23 листопада 2015 року Справа № 876/3953/15
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Пліша М.А.,
суддів Макарика В.Я., Ільчишин Н.В.,
за участю секретаря судового засідання Федак С.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу дочірнього підприємства НАК «Надра України «Західукргеологія» в особі Самбірської нафтогазорозвідувальної експедиції ДП НАК «Надра України «Західукргеологія» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 05 березня 2015 року по справі за позовом управління Пенсійного фонду України в м. Стрию та Стрийському районі Львівської області до дочірнього підприємства НАК «Надра України «Західукргеологія» в особі Самбірської нафтогазорозвідувальної експедиції ДП НАК «Надра України «Західукргеологія»про стягнення боргу,-
управління Пенсійного фонду України в м. Стрию та Стрийському районі Львівської області звернулося в суд першої інстанції з адміністративним позовом до дочірнього підприємство НАК «Надра України «Західукргеологія» в особі Самбірської нафтогазорозвідувальної експедиції ДП НАК «Надра України «Західукргеологія» в якому просило стягнути заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком № 2 у розмірі 46638,76 грн.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 05 березня 2015 року позов задоволено, стягнуто з дочірнього підприємства НАК «Надра України «Західукргеологія» (пл. Міцкевича, 8, м. Львів, код ЄДРПОУ 01432606) на користь управління Пенсійного фонду України в м. Стрию та Стрийському районі Львівської області суму заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком №2 у розмірі 46 638 (сорок шість тисяч шістсот тридцять вісім) грн. 76 коп.
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції дочірнє підприємство НАК «Надра України «Західукргеологія» в особі Самбірської нафтогазорозвідувальної експедиції ДП НАК «Надра України «Західукргеологія» оскаржило його в апеляційному порядку, вважає, що судом неповно з'ясовано фактичні обставини справи, які мають істотне значення для правильного вирішення справи.
В апеляційній скарзі зазначає, що відповідно до ч. 4 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» порядок пенсійного забезпечення осіб, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених законодавством, що діяло раніше, визначається статтею 100 даного Закону.
Постановою Верховної Ради України «Про порядок введення в дію Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 06.12.1991 р. № 1931-ХІІ цей Закон введено в дію з 1 січня 1992 року - в частині норм, що стосуються призначення і виплати пенсій та коригування рівнів пенсій, призначених до введення цього Закону.
Статтею 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах:
а) особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством;
б) особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до статті 12, знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому статтями 13-14 цього Закону, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством.
Апелянт вважає, що при складенні конкретних розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій позивач та інші територіальні органи Пенсійного фонду України не дотрималися положень чинного законодавства, що призвело до порушення порядку призначення пільгових пенсій, зокрема, призначення їх відповідно до положень ст. 13, а не ст. 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Так, при складенні розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, наявних у матеріалах справи, порушено наступні норми чинного законодавства.
Відповідно до п. 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 р. № 383 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 р. за № 1451/11731, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи.
Пунктом 8 названого Порядку передбачено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до статті 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення» застосовуються «Список № 1» і «Список № 2», затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.56 № 1173. Останні списки позивач та інші територіальні органи Пенсійного фонду України при складенні розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій безпідставно не застосували, що потягнуло за собою також і неправильне застосування положень ст.ст. 13 та 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Враховуючи вищевикладене, неправомірними є також дії позивача щодо складення розрахунку сум заборгованості по відшкодуванню пільгових пенсій та пред'явлення вимоги про стягнення заборгованості до Пенсійного фонду України, зокрема, по Списку № 2 в сумі 102 439,29 грн.
Пенсійний фонд України у листі від 27.06.2006 р. № 8215/03-20 щодо відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій роз'яснив, що пенсії, призначені відповідно до ст. 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення», відшкодуванню не підлягають.
Отже, вищезазначені пільгові пенсії призначені відповідно до ст. 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення» і відшкодуванню апелянтом відповідачу не підлягають.
Позивач вважає, що при складенні розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій рішення про віднесення пільгової пенсії, як такої, що призначена у відповідності до ст. 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення», приймається незалежно від факту припинення роботи із шкідливими та важкими умовами праці як до, так і після набрання чинності зазначеним Законом (з 1 січня 1992 р.).
На підставі наведеного просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову.
Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних міркувань.
Судом першої інстанції встановлено, що дочірнє підприємство «Західукргеологія» НАК «Надра України» зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Львівської міської ради та є головним підприємством, а Самбірська нафтогазорозвідувальна експедиція дочірнього підприємства НАК «Надра України» «Західукргеологія» з організаційно правовою формою - філія (інший відокремлений підрозділ, без права юридичної особи). Самбірська нафторозвідувальна експедиція дочірнього підприємства «Західукргеологія» НАК «Надра України» згідно ст. 15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування і перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в м. Стрий та Стрийському районі Львівської області.
Розглядаючи спір суд першої інстанції вірно зазначив, що відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами вищевказаного Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».
Відшкодування ПФУ підлягають витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до пунктів «а»-«з» статті 13 закону України «Про пенсійне забезпечення», незалежно від часу їх призначення, до досягнення працівниками пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Згідно п. 6.1 зазначеної Інструкції Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року №21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за №64/8663 відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в таких розмірах: для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах; для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції, - фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім працівників, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 6.4 цієї Інструкції, розмір сум до відшкодування на поточний рік визначаються відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій, а підприємства щомісячно до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій. (п.п.6.4, 6.8 п.6 Інструкції).
Витрати на доставку та виплату пільгових пенсій покриваються підприємствами, на яких було набуто пільговий стаж.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до Акту передачі залишків по Самбірській нафтогазорозвідувальній експедиції Дочірнього підприємства «Західукргеологія» Національної акціонерної компанії «Надра України» управлінням ПФУ в м. Самборі та Самбірському районі Львівської області до управління ПФУ в м. Стрию та Стрийському районі Львівської області передано заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, оскільки на обліку в управлінні перебуває Стрийська нафтогазорозвідувальна експедиція, до якої приєднано Самбірську НГРЕ. Станом на 16.02.2015 залишається неохопленою заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за грудень 2010 року у розмірі 46 638,76 грн. Дана сума заборгованості була розстроченою у відповідності до Порядку проведення органами Пенсійного фонду України розстрочення сум заборгованості зі сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, нарахованого до 1 січня 2004 року, з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, зі сплати фінансових санкцій та пені, що виникли до 01 січня 2011 року, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 27.09.2010 року №21-4 та зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 20.10.2010 №948/18243. Рішенням №1 від 08 квітня 2013 року Договір про розстрочення на підставі абз. 3 п. 8 Порядку скасовано.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про підставність позовних вимог.
З огляду на викладене суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а постанова відповідає нормам матеріального та процесуального права.
Керуючись ч.3 ст. 160, ч. 4 ст. 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, ст.205, ст.206, ст. 254 КАС України, суд, -
апеляційну скаргу дочірнього підприємства НАК «Надра України «Західукргеологія» в особі Самбірської нафтогазорозвідувальної експедиції ДП НАК «Надра України «Західукргеологія» - залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 05 березня 2015 року по справі № 813/951/15 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя М.А. Пліш
Судді В.Я. Макарик
Н.В. Ільчишин
Повний текст ухвали виготовлений 27.11.2015 року