19 листопада 2015 року м. Київ К/800/874/15
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Олексієнка М.М. (доповідач), Малиніна В.В., Штульман І.В.,
здійснивши в касаційному порядку попередній розгляд справи за заявою представника Міністерства оборони України (далі МО України) про поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання у справі за позовом МО України до ОСОБА_4 про зобов'язання повернути безпідставно отриману грошову компенсацію за касаційною скаргою представника позивача на судове рішення Київського апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2014 року,
У червні 2014 року представник МО України звернувся із заявою, у якій просив поновити пропущений строк для пред'явлення до виконання виконавчого документа, виданого Бориспільським міськрайонним судом Київської області про стягнення з ОСОБА_4 безпідставно отриманої грошової компенсації замість продовольчого пайка.
Посилався на велику завантаженість працівників Міністерства та неналежне ведення документації у відомстві, що призвело до недотримання строків пред'явлення виконавчого документа на виконання.
Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 25 липня 2014 року заяву задоволено. Поновлено МО України строк для пред'явлення до виконання виконавчого листа №2а/162/09, виданого 15 травня 2014 року Бориспільським міськрайонним судом Київської області про стягнення з ОСОБА_4 безпідставно отриманої грошової компенсації замість продовольчого пайка.
Київський апеляційний адміністративний суд рішенням від 16 грудня 2014 року ухвалу міськрайонного суду скасував та відмовив в задоволенні клопотання.
У касаційній скарзі представник позивача, з посиланням на порушення норм процесуального права, допущені судом апеляційної інстанції, просить ухвалу цього суду скасувати і залишити в силі рішення суду першої інстанції.
З'ясувавши обставини справи в межах, передбачених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), колегія суддів приходить до висновку про відмову в задоволенні касаційної скарги з урахуванням наступного.
Постановляючи ухвалу про задоволення заяви щодо поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості клопотання, оскільки строки пропущено з поважних причин, а саме по причині несвоєчасного отримання виконавчого листи.
Апеляційний суд, відмовляючи в задоволенні вимоги про поновлення строків, не знайшов підстав, які б свідчили про поважність причин перебігу строків.
Висновок апеляційного суду відповідає дійсним обставинам справи та є обґрунтованим і законним.
Строки пред'явлення виконавчих документів до виконання визначені Законом України від 21 квітня 1999 року № 606-XIV «Про виконавче провадження».
Відповідно до статті 21 цього Закону (в редакції Закону України від 28.11.2002 року №327-ІV) виконавчий документ, виданий на підстав рішення суду, міг бути пред'явлений до виконання протягом трьох років.
Як свідчать фактичні обставини справи, рішення суду, на підставі якого видано виконавчий лист, набрало законної сили 21 грудня 2010 року, проте представник позивача звернувся до виконавчої служби лише у травні 2014 року, тобто поза межами визначеного законом строку.
Обставини, на які посилається представник позивача, не можна вважати такими, що унеможливили вчасне звернення до виконавчої служби. Завантаженість працівників МО України не пояснює того, що зацікавлена особа не могла у продовж трьох років звернути виконавчий лист до виконання. Неналежне ведення документації відноситься до внутрішніх чинників самого відомства, який жодним чином не міг вплинути на перебіг строку.
З урахуванням наведеного, керуючись статтями 220, 220-1, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Касаційну скаргу Міністерства оборони України відхилити, а ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2014 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, оскарженню не підлягає, проте може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: М.М. Олексієнко
В.В. Малинін
І.В. Штульман