26 листопада 2015 року Справа № 876/9007/15
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Старунського Д.М.,
суддів Багрія В.М., Рибачука А.І.,
за участю секретаря судового засідання Лемцьо І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства «Коломийський завод комплектних розподільчих пристроїв» на ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 5 серпня 2015 року про розстрочення виконання постанови Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2012 року за позовом Управління пенсійного фонду України в м. Коломиї та Коломийському районі до приватного акціонерного товариства «Коломийський завод комплектних розподільчих пристроїв» про стягнення заборгованості,-
УПФ України в м. Коломиї та Коломийському районі 15.08.2015 року звернулося в суд з адміністративним позовом до ПАТ «Коломийський завод комплектних розподільчих пристроїв» про стягнення заборгованості з відповідача на користь УПФ України в м. Коломиї та Коломийському районі по сумах виплачених пільгових пенсій за Списком №1 та Списком №2 за липень 2012 року в розмірі 6438,06.
Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2012 року позов задоволено в повному обсязі.
У липні 2015 року відповідач ПАТ «Коломийський завод комплектних розподільчих пристроїв» звернувся в суд із заявою про розстрочку виконання рішення суду на один рік у зв'язку із важким матеріальним станом підприємства.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 5 серпня 2015 року в задоволенні заяви відмовлено.
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції ПАТ «Коломийський завод комплектних розподільчих пристроїв» оскаржило його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі просить рішення суду першої інстанції скасувати і прийняти нове рішення, яким заяву про розстрочку виконання рішення задовольнити. Вимоги за апеляційною скаргою обґрунтовує тим, що товариство погасити борг одним платежем немає можливості, оскільки відсутні достатні кошти, а сплата одним платежем призведе до виникнення заборгованості по інших платежах, відсутності коштів на оплату праці, що поставить товариство у ще більш скрутне фінансове становище.
Особи, які беруть участь в справі, в судове засідання не з'явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому відповідно до ч.1 ст.41 та 196 КАС України суд розглядає справу за їхньої відсутності без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступного.
Відмовляючи у задоволенні заяви, суд першої інстанції виходив з того, що посилання (заявника) відповідача на відсутність коштів є безпідставними та не підтверджено документально.
Колегія суддів погоджується з таким висновком, вважаючи, що він відповідає фактичним обставинам справи з огляду на наступне.
Згідно ч.1 ст.263 КАС України за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
З аналізу зазначеної статті видно, що відстрочка чи розстрочка виконання судового рішення може застосовуватись лише у виняткових випадках, за наявності належних доказів на підтвердження існування конкретних обставин, що ускладнюють виконання судового рішення, однак в матеріалах справи відсутні будь-які докази складного матеріального становища, на який посилається заявник.
Судом першої інстанції вірно враховано, що заявником не надано доказів, щодо вчинення усіх можливих заходів та дій, передбачених законом, спрямованих на виконання рішення суду.
Суд апеляційної інстанції також не бере до уваги посилання апелянта на те, що виконання договору із іноземним контрагентом дасть можливість виконати рішення суду, оскільки таке не є підставою для розстрочення виконання судового рішення.
Крім того, розстрочка сплати штрафної санкції в сумі 6438,06 грн. на 1 рік є непереконливою, з огляду на невелику суму штрафу і тривалого періоду розстрочки.
Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні не спростовуються і підстав для його скасування немає.
Керуючись ст.ст.41, 160 , 195, 196, 199, 200, 205 ч. 1 п. 1, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства «Коломийський завод комплектних розподільчих пристроїв» залишити без задоволення, а ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 5 серпня 2015 року у справі №2а-2439/12/12 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
На ухвалу може бути подано касаційну скаргу безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили.
Головуючий суддя Д.М. Старунський
Судді В.М. Багрій
А.І. Рибачук