Справа № 757/592/13- к
17 січня 2013 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва Царевич О.І., за участю секретаря Славіцької С.А., прокурора прокуратури м. Києва Труш С.А., розглянувши скаргу ОСОБА_2 на бездіяльність старшого прокурора відділу слідчого управління прокуратури міста Києва О. Романщак,-
ОСОБА_2 звернувся до слідчого судді із вказаною скаргою, в якій зазначає, що ним 08.12.2012 було направлено до Генеральної прокуратури України заяву про злочин, яка була перенаправлена до прокуратури м. Києва. Однак, в прокуратурі м. Києва відомості з вказаної заяви не були занесені до ЄРДР, а дана заява була перенаправлена до прокуратури Дніпровського району м. Києва, що на думку особи, яка подала скаргу є порушенням вимог ст. 214 КПК України. Про обставини перенаправлення його заяви йому стало відомо з листа старшого прокурора відділу слідчого управління прокуратури міста Києва О. Романщака від 14.12.2012 за № 04/2/3-р12. За вказаних обставин просить визнати бездіяльність старшого прокурора відділу слідчого управління прокуратури міста Києва О. Романщака, яка полягає у невенесенні відомостей до ЄРДР після отримання заяви про злочин - неправомірною. Також просить зобов'язати старшого прокурора відділу слідчого управління прокуратури міста Києва О. Романщака внести відповідні відомості в ЄРДР по його заяві від 08.12.2012 про здійснення кримінального правопорушення; передати з дотриманням правил підслідності наявні в старшого прокурора відділу слідчого управління прокуратури міста Києва О. Романщака матеріали в орган досудового розслідування і доручити проведення досудового розслідування.
В судове засідання особа, яка подала скаргу ОСОБА_2 не з'явився, про час, місце та дату розгляду скарги повідомлявся у відповідності до ст. 135 КПК України.
Разом з цим, в прохальній частині своєї скарги просить слідчого суддю оплатити йому проїзд з м. Кіровограда до м. Києва для забезпечення його явки в судове засідання, а також оплатити йому найм житла та добові для його знаходження в м. Києві.
Слідчим суддею з урахуванням принципу диспозитивності кримінального провадження, відповідно до якого сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених КПК України, думки прокурора, визнано можливим розгляд скарги у особи, яка подала скаргу на підставі поданих заявником доказів, враховуючи й те, що згідно вимог КПК України на слідчого суддю не покладено обов'язку по оплаті проїзду особи, яка подала скаргу з метою забезпечення його явки в судове засідання.
Прокурор в судовому засіданні доводи скарги не визнав, вказавши на їх безпідставність, необґрунтованість та надуманість. Зазначив, що направлення заяв про кримінальні правопорушення за принципом територіальної підслідності не суперечить вимогам ст. 214 КПК України, просив в задоволенні скарги відмовити.
Вивчивши скаргу, долучені до неї матеріали, заслухавши думку учасників судового провадження, приходжу до наступного висновку.
Відповідно до ч.4 ст. 214 КПК України слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення.
У відповідності до положень ст. 218 КПК України, досудове розслідування здійснюється слідчим того органу досудового розслідування, під юрисдикцією якого знаходиться місце вчинення кримінального правопорушення.
Як встановлено в судовому засіданні, заява ОСОБА_2 щодо можливого кримінального правопорушення за супровідним листом від 14.12.2012 за № 04/2/3-р12 надійшла до прокуратури м. Києва. 21.12.2012 вказана заява була перенаправлена з прокуратури м. Києва до прокуратури Дніпровського району м. Києва - для організації перевірки та прийняття рішення відповідно до вимог чинного законодавства, про що проінформовано заявника, що відповідає п. 3.6 наказу Генерального прокурора України №125 від 03 грудня 2012 року «Про затвердження Інструкції про порядок приймання, реєстрації та розгляду в органах прокуратури України заяв, повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення», згідно з яким, заяви, повідомлення про вчинені кримінальні правопорушення, що надійшли до міських, районних, міжрайонних, районних у містах та прирівняних до них прокуратур, прокуратур обласного рівня, але вчинені на території іншого міста, району, району в місті, області, за дорученням керівника цих прокуратур або керівника структурного підрозділу прокуратури обласного, міського рівня з дотриманням територіального принципу направляються до відповідної прокуратури через прокуратуру вищого рівня.
Таким чином, направлення заяви ОСОБА_2 до прокуратури Дніпровського району м. Києва за територіальним принципом відповідають положенням кримінального процесуального закону та наказу Генерального прокурора України №125 від 03.12.2012, що спростовує доводи особи, яка подала скаргу про незаконність бездіяльності прокуратури м. Києва.
Основним завданням суду, слідчого судді при виконанні функцій судового контролю є встановлення факту, чи дійсно права і свободи людини було порушено або вони порушуються; чи було створено або створюються перешкоди для їх реалізації; чи має місце інше ущемлення прав і свобод; які перешкоди він зобов'язаний поновити або усунути для їх реалізації.
Слідчим суддею, при розгляді даної скарги не встановлено порушення прокуратурою м. Києва будь - яких прав особи, яка подала скаргу чи інших осіб при перенаправленні його заяви до Прокуратури Дніпровського району м. Києва для розгляду.
Окрім цього, як вбачається з постанови старшого слідчого прокуратури Дніпровського району м. Києва Дрозд А.М. про закриття кримінального провадження від 29.12.2012, заява ОСОБА_2, на яку останній посилається у своїй скарзі, внесена до ЄРДР прокуратурою Дніпровського району м. Києва за № 42012110040000109 від 25.12.2012.
За вказаних обставин приходжу до висновку про відсутність підстав для задоволення скарги.
Керуючись ст. ст. 214, 216, 218, 303, 305, 306, 307,309 КПК України, слідчий суддя,-
В задоволенні скарги ОСОБА_2 на бездіяльність старшого прокурора відділу слідчого управління прокуратури міста Києва О. Романщак - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя