16 листопада 2015 року м. Київ К/800/45390/14
Вищий адміністративний суд України у складі суддів:
головуючого суддіЦвіркуна Ю.І. (суддя-доповідач),
суддів Ланченко Л.В.,
Пилипчук Н.Г.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області
на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 01.07.2014 року
та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 05.08.2014 року
у справі № 820/7852/14
за позовом Приватного підприємства «Науково-виробнича компанія «Екодар»
до Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області
про скасування податкового повідомлення-рішення,
встановив:
Приватне підприємство «Науково-виробнича компанія «Екодар» звернулось до суду з адміністративним позовом до Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 01.07.2014 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 05.08.2014 року, позов задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області від 31.03.2014 року № 0001031503.
Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити, посилаючись на порушення судами норм матеріального права.
У запереченнях на касаційну скаргу позивач з доводами касаційної скарги не погоджується, просить залишити без змін рішення судів першої та апеляційної інстанцій.
Згідно із пунктом 1 частини першої ст. 222 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у разі відсутності клопотань усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що за результатами камеральної перевірки податкової звітності ПП «Науково-виробнича компанія «Екодар» за 2013 рік відповідачем складено акт від 31.03.2014 року № 1034-20-38-15-02/35973503, яким встановлено, що узгоджені податкові зобов'язання з єдиного податку, самостійно визначені позивачем у податковій декларації від 01.08.2013 року № 9046725471 у сумі 27 731, 91 грн. з урахуванням переплати 0, 19 грн. по строку сплати, сплачені платником 30.09.2013 року у сумі 4 731, 90 грн., 16.10.2013 року у сумі 1 000, 00 грн., 17.10.2013 року у сумі 1 100, 00 грн., 18.10.2013 року у сумі 900, 00 грн., 25.10.2013 року у сумі 700, 00 грн., 27.12.2013 року у сумі 19 299, 80 грн.; податкове зобов'язання з єдиного податку, самостійно визначене у податковій декларації від 30.10.2013 року № 9069119239 у сумі 28 535, 77 грн. по строку сплати 19.11.2013 року, фактично сплачено 27.12.2013 року у сумі 28 447, 70 грн. та 20.01.2014 року у сумі 88, 07 грн., в результаті чого ПП «НВК «Екодар» в порушення п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України самостійно визначені податкові зобов'язання з єдиного податку сплачені з порушенням строків, визначених законодавством, більше 30 днів.
На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 31.03.2014 року № 0001031503, яким позивача зобов'язано сплатити штраф у розмірі 20% в сумі 11 253, 49 грн.
Пунктом 36.1 ст. 36 Податкового кодексу України встановлено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
Відповідно до п. 296.3 ст. 296 Податкового кодексу України платники єдиного податку третьої - шостої груп подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду.
В силу пп. 49.18.2 п. 49.18 ст.49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).
Відповідно до абз. 1 п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Пунктом 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Згідно із пп. 200.10 ст. 200 Податкового кодексу України протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.
В силу п. 76.1 ст.76 Податкового кодексу України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.
Судами попередні інстанцій встановлено, що позивач є платником єдиного податку четвертої групи та подає до органу державної податкової служби податкову декларацію платника єдиного податку у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду, а саме - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу.
Граничний термін проведення камеральної перевірки ПП «Науково-виробнича компанія «Екодар» за 2013 рік минув 12.03.2014 року.
Встановлено, що перевірка по сплаті єдиного податку позивачем за 2013 рік проводилась 31.03.2014 року, тобто з порушенням встановленого Податковим кодексом України терміну.
Крім того, станом на 31.03.2014 року відповідачем не враховані платежі по сплаті єдиного податку від 19.02.2014 року на суму 39 212, 00 грн. та від 27.02.2014 року на суму 50 716, 66 грн., що призвело до необґрунтованих висновків щодо порушення позивачем строків сплати самостійно визначених грошових зобов'язань.
За таких обставин підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.
Доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують висновків судів попередніх інстанцій та встановлених обставин справи.
З урахуванням викладеного, є підстави вважати, що судами першої та апеляційної інстанцій ухвалено законні і обґрунтовані рішення, які постановлені з дотриманням норм матеріального і процесуального права, підстав для їх скасування не вбачається.
Стаття 220 Кодексу адміністративного судочинства України визначає межі перегляду судом касаційної інстанції.
Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій. Не може бути скасовано судове рішення з мотивів порушення норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
Касаційну скаргу Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області залишити без задоволення.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 01.07.2014 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 05.08.2014 року у справі № 820/7852/14 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили у порядку та строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та на неї може бути подана заява про перегляд судових рішень Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий Ю.І.Цвіркун
Судді Л.В.Ланченко
Н.Г.Пилипчук