30 листопада 2015 р. Справа № 876/7486/15
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ільчишин Н.В.,
суддів Пліша М.А., Шинкар Т.І.,
за участю секретаря судового засідання Федак С.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 17.06.2015 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі Івано-Франківської області про зобов'язання зарахувати у пільговому обчисленні трудовий стаж в районах Крайньої Півночі та прирівняних до них місцевостях, зробити перерахунок та виплатити пенсію з урахуванням пільгового обчислення стажу,-
ОСОБА_1 10.03.2015 року звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі Івано-Франківської області у якому просив зобов'язати відповідача зарахувати у пільговому обчисленні його трудовий стаж в районах Крайньої Півночі та прирівняних до них місцевостях за період з 26.04.1980 року до 14.07.1994 року з розрахунку один рік роботи за один рік шість місяців, зобов'язати відповідача зробити перерахунок та виплатити пенсію з урахуванням пільгового обчислення стажу, починаючи з березня 2010 року (з моменту призначення пенсії), стягнути з відповідача заборгованість з виплати пенсії з урахуванням проведеного перерахунку, починаючи з березня 2010 року до ухвалення рішення у справі.
Постановою Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 17.06.2015 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись із зазначеним рішенням ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій просить постанову скасувати, а адміністративний позов про зобов'язання здійснити перерахунок пенсії задовольнити покликаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
В судове засідання учасники процесу не з'явились, будучи належними чином повідомленими, що не перешкоджає слуханню спірного питання відповідно до вимог ч.4 ст.196 КАС України.
Відповідно до ч.6 ст.12, ч.1 ст.41 КАС України, у випадку неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі під час судового розгляду повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не відбувається.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що подана скарга не підлягає задоволенню, з наступних мотивів.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що позивач працював в Івано-Франківському управлінні бурових робіт вахтово-експедиційним методом у Західному Сибіру, що підтверджується записами у його трудовій книжці та довідкою Прикарпатського УБР ПАТ «Укрнафта» № 10-1074 від 08.08.2014 року, а саме: з 26.04.1980 року до 01.04.1986 року у Ханти-Мансійському автономному окрузі Тюменської області (місцевість, прирівняна до районів Крайньої Півночі); з 02.04.1986 року до 14.07.1994 року у Ямало-Ненецькому автономному окрузі Тюменської області, що відноситься до районів Крайньої Півночі.
Позивач, який з березня 2010 року отримує пільгову пенсію за віком, у лютому 2015 року звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії із зарахуванням трудового стажу в районах Крайньої Півночі та прирівняних до них місцевостях у пільговому обчисленні, яка відповідачем залишена без задоволення у зв'язку з відсутністю підстав для зарахування «північного» стажу в пільговому обчисленні.
Згідно п.5 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» період роботи до 01.01.1991 року в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, зараховується до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло до 01.01.1991 року.
Пільгове обчислення страхового стажу застосовується для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та на яких поширювалися пільги, передбачені для працюючих в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, відповідно до Указу Президії Верховної Ради СРСР від 10.02.1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», постанови Ради Міністрів СРСР від 10.02.1960 року № 148 «Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради СРСР від 10.02.1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», Указу Президії Верховної Ради СРСР від 26.09.1967 року «Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі».
Пільгове обчислення страхового стажу провадиться на підставі трудової книжки, або письмового трудового договору, або довідки, в яких зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та користування пільгами, передбаченими вищезазначеними нормативно-правовими актами.
Відповідно до ст.5 Указу Президії Верховної Ради СРСР від 10.02.1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» (у редакції Указу Президії Верховної Ради СРСР від 26.09.1967 року) працівникам, які переводяться, направляються або запрошуються на роботу в райони Крайньої Півночі та прирівняні до них місцевості, з інших місцевостей країни, при умові укладення ними трудових договорів про роботу у цих районах строком на п'ять років, надаються додаткові пільги, зокрема, п. «д» передбачено зарахування одного року роботи в районах Крайньої Півночі і в прирівняних до них місцевостях за один рік шість місяців роботи при обчисленні стажу, що дає право на отримання пенсії по старості і по інвалідності.
У відповідності з вимогами п.1.1 Основних положень про вахтовий метод організації робіт, затверджених постановою Державного комітету СРСР по праці і соціальних питаннях, Секретаріату ВЦРПС і Міністерства охорони здоров'я СРСР від 31.12.1987 року № 794/33-82, вахтовий метод це особлива форма організації робіт, яка ґрунтується на використанні трудових ресурсів поза місцями їх постійного проживання за умови, коли не може бути забезпечене щоденне повернення працівників до місця постійного проживання; робота організовується по спеціальному режиму праці, як правило, при зведеному обліку робочого часу, а міжвахтовий відпочинок надається у місцях постійного проживання.
Пунктом 5.9 цих Основних положень передбачено, що працівникам підприємств і організацій, які виїжджають для виконання робіт вахтовим методом в райони Крайньої Півночі або у прирівняні до них місцевості, надаються пільги, передбачені ст.ст. 1, 2, 3, 4 Указу Президії Верховної Ради СРСР від 10.02.1960 р. «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» (у редакції Указу Президії Верховної Ради СРСР від 26.09.1967 р.).
Колегія суддів дійшла висновку, що позивач, який працював вахтово-експедиційним методом у районах Крайньої Півночі і прирівняних до них місцевостях та не укладав строкового договору на роботу в районах Крайньої Півночі і прирівняних до них місцевостях, не користувався додатковою пільгою, яка передбачена п. «д» ст.5 вказаного вище Указу Президії Верховної Ради СРСР від 10.02.1960 р., щодо зарахування одного року роботи в районах Крайньої Півночі і в прирівняних до них місцевостях за один рік шість місяців роботи при обчисленні стажу, що дає право на отримання пенсії за віком і по інвалідності.
Дана позиція підтверджена постановою ВСУ від 27 жовтня 2015 року №338/1079/14-а в аналогічній справі колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що на працівників, які працювали вахтовим методом в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, поширюються пільги, передбачені статтями 1-4 Указу від 10 лютого 1960 року, а додаткові пільги, передбачені статтею 5, зокрема зарахування одного року роботи у районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, за один рік і шість місяців роботи при обчисленні стажу, що дає право на отримання пенсії за віком і по інвалідності, не поширюються.
А відповідно до ч. 1 ст. 244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, що відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду - без змін.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1- залишити без задоволення.
Постанову Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 17.06.2015 року у справі № 352/546/15-а провадження №2-а/352/35/15 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили, а в разі складення такої в порядку ч.3 ст. 160 КАС України, протягом того ж строку з часу складення в повному обсязі.
Головуючий Н.В. Ільчишин
Судді М.А. Пліш
ОСОБА_2
Повний текст ухвали виготовлено 02.12.2015 року