18 листопада 2015 року м. Київ К/800/30357/14
Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Бухтіярова І.О., Приходько І.В.,
за участю секретаря Загороднього А.А.
та представників сторін:
позивача - Саковець І.В.,
відповідача -Вакуленчик І.Л.,
розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі - Інспекція)
на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20.05.2014
у справі № 826/10886/13-а
за позовом Інспекції
до публічного акціонерного товариства "Родовід банк" (далі - ПАТ «Родовід банк»),
за участю третіх осіб - ОСОБА_3, ОСОБА_4,
про стягнення заборгованості за податковим векселем.
За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України
У липні 2013 року Інспекція звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, в якому просила стягнути з ПАТ «Родовід банк» заборгованість у сумі 3 019 679,40 грн. за непогашеним простим векселем серії АА 0940130 (дата складання: 01.09.2009; дата погашення: 30.11.2009).
Позовні вимоги обґрунтовані обов'язком відповідача погасити заборгованість за вказаним векселем, емітованим Товариством, що виник у ПАТ «Родовід банк» в силу авалю.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.01.2014 позов задоволено. При цьому суд підтримав правову позицію податкового органу по справі відносно того, що оскільки векселедавець (товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма «Союз-Віктан ЛТД») не погасив видані ним податкові векселі, то зобов'язання з їх оплати покладаються на банк, який авалював векселі (відповідача у справі).
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20.05.2014 зазначене рішення суду першої інстанції скасовано; провадження у справі закрито. Зазначену ухвалу мотивовано наявністю судового рішення (постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 25.02.2014 в адміністративній справі № 2а-17035/09/2670) між тими ж сторонами та з того самого предмету, яке набрало законної сили.
Законність ухвалених у справі судових актів перевіряється у порядку глави 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) у зв'язку з касаційною скаргою Інспекції, в якій вона просить скасувати оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції та направити справу до цього ж суду для продовження розгляду. На обґрунтування касаційних вимог скаржник зазначає, що на час виникнення спору у справі № 2а-17035/09/2670 спірний вексель не було опротестовано, що й слугувало підставою для відмови у задоволенні позовних вимог Інспекції; з огляду на факт вчинення нотаріусом протесту в неплатежі спірного податкового векселя підстави даного позову є інакшими у порівнянні зі справою № 2а-17035/09/2670.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши відповідність висновків судів наявним у матеріалах справи доказам в оскаржуваній частині, правильність застосування судами норм матеріального права та дотримання ними процесуальних норм, обговоривши доводи касаційної скарги, Вищий адміністративний суд України не вбачає підстав для задоволення розглядуваних касаційних вимог виходячи з такого.
Як вбачається з установлених судами обставин даної справи, товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма «Союз-Віктан ЛТД» видало податковий вексель серії АА 0940130 на суму 3 162 000 грн. (дата складання: 01.09.2009; дата погашення: 30.11.2009). Вказаний вексель взятий на облік в Інспекції та авальований ПАТ «Родовід Банк», проте зобов'язання за цим векселем його емітентом не виконано. З урахуванням проведених коригувань заборгованість за цим векселем складає 3 019 679,40 грн.
Позивач звернувся до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Шевчука З.М. із заявою про вчинення протесту векселя у неплатежі. Відмова названого нотаріуса вчинити цю нотаріальну дію була оскаржена Інспекцією в судовому порядку; результатом такого оскарження стало прийняття Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних та кримінальних справ ухвали від 27.02.2013 у справі № 6-6880св13, на виконання якої нотаріусом 28.05.2013 було вчинено протест у неплатежі спірного векселя. У той же день векселедержатель пред'явив відповідачеві розглядуваний вексель до оплати, втім відповідач відмовився оплатити цей вексель.
Водночас оспорювана заборгованість за цим векселем була заявлена Інспекцією до стягнення у складі позовних вимог під час звернення до суду з позовом про стягнення з ПАТ «Родовід банк» заборгованості у сумі 79 138 650,50 грн. За наслідками вирішення цього спору постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 25.02.2014 в адміністративній справі № 2а-17035/09/2670 у позові Інспекції відмовлено.
Зміст цієї постанови свідчить про наявність судового рішення, яке набрало законної сили, з того самого спору і між тими самими сторонами, що є підставою для закриття провадження в даній справі відповідно до пункту 4 частини першої статті 157 КАС.
При цьому посилання Інспекції на інші матеріально-правові підстави даного позову не спростовують існування обставин, з якими наведена норма КАС пов'язує процесуальні наслідки у вигляді закриття провадження у справі.
Так, Верховним Судом України у постанові від 09.12.2014 у справі за позовом Іванківської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області до акціонерного товариства «Банк Велес», за участю третьої особи - товариства з обмеженою відповідальністю «Тетерів», про стягнення заборгованості за непогашеними векселями викладено правову позицію, відповідно до якої «оскільки Банк, який авалював податковий вексель, гарантував векселедержателю його оплату, так само, як і та особа, зобов'язання якої він забезпечив, то неопротестування такого векселя векселедавцем не є підставою для відмови в позові до аваліста про стягнення заборгованості за непогашеним векселем, на підставі того, що чинне законодавство не передбачає обов'язкового опротестування векселя для наступного звернення до суду».
Отже, з огляду на наведений висновок Верховного Суду України (який є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень в силу статті 2442 КАС) факт неопротестування авальованого відповідачем податкового векселя на час подання Інспекцією позову в адміністративній справі № 2а-17035/09/2670 не має істотного правового значення для вирішення спору в цій справі та не є свідченням того, що спір у даній розглядуваній справі виник з інших підстав.
Правильність застосування апеляційним судом норм матеріального права під час прийняття рішення у справі № 2а-17035/09/2670 є предметом аналізу під час перегляду цієї справи в касаційному порядку.
З урахуванням викладеного Вищий адміністративний суд України погоджується з обґрунтованістю процесуальної дії із закриття апеляційним судом провадження у даній справі, в зв'язку з чим підстави для скасування оскаржуваної ухвали та задоволення касаційних вимог відсутні.
З огляду на реорганізацію відповідача у справі Вищий адміністративний суд України здійснює заміну Інспекції її правонаступником - державною податковою Інспекцією у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві.
Керуючись статтями 55, 160, 167, 220, 221, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України
1. Замінити державну податкову інспекцію у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві її правонаступником - державною податковою Інспекцією у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві.
2. Касаційну скаргу державної податкової Інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві залишити без задоволення.
3. Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 20.05.2014 у справі № 826/10886/13-а залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку статей 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя: М.І. Костенко
судді:І.О. Бухтіярова
І.В. Приходько