, перерахування позивачем вищевказаного авансу сумі 31000000, 00 грн. не є помилково сплаченими грошовими зобов'язаннями.
Згідно пп.14.1.115 п.14.1 ст. 14 ПК України надміру сплачені грошові зобов'язання, це суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов'язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.
Суди попередніх інстанції зазначено, що сплачені позивачем згідно платіжного доручення №30 від 30 липня 2010 року кошти по податку на прибуток є надміру сплаченим грошовим зобов'язанням.
Статтею 43 ПК України передбачено, що помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та ст. 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.
Відповідно ч.2 ст. 45 Бюджетного кодексу України, визначено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.
Згідно Порядку №974/1597/499 (чинним до 25 лютого 2014 року) повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань у випадках, передбачених податковим законодавством, здійснюється виключно на підставі заяви платника податку (за винятком повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку на доходи фізичних осіб, які розраховуються органом державної податкової служби на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку), яка може бути подана протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми (п.5). Заява подається платником податку до органу державної податкової служби за місцем перебування на податковому обліку в довільній формі. Обов'язковим реквізитом заяви є визначення платником податку напрямів перерахування коштів, що повертаються як помилково та/або надміру сплачені: на поточний рахунок платника податку в банку; на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи державної податкової служби, незалежно від виду бюджету; готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку (п.6). Орган державної податкової служби на підставі даних особових рахунків платників готує висновок за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку, два примірники Реєстру висновків за платежами, належними державному бюджету, за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку, та три примірники Реєстру висновків за платежами, належними місцевим бюджетам, та платежами, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами, за формою згідно з додатком 3 до цього Порядку. Згідно із зазначеними реєстрами орган державної податкової служби України, відповідний місцевий фінансовий орган та орган Державного казначейства України проводять приймання-передавання висновків про повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань. За платежами, належними державному бюджету, орган державної податкової служби в строк не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує та передає висновки згідно з Реєстром висновків за платежами, належними державному бюджету, для виконання відповідному територіальному органу Державного казначейства України. За платежами, належними місцевим бюджетам, та платежами, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами, орган державної податкової служби в строк не пізніше ніж за сім робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує та передає висновки згідно з Реєстром висновків за платежами, належними місцевим бюджетам, та платежами, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами, для погодження відповідному місцевому фінансовому органу. Місцевий фінансовий орган у строк не пізніше ніж протягом двох робочих днів здійснює погодження отриманих висновків шляхом завірення підписом керівника місцевого фінансового органу, засвідченим печаткою, та повертає їх згідно з Реєстром висновків за платежами, належними місцевим бюджетам, та платежами, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами, відповідному органу державної податкової служби. Орган державної податкової служби не пізніше наступного робочого дня від дати отримання висновку, погодженого місцевим фінансовим органом, передає його згідно з Реєстром висновків за платежами, належними місцевим бюджетам, та платежами, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами, територіальному органу Державного казначейства України (п.7).
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 02 серпня 2010 року ПАТ «Лукойл-Одеський нафтопереробний завод» звернулося з листом №51-11-5/4501 до СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі, де зазначено, що позивачем платіжним дорученням №30 від 30 липня 2010 року помилково зараховані грошові кошти в сумі 31000000, 00 грн., на код бюдж.кл. 11021000 «Податок на прибуток приватних підприємств» та просило вищевказану суму 31000000, 00 грн., перерахувати на лицьову картку акцизного збору по коду бюдж.кл. 14021700 «Бензин моторний для автомобілів».
05 листопада 2012 року ПАТ «Лукойл-Одеський нафтопереробний завод» подало до СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі ДПС заяву №51-11-Б/2609 про повернення помилково зарахованих грошових коштів в сумі 28000000, 00 грн.
Однак, СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі та СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі ДПС не розглянули в установлені строки вказані заяви позивача, що є протиправною бездіяльністю.
В подальшому позивач, звертався з листами до СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі ДПС: №5.1-11-5/242 від 30 січня 2013 року, №51-11-5/1462 від 06 червня 2013 року, №5.1-11-5/1662 від 03 липня 2013 року про надання пояснення, щодо стану розгляду заяви №5.1-11-5/2609 від 05 листопада 2012 року про повернення помилково зарахованих грошових зобов'язань в сумі 28000000, 00 грн.
