10 листопада 2015 року м. Київ К/800/43249/14
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого Кравцова О.В.,
суддів Єрьоміна А.В.,
Цуркана М.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 27 червня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29 липня 2014 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Дарницькому районі м. Києва про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,-
23 червня 2014 року позивач звернувся до Дарницького районного суду м. Києва з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Дарницькому районі м. Києва про визнання дій неправомірними та зобов'язання здійснити перерахунок пенсійного забезпечення з 01.01.2005 року.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 27 червня 2014 року та залишено без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 29 липня 2014 року позов про перерахунок пенсії в частині вимог за період з 01.01.2005 року по 23.12.2013 року було залишено без розгляду.
Не погоджуючись з вищенаведеними обставинами, до суду з касаційною скаргою звернувся позивач, в якій просить скасувати ухвали судів попередніх інстанцій та направити справу до Дарницького районного суду м. Києва для продовження розгляду.
Як свідчать матеріали справи, залишаючи адміністративний позов без розгляду, суд першої інстанції, висновок якого підтримав суд апеляційної інстанції, виходив з того, що адміністративний позов було подано після закінчення строків, встановлених ст. 99 КАС України, питання про його поновлення позивачем не ставиться, підстав для поновлення строку з наданих до суду документів не вбачається.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з даним висновком судів попередніх інстанцій, враховуючи наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Таким чином, правовий припис «в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого законом» означає, що позов має подаватися лише в тих межах часу, які встановлені законом. Крім того, можливість захисту прав та інтересів залежить від дотримання строків, встановлених на цей випадок законом.
У ч. 2 ст. 99 КАС України встановлено шестимісячний строк для звернення до адміністративного суду, що пов'язане зі специфікою правовідносин, а також має сприяти наданню доказів, підвищує їхню достовірність і тим самим сприяє встановленню істини у конкретній адміністративній справі.
Дана норма закону означає, що за загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Необхідно зазначити, що процесуальним строком є проміжок часу, встановлений законом або судом, у який суд та особи, що беруть участь у справі, та інші учасники процесу вчиняють певні процесуальні дії, передбачені Кодексом адміністративного судочинства України, в результаті вчинення яких настають певні правові наслідки.
Згідно ч. 1 ст. 100 КАС України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до суду 23.06.2014 року з позовом у якому просив здійснити перерахунок пенсії за період, починаючи з 01.01.2005 року.
В свою чергу, колегія суддів Вищого адміністративного суду звертає увагу, що всі Закони України підлягають обов'язковому оприлюдненню шляхом опублікування в офіційних печатних виданнях, отже позивач повинен був дізнатись про порушення свого права з дня оприлюднення цього Закону.
Оскільки, позивач пропустив шестимісячний строк на звернення до суду з адміністративним позовом та не подав клопотання про його поновлення, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що до спірних відносин в цій частині позову необхідно застосувати строк позовної давності відповідно до вимог ст. 100 КАС України.
Враховуючи викладене, вбачається, що висновки судів попередніх інстанцій є правильними, а доводи, викладені в касаційній скарзі, таких висновків не спростовують та не дають підстав вважати оскаржувані рішення такими, що ухвалені з порушеннями норм процесуального права.
Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суд апеляційної інстанції не допустив порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судового рішення чи вчиненні процесуальних дій.
На підставі викладеного, керуючись статтями 220, 222, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Касаційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення, а ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 27 червня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29 липня 2014 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Кравцов О.В.
Судді Єрьомін А.В.
Цуркан М.І.