17 листопада 2015 року м. Київ К/800/25405/13
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Ситникова О.Ф.(суддя-доповідач),
Малиніна В.В.,
Швеця В.В.
розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до виконавчої дирекція Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про стягнення заборгованості за касаційною скаргою виконавчої дирекції Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2011 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02 квітня 2013 року, -
ОСОБА_4 звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання дій Павлоградської міжрайонної виконавчої дирекції Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності неправомірними та зобов'язання перерахувати кошти в сумі 34983,57 грн. на рахунок фізичної особи-підприємця ОСОБА_4.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2011 року адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії Виконавчої дирекції Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності щодо відмови у фінансуванні фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на виплату допомоги по вагітності та пологах найманому працівнику ОСОБА_5 в сумі 34983,57 грн.
Зобов'язано Виконавчу дирекцію Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності здійснити фінансування на виплату допомоги по вагітності та пологах найманого працівника ОСОБА_5 шляхом перерахування коштів в сумі 34983,57 грн. (тридцять чотири тисячі дев'ятсот вісімдесят три гривні 57 копійок) на рахунок фізичної особи-підприємця ОСОБА_4.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02 квітня 2013 року залишено без змін постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2011 року.
Виконавча дирекція Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності не погодилась з постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2011 року та ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02 квітня 2013 року і звернулась до суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень.
Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційних скарг, матеріали справи, колегія суддів, в межах ст. 220 КАС України, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, на підставі наступного.
Судом першої та апеляційної інстанцій встановлені наступні обставини.
Павлоградською міжрайонною виконавчою дирекцією Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності була проведена перевірка фізичної особи-підприємя ОСОБА_4 з питань правильності нарахування, сплати та цільового використання страхових внесків, інших коштів, які згідно із законодавством сплачуються на рахунок Фонду, за період з 01.01.2009 р. по 01.06.2009 р.
За результатами перевірки складено акт від 26.06.2009 р.
Листом від 13.10.2009 р. № 08-03/6681 Виконавча дирекція Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності відмовила у фінансуванні фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на виплату допомоги по вагітності та пологах найманому працівнику ОСОБА_5
Про відмову у відшкодуванні збитків з виплати допомоги по вагітності та пологам найманому працівнику Павлоградська міжрайонна виконавча дирекція Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності повідомила позивача листом від 23.10.2009 року № 02-67/1161.
Не погоджуючись з вказаним рішенням фізична особа-підприємць ОСОБА_4 звернувся до суду.
Задовольняючи позовні вимоги частково, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що дії Виконавчої дирекції Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності щодо відмови у фінансуванні фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на виплату допомоги по вагітності та пологах найманому працівнику ОСОБА_5 не відповідають вимогам п. 3 ч. 3 ст. 2 КАС України.
Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд касаційної інстанції повністю погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій на підставі наступного.
Відповідно до абз. 1 ст. 21 КЗпП України трудовий договір - це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Відповідно до 2 абз. ст. 94 КЗпП України розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, установи, організації і максимальним розміром не обмежується.
Надання відпустки через пологи та догляд за дитиною регулюється статтею 179 КЗпП України, а саме: на підставі медичного висновку жінкам надається оплачувана відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами тривалістю 70 календарних днів до пологів і 56 (у разі народження двох і більше дітей та у разі ускладнення пологів - 70) календарних днів після пологів, починаючи з дня пологів. Тривалість відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами обчислюється сумарно і становить 126 календарних днів (140 календарних днів - у разі народження двох і більше дітей та у разі ускладнення пологів). Вона надається жінкам повністю незалежно від кількості днів, фактично використаних до пологів. За бажанням жінки їй надається відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з виплатою за ці періоди допомоги відповідно до законодавства. Підприємства, установи та організації за рахунок власних коштів можуть надавати жінкам частково оплачувану відпустку та відпустку без збереження заробітної плати для догляду за дитиною більшої тривалості.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» страхуванню підлягають: особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності та господарювання або у фізичних осіб.
Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 27 зазначеного Закону України страхувальник зобов'язаний надавати та оплачувати застрахованим особам у разі настання страхового випадку відповідний вид матеріального забезпечення та соціальних послуг відповідно до цього Закону.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» підставою для призначення жінкам допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами є видана в встановленому порядку довідка лікувального закладу встановленого зразка та довідка: з основного місця роботи (служби, навчання).
Згідно зі ст. 9 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» допомога у зв'язку з вагітністю та пологами надасться у розмірі 100 відсотків середньомісячного доходу (стипендії, грошового забезпечення, допомоги по безробіттю тощо) жінки, але не менше 25 відсотків від розміру встановленого законом прожиткового мінімуму для працездатної особи із розрахунку на місяць.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» джерелами формування коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, є: страхові внески страхувальників-роботодавців і застрахованих осіб, що сплачуються на умовах і в порядку, передбачених цим Законом.
Згідно до ч. 1 ст. 20 вказаного Закону кошти загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, спрямовуються на: виплату застрахованим особам допомоги по тимчасовій непрацездатності, вагітності та пологах.
