01 грудня 2015 р.м.ОдесаСправа № 6-а/489/133/2015
Суддя Одеського апеляційного адміністративного суду Вербицька Н.В., розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Ленінсьому районі м.Миколаєва на постанову Ленінського районного суду м.Миколаєва від 09 листопада 2015 року по справі за заявою ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням постанови суду, визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії,-
09 листопада 2015 року постановою Ленінського районного суду м.Миколаєва частково задоволено заяву ОСОБА_1 щодо визнання протиправними дії управління ПФУ щодо невиконання постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 13.02.2014 року по справі № 2а/489/495/2013.
16 листопада 2015 року управління ПФУ в Ленінському районі м.Миколаєва подало апеляційну скаргу на зазначену постанову. Разом з апеляційною скаргою управління ПФУ звернулось з клопотанням про звільнення його від сплати судового збору за її подачу.
Розглянувши дане клопотання, вважаю, що воно не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Згідно ч. 1 ст. 88 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до сплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
З даної норми вбачається, що єдиною підставою для відстрочення, розстрочення, звільнення від сплати судового збору є майновий стан заявника.
Тобто, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Таке ж право мають і бюджетні установи. Водночас якщо ці бюджетні установи діють як суб'єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.
Зазначена позиція підтримується Вищим адміністративним судом України у постанові Пленуму від 23.01.2015 року №2 «Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір».
Стаття 5 Закону України "Про судовий збір" наводить перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору при звернені до суду. В редакції цієї статті, яка діяла до 01 вересня 2015 року відповідач звільнявся від сплати судового збору, але вказана норма в редакції чинній станом на 01.09.2015 р., - не надає управлінню ПФУ в Ленінському районі м.Миколаєваі пільг щодо його сплати. Посилання ж апелянта на те, що кошти на сплату судового збору його бюджетом, затвердженим Кабінетом Міністрів України, на 2015 рік не передбачені, не приймаються до уваги, оскільки п.2 розділу ІІ Закону України від 22 травня 2015 року №484-VІІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору", зобов'язано Кабінет Міністрів України забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.
З урахуванням викладеного, можливо прийти до висновку, що законодавцем визначений обов'язок суб'єкта владних повноважень сплачувати судовий збір.
У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади. У зв'язку із цим обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення від такої сплати.
01 вересня 2015 року набрали законної сили зміни до Закону України «Про судовий збір», відповідно до яких за подачу апеляційної скарги на постанову суду сплачується 110% ставки, що підлягала сплаті при поданні заяви.
Враховуючи що при подання заяви судовий збір складав 365,40 (0,3 розмірі мінімальної заробітної плати), управління ПФУ в Ленінському районі м.Миколаєва за подачу апеляційної скарги на постанову Ленінського районного суду м.Миколаєва від 09 листопада 2015 року, повинно сплатити 401,94 грн.
Судовий збір (державне мито) за подачу апеляційної скарги до Одеського апеляційного адміністративного суду повинно бути перераховано або внесено на рахунок №31212206781008, код бюджетної класифікації - 22030001, одержувач - УК у м. Одесі/Приморський р-н/22030001, код ЄДПРОУ 38016923, банк отримувач: ГУДКУ в Одеській області, МФО: 828011, в сумі 401,94 грн.
Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що апеляційна скарга подана на ухвалу Ленінського районного суду м.Миколаєва від 09.11.2015 року. Однак в матеріалах справи відсутня зазначена ухвала, а зазначеною датою винесена постанова Ленінського районного суду м.Миколаєва. Управлінню ПФУ потрібно зазначити, на яке саме рішення Ленінського районного суду м.Миколаєва подана апеляційна скарга.
Згідно з ч.3 ч.4 ст. 189 КАС України, до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених ст.. 187 цього Кодексу та подана після закінчення строків на апеляційне оскарження, застосовуються правила ст. 108 цього Кодексу.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 108, ст.ст. 187, 189 КАС України, суддя,
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м.Миколаєва - залишити без руху.
Надати апелянту строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги на протязі 30 днів з дня отримання копії ухвали.
Роз'яснити, що у разі не усунення зазначених недоліків апеляційної скарги, відповідно до ст.108 КАС України апеляційна скарга буде повернута скаржнику.
Ухвала може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, у відповідності до чинного законодавства.
Суддя: Вербицька Н. В.