03 липня 2013 року СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі ДПС за наслідком розгляду листа позивача від 06 червня 2013 року №51-11-5/1462 надало відповідь №11423/10/20-227, що згідно листа Окружної ДПС Центрального офісу з обслуговування ВПП ДПС від 30 липня 2012 року №6313/7/20-136, СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі ДПС 02 липня 2013 року було направлена інформація до Центрального офісу для погодження повернення надміру сплаченого податку на прибуток на розрахунковий рахунок платника у сумі 28000000, 00 грн. по ПАТ «Одеський НПЗ та що після отримання відповіді буде розглянуте питання щодо підготовки документів на повернення до ГУ ДКС в Одеській області.
Суди попередніх інстанції дійшли до висновку щодо відмови у задоволенні вказаної позовної вимоги, оскільки лист позивача від 06 червня 2013 року №51-11-5/1462, який був предметом розгляду в СДПІ та на який саме надавалась відповідь відповідачем листом №11423/10/20-227, не є в розумінні приписів ст. 43 ПК України заявою про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань, так як є запитом про надання пояснень щодо стану розгляду заяви №5.1-11-5/2609 від 05 листопада 2012 року, а повідомлення позивача про направлення інформації до Центрального офісу для погодження повернення надміру сплаченого податку на прибуток, викладене у листі СДПІ №11423/10/20-227 від 03 липня 2013 року, не є рішенням відповідача в розумінні приписів ст. 43 ПК України.
Відповідно Порядку №882/1188 (чинний з 25 лютого 2014 року) повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань у випадках, передбачених законодавством, здійснюється виключно на підставі заяви платника податку (за винятком повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку на доходи фізичних осіб, які розраховуються органом Міндоходів на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку), яка може бути подана протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми (п.5).
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 12 лютого 2015 року позивач подав до ДПІ у Суворовському районі м. Одеси заяву №5-11/141 про повернення помилково сплачених грошових зобов'язань в сумі 22000000, 00 грн.
Розглянувши листи позивача №5-11/141, №5-11/142 від 12 лютого 2015 року ДПІ у Суворовському районі м. Одеси надало відповідь, що заявлені кошти не підлягають поверненню.
Судами попередніх інстанцій зазначено, що сплачений аванс по податку на прибуток в розмірі 31000000, 00 грн., не є помилково сплаченим грошовим зобов'язанням, а є надміру сплаченим грошовим зобов'язанням.
Крім того, позивач не подавав до відповідачів заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань в розмірі 22000000, 00 грн.
Суди попередніх інстанції дійшли до висновку щодо відмови у задоволенні позовної вимоги про визнання протиправною бездіяльності відповідачів відносно ненадання висновку ГУДКС України в Одеській області про повернення з державного бюджету України позивачу помилково сплаченого податку на прибуток у розмірі 22000000, 00 грн.
Що стосується позовної вимоги про стягнення з Державного бюджету України через ГУ ДКС України в Одеській області на користь позивача надміру сплаченого до бюджету податку на прибуток у розмірі 22000000, 00 грн., то суди дійшли до висновку, що необхідність відмови у її задоволенні, оскільки висновки від СДПІ у м. Одесі та ДПІ у Суворовському районі м. Одеси про повернення з бюджету позивачу відповідних коштів до ГУ ДКС України в Одеській області не надходили, тому останнім не було порушено прав позивача щодо неповернення вищевказаних коштів.
Однак, колегія суддів касаційної інстанції приходить до висновку, що судами попередніх інстанцій при винесенні рішення не надана належна правова оцінка дискреційним повноваженням органу публічної влади, в даному випадку податкової інспекції, тобто не надана правова оцінка правомірності чи не правомірності дій в даному конкретному випадку.
Наведена неповнота встановлення обставин зі спору призвела до прийняття попередніми судовими інстанціями рішень, які не відповідають вимогам ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України щодо законності та обґрунтованості судового рішення, тоді як передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають Вищому адміністративному суду України права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями.
Під час нового розгляду суду слід врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати та перевірити всі фактичні обставини справи, витребувати та об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, встановити дійсні права і обов'язки сторін, і в залежності від встановленого правильно застосувати норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, та прийняти законне і обґрунтоване рішення.
Керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Касаційні скарги Публічного акціонерного товариства "Одеський нафтопереробний завод" та Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Одесі Міжрегіонального головного управління Міндоходів задовольнити частково.
Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 26 березня 2015 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 11 серпня 2015 року скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді С.Е. Острович
О.І. Степашко
М.О. Федоров