30 листопада 2015 р. Справа № 876/7182/15
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ільчишин Н.В.,
суддів Пліша М.А., Шинкар Т.І.,
за участю секретаря судового засідання Федак С.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 24.01.2014 року про встановлення способу і порядку виконання постанови суду у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області про скасування наказів, поновлення на роботі і стягнення середнього грошового забезпечення за час вимушеного прогулу,-
Головне управління МВС України у Львівській області звернулося до суду із заявою про встановлення способу і порядку виконання постанови Львівського окружного адміністративного суду від 21.06.2013 року по адміністративній справі №2а-9825/12/1370 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області про скасування наказів, поновлення на роботі і стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 24.01.2014 року в задоволенні заяви відмовлено.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції Головне управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області подало апеляційну скаргу. В якій просить ухвалу скасувати, та прийняти нову, апеляційну скаргу мотивовано тим, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення допущено порушення норм процесуального та матеріального права.
В судове засідання учасники процесу не з'явились, будучи належними чином повідомленими, що не перешкоджає слуханню спірного питання відповідно до вимог ч.4 ст.196 КАС України.
Відповідно до ч.6 ст.12, ч.1 ст.41 КАС України, у випадку неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі під час судового розгляду повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не відбувається.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, постановою Львівського окружного адміністративного суду від 21.06.2013 року по справі №2а-9825/12/1370 позов ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області задоволено повністю, визнано протиправним та скасовано п.1 наказу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області № 897 від 31.05.2012 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників Львівського міського управління ГУМВС» в частині накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з органів внутрішніх справ; визнано протиправним та скасовано наказ № 297 від 05.10.2012 року «По особовому складу» в частині звільнення ОСОБА_1 з органів внутрішніх справ в запас збройних сил; поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника сектору дільничних інспекторів міліції відділу громадської безпеки ЛМУ ГУМВС України у Львівській області; стягнуто з ГУМВСУ у Львівській області на користь ОСОБА_1 середнє грошове забезпечення за час вимушеного прогулу в сумі 33933,04 грн.
Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 21.11.2013 року постанову Львівського окружного адміністративного суду від 21.06.2013 року залишено без змін.
Касаційну скаргу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області ухвалою Вищого адміністративного суду України від 02.06.2015 року залишено без задоволення.
У відповідності до положення ч.1 ст.72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
На підставі постанови Львівського окружного адміністративного суду від 21.06.2013 року у справі №2а-9825/12/1370, судом видано виконавчі листи.
Відповідно до ч. 1 статті 263 КАС України за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду, що видав виконавчий лист, із поданням, а сторона виконавчого провадження із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.
Згідно із частиною 2 цієї ж статті, суд у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення.
Відповідно до п. 24 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, у разі незаконного звільнення або переведення на іншу роботу особи рядового, начальницького складу органів внутрішніх справ підлягають поновленню на попередній роботі (посаді).
Колегія суддів дійшла висновку, що заявником не наведено, а судом не встановлено обставин, що перешкоджають або ускладнюють виконання в повному обсязі постанови Львівського окружного адміністративного суду у справі №2а-9825/12/1370 від 21.06.2013 року, яка залишена без змін судом апеляційної та касаційної інстанцій.
А тому в задоволенні заяви про встановлення способу та порядку виконання рішення суду по справі № 2а-9825/12/1370 судом першої інстанції відмовлено вірно, а рішення про поновлення на посаді є чітким за змістом, ясним та зрозумілим для виконання, оскільки не містить положень, стосовно яких можуть виникнути суперечності щодо розуміння та ускладнюють порядок виконання постанови, а наведені обставини у заяві не можуть бути підставами для встановлення способу та порядку виконання рішення суду згідно ст.263 КАС України, інших доказів на підтвердження обґрунтованості подання заявником не надано, у зв'язку з чим в задоволенні заяви слід відмовити.
Відповідно до частини 1 статті 87 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до частини 2 статті 87 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно із ч. 1 ст. 4 Закон України «Про судовий збір» (чинного на час подання заяви до суду першої інстанції) судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Частиною 2 статті 4 вказаного Закону визначено ставки судового збору, відповідно до якої, за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на ухвалу суду сплачується 0,05 розміру мінімальної заробітної плати.
Згідно зі статтею 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» станом на 01.01.2014 року мінімальна заробітна плата встановлена у розмірі 1218 гривень.
Таким чином, розмір судового збору, що підлягає сплаті за подання до адміністративного суду апеляційної скарги становить 60 грн. 90 коп. (1218х0,05 = 60 грн. 90 коп.).
Разом з цим слід зазначити, що статтею 5 Закону України «Про судовий збір» визначено пільги щодо сплати судового збору. Проте Головне управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області згідно даної статті не звільнене від сплати судового збору, а у справах про стягнення заробітної плати, поновлення на роботі та за іншими вимогами, що випливають із трудових правовідносин від сплати судового збору звільняються тільки позивачі за подання позовів.
Відповідно до вказаного законодавства та той факт, що судовий збір за подачу апеляційної скарги на час апеляційного розгляду так і не сплачено, колегія суддів приходить до висновку про необхідність стягнення з апелянта на користь держави 60 грн. 90 коп., як того вимагає ч. 2 ст. 4 Закон України «Про судовий збір».
З огляду на викладене слід стягнути з Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області на користь Державного бюджету України судовий збір в розмірі 60,90 грн. (шістдесят гривень дев'яносто копійок), за реквізитами: отримувач коштів - УДКСУ у Галицькому районі м. Львова, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38007573, банк отримувача - ГУДКСУ у Львівській області, код банку отримувача (МФО) - 825014, рахунок отримувача - 31219206781004, код класифікації доходів бюджету - 22030001, призначення платежу - судовий збір за подання апеляційної скарги (ПІБ чи назва установи, організації), Львівський апеляційний адміністративний суд.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, що відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а ухвали суду - без змін.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області - залишити без задоволення.
Ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 24.01.2014 року у справі №2а-9825/12/1370 - залишити без змін.
Стягнути з Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області на користь Державного бюджету України судовий збір в розмірі 60,90 грн. (шістдесят гривень дев'яносто копійок).
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили, а в разі складення такої в порядку ч.3 ст. 160 КАС України, протягом того ж строку з часу складення в повному обсязі.
Головуючий Н.В. Ільчишин
Судді М.А. Пліш
Т.І. Шинкар
Повний текст ухвали виготовлено 02.12.2015 року