"17" листопада 2015 р. м. Київ К/800/25857/15
К/800/27345/15
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Ситникова О.Ф.,
Малиніна В.В.
Швець В.В.,
розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до Заступника голови Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації Бялковського В.В., третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_6 про скасування рішення та зобов'язання вчинити дії за касаційними скаргами Заступника голови Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації Бялковського В.В., ОСОБА_6 на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 26 травня 2015 року, -
Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Заступника голови Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації Бялковського В.В., третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ОСОБА_6, про визнання протиправним та скасування висновку Комісії з питань захисту прав дитини при Солом'янській районній в м. Києві державній адміністрації від 17.12.14 р. щодо визначення місця проживання ОСОБА_7; зобов'язання повторно винести на розгляд заяву ОСОБА_4 від 24.11.14 р. про визначення місця проживання його малолітнього сина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 березня 2015 року у задоволені позову відмовлено.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 26 травня 2015 року скасовано постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 березня 2015 року в частині та зобов'язано орган опіки та піклування Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації повторно розглянути заяву позивача про визначення місця проживання ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1 з урахуванням інтересів дитини. В іншій частині постанова залишена без змін.
Не погоджуючись із рішеннями суду попередніх інстанцій, Заступник голови Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації Бялковського В.В. та ОСОБА_6 звернулись з касаційними скаргами, в яких просять скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 26 травня 2015 року та залишити в силі постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 березня 2015 року, посилаючись на порушення норм матеріального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.
Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, суд вважає, що касаційні скарги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Вирішуючи даний спір по суті, суд як першої, так і апеляційної інстанцій виходили з того, що дана справа є адміністративною.
Однак, такий висновок є помилковим і таким, що базується на невірному застосуванні норм процесуального права, з огляду на наступне.
Статтею 2 КАС України, визначено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Згідно статті 3 цього ж Кодексу справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Вжитий у КАС України термін «суб'єкт владних повноважень» означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі при виконанні делегованих повноважень.
Відповідно до частини 2 статті 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
Частиною 2 статті 17 КАСУ визначено, що компетенція адміністративних судів поширюється на: 1) спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Таким чином, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка правильності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб) відповідно до прийнятих або вчинених при здійсненні ними владних управлінських функцій.
Як вбачається з матеріалів справи, суть спірних правовідносин полягає у правомірності винесення висновку органу опіки та піклування Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації № 108-16776/01 про визначення місця проживання малолітнього ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, в якому вважає за доцільне визначити місце проживання малолітнього ОСОБА_7 з матір'ю, ОСОБА_6.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС України до рішень суб'єкта владних повноважень відносяться нормативно правові акти індивідуальної дії. Висновок органу опіки та піклування не має імперативного характеру, не є рішенням органу влади, не закріплює за особою прав та обов'язків, не тягне за собою зобов'язання вчинити певні дії, не є обов'язковим для виконання на відміну від рішень органу опіки та піклування, відповідно до п.2. ст.19 Сімейного Кодексу України.
Висновок органу опіки та піклування має рекомендаційний характер, подається на вимогу суду і може враховуватись при ухваленні рішення або не враховуватись.
Статтею 158 Сімейного кодексу України визначено, що за заявою матері, батька дитини орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї. Рішення про це орган опіки та піклування постановляє на підставі вивчення умов життя батьків, їхнього ставлення до дитини, інших обставин, що мають істотне значення.
Положенням частини першої статті 15 Цивільного процесуального кодексу України, передбачено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ здійснюється за правилами іншого судочинства.
Таким чином, вказані рішення відповідачів в даному випадку не є рішенням суб'єкта владних повноважень у сфері управлінської діяльності, а регулює правовідносини в сфері сімейних відносин.
Отже, з урахуванням положень статті 15 ЦПК та пункту 2 частини другої статті 17, даний спір з приводу визначення місця проживання дитини підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства.
Враховуючи вищевикладене колегія суддів вважає, що рішення судів попередніх інстанцій постановлені з порушенням норм матеріального та процесуального законодавства та підлягають скасуванню.
За правилами ч.1 ст. 228 КАС України, судові рішення обов'язково скасовуються, а позовна заява залишається без розгляду або закривається провадження у справі з підстав, встановлених статтями 155 і 157 цього Кодексу.
Відповідно до вимог пункту 1 частини першої статті 157 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства. Якщо ж провадження за заявою, яку не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, було помилково порушено, суд закриває провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 157 КАС України.
На підставі наведеного та керуючись статтями 157, 220, 222, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ухвалив:
Касаційні скарги Заступника голови Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації Бялковського В.В. та ОСОБА_6 задовольнити частково.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 березня 2015 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 26 травня 2015 року - скасувати, провадження у справі за позовом ОСОБА_4 до Заступника голови Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації Бялковського В.В., третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_6 про скасування рішення та зобов'язання вчинити дії за касаційною скаргою ОСОБА_6 на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 26 травня 2015 року - закрити.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Судді: О.Ф. Ситников
В.В. Малинін
В.В. Швець