01 грудня 2015 р.м.ОдесаСправа № 815/4503/15
Категорія: 8.3.1 Головуючий в 1 інстанції: Аракелян М. М.
Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого - Милосердного М.М.,
суддів - Бітова А.І. та Ступакової І.Г.,
при секретарі - Мишевській О.В.,
за участю: представника ДПІ у Біляївському районі Одеської області Головного управління Міндоходів в Одеській області - ОСОБА_1, представника ТОВ "Будівельна компанія "Промбудсервіс" - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Біляївському районі Одеської області Головного управління Міндоходів в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2015 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Промбудсервіс" до Державної податкової інспекції у Біляївському районі Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
У серпні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія (далі - ТОВ "БК) "Промбудсервіс" звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Біляївському районі Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області (далі - ДПІ) про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень №0000602200 від 29.07.2015 року (форми "Р") в частині визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість з ТОВ "ТД "Орлан" у сумі 838068,00 грн., та штрафні (фінансові) санкції (50%) в сумі 419034, 00 грн.; №0000612200 від 29.07.2015 року (форми "Р") в частині визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток, з ТОВ "ТД "Орлан" у сумі 1008675,00 грн., та штрафні (фінансові) санкції (25%) в сумі 252168,75 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначалося, що наявна первинна документація, що оформлена відповідно до умов діючого законодавства, спростовує висновки контролюючого органу щодо порушення позивачем положень Податкового кодексу (далі - ПК) України.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2015 року позовні вимоги задоволено, суд визнав протиправними та скасував податкові повідомлення-рішення №0000602200 від 29.07.2015 року (форми "Р") в частині визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість з ТОВ "ТД "Орлан" у сумі 838068,00 грн., та штрафні (фінансові) санкції (50%) в сумі 419034, 00 грн. та №0000612200 від 29.07.2015 року (форми "Р") в частині визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток, з ТОВ "ТД "Орлан" у сумі 1008675,00 грн., та штрафні (фінансові) санкції (25%) в сумі 252168,75 грн.
Не погоджуючись з постановою суду, представником ДПІ подана апеляційна скарга, в якій зазначається, що вказана постанова ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи, тому постанова підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволені позовних вимог у повному обсязі.
Заслухавши суддю - доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що подана апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що фахівцями контролюючого органу на підставі направлення від 18.06.2015 року № 238/22 виданого відповідно до наказу від 17.06.2015 № 301, згідно п.78.2. ст.78, п.82.2. ст.82 ПК України, проведено позапланову виїзну документальну перевірку позивача з питань правильності нарахування податку на прибуток за період з 01.01.2013 року по 31.12.2014 року та податку на додану вартість за період з 01.01.2013 року по 31.12.2014 рік.
Підставою для надання наказу №301 від 17.06.2015 року слугувало надходження 25.05.2015 року до Податкового органу заяви платника податків з проханням здійснити позапланову виїзну документальну перевірку з питань правильності нарахування податку на прибуток та податку на додану вартість.
За результатами вказаної перевірки складено акт від 16.07.2015 року №824/22/25433556, у висновках якого зазначено, що позивачем порушено:
- пп.139.1.9 п.139.1. ст. 139 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток за період з 01.01.2013 року по 31.12.2014 року на загальну суму 1047411 грн., у тому числі: за 2013 рік в сумі 1041613 грн., за 2014 рік в сумі 5798 грн.
- п.198.1, п.198.4, п.198.6. ст.198, п. 201.1 ст.201 ПК України, результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість за період з 01.01.2013 року по 31.12.2014 року, на загальну суму 964840 грн., в тому числі по періодах: за лютий 2013 року в сумі 16780 грн.; за квітень 2013 року в сумі 1226 грн.; за травень 2013 року в сумі 15978 грн., за червень 2013 року в сумі 148414 грн., за вересень 2013 року в сумі 332030 грн., за жовтень 2013 року в сумі 239572 грн., за листопад 2013 року в сумі 16667 грн., за грудень 2013 року в сумі 187731 грн., за січень 2014 року в сумі 3319 грн., за лютий 2014 року в сумі 416 грн., за березень 2014 року в сумі 1051 грн., за червень 2014 року в сумі 1656 грн.
На підставі зазначеного акту ДПІ прийняті податкові повідомлення-рішення №0000602200 від 29.07.2015 року (форми "Р") про збільшення зобов'язань з податку на додану вартість у розміні 964840,00 грн., та штрафні (фінансові) санкції в сумі 482420, 00 грн. за порушення з боку позивача п.198.1, п.198.4, п.198.6. ст.198, п. 201.1 ст.201 Податкового кодексу України, та №0000612200 від 29.07.2015 року (форми "Р") про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 1047411,00 грн., та штрафні (фінансові) санкції в сумі 261852,75 грн.
Не погоджуючись з зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями в частині визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість з ТОВ "ТД "Орлан" у сумі 838068,00 грн., та штрафні (фінансові) санкції (50%) в сумі 419034, 00 грн., та в частині визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток, з ТОВ "ТД "Орлан" у сумі 1008675,00 грн., та штрафні (фінансові) санкції (25%) в сумі 252168,75 грн., позивач оскаржив їх до суду.
Судом також було встановлено, що в основу, в частині оскарження оспорюванних податкових рішень покладено лист ДПІ у Київському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області від 03.11.2014р. №34957/22-02 про порушення податкового законодавства контрагентом позивача ТОВ "ТД "ОРЛАН" за період з 03.11.2012 року по 31.12.2013 року, в якому посилаючись на відсутність у підприємства необхідних умов для здійснення господарської діяльності в частині, купівлі, продажу, реалізації, зберігання, відвантаження товару, та інше в силу відсутності транспортних засобів, приміщень та матеріальних ресурсів, що свідчить про відсутність у ТОВ "ТД "ОРЛАН" можливостей здійснювати фактичні товарні операції, зроблено висновок, що операції купівлі-продажу ТОВ "ТД "ОРЛАН" не спричиняють реального настання правових наслідків. Також, в акті перевірки, контролюючий орган посилається на ненадання транспортних залізничних накладних на перевезення товару та актів отриманого товару .
Під час офіційного з'ясування всіх обставин справи, суд першої інстанції також встановлено, що між ТОВ "БК "Промбудсервіс" - Постачальник та ТОВ "Торговий дім Орлан" - Постачальник було укладено договір поставки №120613 від 12.06.2013 року. Постачальник на умовах Договору зобов'язується передавати у власність (здійснювати поставку) у зумовлені строки Покупцеві пісок (із відсіву дроблення гірських порід ) (надалі - Товар ) відповідно до додаткової угоди до Договору іменується "Специфікація"), а Покупець зобов'язується приймати і оплачувати вартість вказаного Товару. Одиниця виміру, ціна Товару за одиницю, його асортимент визначаються в залежності від домовленості Сторін наступним чином: 1) в Специфікації або 2) у рахунку на оплату Товару та/або у видаткових накладних на такий Товар. Сторони домовились, що умови Договору розповсюджуються на поставку кожної партії Товару. Під партією товару розуміють асортимент і кількість Товару, який вказаний в одній видатковій, оформленій в порядку виконання цього Договору. Сторони домовились про застосування наступних умов поставки згідно з Міжнародними правилами тлумачення комерційних термінів "Інкотермс" (в редакції 2010 року) на умовах СРТ: залізнична станція "Феодосія" Придніпровська залізнична дорога, код станції 471601. Постачальник вважається таким, що виконав свої зобов'язання з поставки Товару із доставкою в момент надання в місці поставки не розвантаженого Товару на транспорті Постачальника (або перевізника). Визначена відповідно до цього пункту адреса поставки є "Місцем поставки" за Договором. Постачальник здійснює поставку Товару залізничним транспортом партіями по десять (10) вагонів на добу. Поставка Товару Постачальником здійснюється власним або найманим транспортом на розсуд Постачальника.
На виконання умов поставки ТОВ "БК "Промбудсервіс" отримало від ТОВ "ТД "Орлан" видаткові та податкові накладні (а/с 133-321), суми податку на додану вартість за податковими накладними отриманими від ТОВ "ТД "Орлан" включено до податкового кредиту.
Розрахунки здійснювалися у безготівковій формі, що підтверджується платіжними дорученнями, які були дослідженні перевіряючими в ході перевірки.
Судом також було досліджено надані акти отриманого товару (№01/13 від 30.06.2013 року, №07/13 від 30.09.2013 року, №09/13 від 31.10.2013 року, №13/13 від 31.12.2013 року).
Крім того, судом встановлено, що лист ДПІ у Київському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області від 03.11.2014р. №34957/22-02, інформація якого була використана під час перевірки позивача, містить посилання на акт ДПІ у Київському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області від 14.04.2014 року №801/22-02/38352333 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Торговий дім "Орлан" щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.01.2014 року по 28.02.2014 рік. Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 03 червня 2014 року по справі №815/2626/14, яка набрала законної сили за результатами розгляду апеляційної скарги Податкового органу 28 жовтня 2014 року, визнано протиправними дії ДПІ у Київському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області з проведення заходів зустрічної звірки, за результатами яких складено Акт № 801/22-02/38352333 від 14.04.2014 року про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Торговий дім "Орлан", код ЄДРПОУ 38352333 щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.01.2014 року по 28.02.2014 року; визнано протиправними дії ДПІ у Київському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області щодо коригування податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ ТОВ "Торговий дім "Орлан" в електронній автоматизованій системі співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту (Податковий блок - аналітична система співставлення податкового кредиту та податкових зобов'язань) в розрізі контрагентів на підставі Акту № 801/22-02/38352333 від 14.04.2014 року про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Торговий дім "Орлан", код ЄДРПОУ 38352333 щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.01.2014 року по 28.02.2014 року; зобов'язано ДПІ у Київському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області вилучити з діючих електронних автоматизованих систем співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту (Податковий блок - аналітична системи співставлення податкового кредиту та податкових зобов'язань) в розрізі контрагентів інформацію, внесену на підставі Акту № 801/22-02/38352333 від 14.04.2014 року про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Торговий дім "Орлан", код ЄДРПОУ 38352333 щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.01.2014 року по 28.02.2014 року.
Тому, суд першої інстанції вважав, що наявні первинні документи, які залучені до матеріалів справи, підтверджують товарність господарських операцій з придбання позивачем товарів, включення цих витрат до валових витрат, оплати за отриманий товар а також виникнення права на віднесення сум сплаченого ПДВ до складу податкового кредиту.
Вирішуючи справу та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність оспорюванних податкових повідомлень-рішень в частині оскарження, оскільки господарські операції позивача з ТОВ "ТД "Орлан" мали товарний (реальний) характер, придбання таких послуг підтверджувались документально, що давало право підприємству на формування податкового кредиту та валових витрат.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанцій виходячи з наступного.
Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 року № 996-Х11 (далі - Закон № 996) визначено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Відповідно до статті 9 Закону № 996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Оскільки, згідно зі статтею 1 Закон № 996 господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства, то визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
При цьому, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.
Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків (як обов'язкова ознака господарської операції) кореспондується з нормами ПК України.
Згідно з пунктом 198.3 статті 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
За змістом пункту 138.1 статті 138 ПК України, витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.
Також, відповідно до пункту 138.2 статті 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
З огляду на наведені норми податкового законодавства, колегія суддів вважає необхідним зазначити, що витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток та ПДВ мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. Крім того, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
Нереальність господарських операцій з придбання платником податку товару (робіт, послуг) має підтверджуватися належними, допустимими та достатніми доказами і не може ґрунтуватися на припущеннях, зокрема обумовлюватись лише допущеними контрагентами порушеннями вимог законодавства. Якщо вказані контрагенти допустили такі порушення, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо них, адже законом іншого не передбачено.
Як було встановлено судом першої інстанції та не спростовувалося відповідачем, надані ТОВ "БК "Промбудсервіс" первинні документи підтверджують реальність господарських операцій позивача з його контрагентом, тому на підставі отриманих податкових накладних та інших первинних документів підприємство обґрунтовано віднесло суми до податкового кредиту та до складу валових витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток.
Щодо посилання Податкового органу на ненадання транспортних залізничних накладних на перевезення товару, що спростовує факт поставки товару, то колегія суддів зазначає, що залізничні накладні вказують на залізничне транспортування товару, а факт поставки засвідчує підписання видаткових накладних, що зумовлює зміну майнового стану платників.
Колегія суддів погоджується, що відповідачем не наведено будь-яких доводів та не надано жодних доказів, які б ставили під сумнів реальність здійснених позивачем господарських операцій, свідчили б про невідповідність цих операцій дійсному економічному змісту, або засвідчили б наявність інших обставин, що підтверджують недобросовісність позивача як платника податків та виключають право на формування податкового кредиту.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Також, пунктом 1 частини 3 статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 86 КАС України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ч. 1-2 статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Тому, оскільки судом першої інстанції встановлено та матеріалами справі підтверджено реальність операції між позивачем та його контрагентами, а також дотримання позивачем вимог податкового законодавства та правомірного формування витрат та податкового кредиту, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про невідповідність законодавству оспорюваних у даній справі податкових повідомлень-рішень в частині оскарження, вимоги щодо їх скасування були обґрунтовано задоволені.
Постанова суду першої інстанції викладена достатньо повно, висновки обґрунтовані з посиланням на конкретні норми Законів України та відповідають чинному законодавству. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на суб'єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів, а також на невірному тлумаченні норм матеріального права. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції.
За таких обставин, підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, судова колегія, -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Біляївському районі Одеської області Головного управління Міндоходів в Одеській області - залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2015 року - залишити без змін.
Стягнути з Державної податкової інспекції у Біляївському районі Одеської області Головного управління Міндоходів в Одеській області судовий збір у розмірі 5359 (п'ять тисяч триста п'ятдесят дев'ять) гривень 20 коп. шляхом перерахування або внесення на рахунок №31212206781008, отримувач: УК у м. Одесі/Приморський р-н/22030001, код ЄДРПОУ 38016923, банк отримувача: ГУДКСУ в Одеській області, МФО: 828011, код ЄДРПОУ суду 34380461.
Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Повний текст судового рішення виготовлений 02 грудня 2015 року.
Головуючий: М.М. Милосердний
Судді: А.І.Бітов
ОСОБА_3