Відповідно до ч. 2 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» страховик зобов'язаний: забезпечувати фінансування матеріального забезпечення та надання соціальних послуг відповідно до нього Закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 21 даного Закону України фінансування страхувальників-роботодавців для надання матеріального забезпечення найманим працівникам здійснюється районними, міжрайонними, міськими виконавчими дирекціями відділень Фонду в порядку, встановленому правлінням Фонду. Підставою для фінансування страхувальників робочими органами відділень Фонду є оформлена за встановленим зразком заява-розрахунок, що містить інформацію про нараховані застрахованим особам суми матеріального забезпечення за їх видами. Районні, міжрайонні, міські виконавчі дирекції відділень Фонду здійснюють фінансування страхувальників-роботодавців протягом десяти робочих днів після надходження заяви. У разі якщо сума отриманих страхувальником від Фонду страхових коштів перевищує фактичні витрати на надання матеріального забезпечення, невикористані страхові кошти повертаються до робочого органу Фонду, що здійснив фінансування, протягом трьох робочих днів.
Згідно до ч. 2 ст. 53 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» порядок обчислення середньої заробітної плати для надання допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах визначається Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 5 «Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 р. № 1266, якщо застрахована особа працювала та сплачувала страхові внески, або за неї сплачувалися страхові внески менш як 6 календарних місяців, середня заробітна плата (дохід, грошове забезпечення) обчислюється за фактично відпрацьовані календарні місяці (з першого до першого числа), в яких сплачено страхові внески.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 17.04.2009 року фізична особа-підприємець ОСОБА_4 а уклав трудовий договір з найманим працівником ОСОБА_5 про призначення на посаду керівника напряму економіст та встановлення заробітної плати у розмірі 8000 грн. на місяць (з записом у трудову книжку).
Зазначений договір зареєстрований у Павлоградсьвкому центрі зайнятості 22.04.2009р. за № 04900900281.
На підставі листа непрацездатності № 770548 позивачем виплачено ОСОБА_5 допомогу по вагітності та пологам у розмірі 34983 грн. 57 коп., що підтверджується видатковим касовим ордером № 1 від 01.06.2009 року.
Страхові внески підприємцем, відносно найманого працівника ОСОБА_5 сплачувались своєчасно та у повному обсязі.
Наказом № 9 від 29.09.2009 року, виданим ОСОБА_4, ОСОБА_5, на підставі її заяви, було надано відпустку по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 29.09.2009 року по 20.07.2012 року.
26.06.2009 року позивачем було надано до Павлоградської міжрайонної виконавчої дирекції фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності заяву по відшкодуванню збитків з виплати допомоги по вагітності та пологам найманому працівнику ОСОБА_5 у розмірі 34961,35 грн.
Павлоградською міжрайонною виконавчою дирекцією фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності 06.07.2009 року до Прокуратури м. Павлограда були направлені матеріали для проведення перевірки відносно трудового договору та трудових відносин фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 з найманим працівником ОСОБА_5
За результатами проведеної перевірки прокуратурою м. Павлограда 27.07.2009 року винесена постанова про відмову в порушенні кримінальної справи відносно фізичної особи-підприємця ОСОБА_4
Не погодившись з рішенням Прокуратури м. Павлограда, Павлоградська міжрайонна виконавча дирекція Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності направила скаргу до Прокуратури Дніпропетровської області. 06.11.2009 року Прокуратурою Дніпропетровської області було направлено матеріали справи в Прокуратуру м. Павлограда для додаткової перевірки.
07.12.2009 року помічником прокурора м. Павлограда винесено постанову про відмову в порушені кримінальної справи відносно фізичної особи-підприємця ОСОБА_4.
В указаній постанові зазначено, що під час проведення додаткової перевірки, фактів грубого порушення діючого трудового законодавства, умислу на зловживання службовим становищем по факту заподіяння шкоди в сумі 34961,35 грн. Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, а також умислу на заволодіння шляхом шахрайства вказаними коштами Фонду, в діях приватного підприємця ОСОБА_4 на встановлено.
Також на підтвердження виконання ОСОБА_5 обов'язків по трудовому договору позивачем надані копії табелю обліку робочого часу та розрахункових відомостей заробітної плати.
Виходячи з вищевикладеного та встановлених по справі обставин, колегія суддів вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог, оскільки позивачем як страхувальником були виконані всі передбачені діючим законодавством дії щодо прийняття ОСОБА_5 на роботу на посаду керівника напряму економіст та відсутності порушень сплати страхових внесків відносно найманого працівника ОСОБА_5
Крім того актом перевірки від 26.06.2009 року порушень в нарахуванні, сплаті та цільовому витрачанні коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності не встановлено.
На підставі викладеного колегія суддів вважає, що суди першої та апеляційної інстанції правильно встановили обставини справи, повно дослідили докази по справі та ухвалили рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи викладені в касаційній скарзі не спростовують висновків суду першої та апеляційної інстанції, тому підстави для скасування або зміни рішень відсутні.
Відповідно до ч.1 ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись ст.ст.220, 222, 223, 224, 231 КАС України суд, -
Касаційну скаргу виконавчої дирекції Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2011 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02 квітня 2013 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає.
Судді: О.Ф. Ситников
В.В. Малинін
В.В. Швець