Головуючий у 1 інстанції - Давиденко Т.В.
Суддя-доповідач - Сіваченко І.В.
02 грудня 2015 року справа № 805/3465/15-а
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Сіваченка І.В.,
суддів Шишова О.О., Чебанова О.О.,
секретар судового засідання Куленко О.Д.,
за участі представника відповідача Тернинко С.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2015 року у справі № 805/3465/15-а за позовом ОСОБА_3 до Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про скасування податкового повідомлення-рішення,-
ОСОБА_3 звернулась до суду з позовною заявою до Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області (далі - Інспекція) про скасування податкового повідомлення-рішення від 09.06.2015 № 23-17 про визначення суми податкового зобов'язання з транспортного податку з фізичних осіб в сумі 25000 грн.
Доводи позовної заяви обґрунтовує тим, що, як вважає позивач, податкове повідомлення-рішення, яке оскаржується, винесене відповідачем з перевищенням повноважень та не у спосіб, визначений чинним законодавством з питань оподаткування.
Вказує на те, що транспортний засіб придбаний позивачем у 2012 році, поставлений на облік та сплачені 5% ставки до пенсійного фонду, а податкове повідомлення-рішення про визначення суми податкового зобов'язання з транспортного податку з фізичних осіб в сумі 25000 грн. прийняте 09.06.2015.
Зазначає, що згідно ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії у часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2015 року позов задоволено повністю. Скасоване податкове повідомлення-рішення Інспекції від 09.06.2015 № 23-17 про визначення ОСОБА_3 суми податкового зобов'язання з транспортного податку з фізичних осіб в сумі 25000 грн.
Суд першої інстанції, ухвалюючи дане рішення, виходив з позицій, висловлених Європейським Судом з прав людини у рішенні по справі "Кечко проти України", позицій Конституційного суду України, Вищого господарського суду України, викладених у роз'ясненні "Про деякі питання практики вирішення спорів за участю органів державної податкової служби" від 12.05.95 № 02-5/451, де наголошено на тому, що обчислення (донарахування) податку або іншого обов'язкового платежу (визначення об'єктів і ставок оподаткування тощо) здійснюється на підставі тих норм законодавства, що були чинними у податкові періоди, за які здійснюється таке обчислення (донарахування), тобто за загальним правилом Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі.
Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій зазначив про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить постанову скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
Обґрунтовує доводи апеляційної скарги тим, що судом першої інстанції при прийнятті рішення вимоги ст. 267 Податкового кодексу України (далі - ПК України) враховані не були. Натомість, суд посилається на положення ст. 58 Конституції України, відповідно до якої закони України та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії у часі, крім, випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. В даному випадку застосування ст. 58 Конституції є безпідставним виходячи з наступного.
Відповідно до роз'яснень Вищого господарського суду України від 12.05.1995 №02-5/451 «Про деякі питання практики вирішення спорів за участю органів державної податкової служби» обчислення (донарахування) податку або іншого зобов'язання платежу (визначення об'єктів і ставок оподаткування тощо) здійснюється на підставі тих норм законодавства, що були чинними у податкові періоди, за які здійснюється таке обчислення (донарахування).
Зміни у ст. 267 ПК України в частині об'єкту оподаткування транспортним податком та ставок такого податку були внесені Законом України від 28.12.2014 року № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» (далі - Закон № 71-VIII) який набув чинності з 01.01.2015 року. Податок був нарахований позивачу Інспекцією саме на 2015 рік.
В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити. Позивач до апеляційного суду не прибув.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
В судовому засіданні за відповідним клопотанням ухвалою апеляційного суду, постановленою на місці, здійснено процесуальне правонаступництво відповідача: Слов'янську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Донецькій області замінено на Слов'янську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Донецькій області.
Перевіряючи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні справи, колегія суддів виходить з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 18 травня 2012 року придбано автомобіль марки Toyota Land Cruiser 2012 року випуску, з об'ємом двигуна 3956 см3, реєстраційний номер НОМЕР_1, що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 (а.с.11).
09 червня 2015 року Інспекцією в порядку пп. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 та п. 267.6 ст. 267 ПК України було винесено податкове повідомлення-рішення №23-17, яким позивачу визначено податкове зобов'язання за платежем «транспортний податок з фізичних осіб» у розмірі 25 000 грн. (а.с.7).
Вважаючи вказане податкове повідомлення-рішення протиправним, ОСОБА_3 звернулась з даним позовом до суду.
Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з протиправності висновків органу владних повноважень про порушення позивачем норм чинного законодавства з питань оподаткування.
Колегія суддів погоджується з наведеним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
01 січня 2015 року, набрав чинності Закон № 71-VIII, яким шляхом викладення в новій редакції ст. 267 ПК України, було введено новий податок - транспортний податок.
Відповідно до пп. 26.1.1 п. 267.1 ст. 267 ПК України платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 Податкового кодексу України є об'єктами оподаткування.
Об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, які використовувалися до 5 років і мають об'єм циліндрів двигуна понад 3000 куб. см.
Якщо на транспортні засоби уповноваженими державними органами, в тому числі іноземними, видані реєстраційні документи, що дають право їх експлуатувати, вони вважаються використовуваними. Датою початку користування (вводу в експлуатацію) транспортних засобів, що були в користуванні та ввозяться на митну територію України, вважається дата їх першої реєстрації, визначена в реєстраційних документах, які видано уповноваженими державними органами та дають право експлуатувати ці транспортні засоби на постійній основі. У разі відсутності реєстраційних документів першої реєстрації транспортних засобів датою початку використання транспортного засобу вважається календарна дата його виготовлення (день, місяць, рік). У разі якщо календарну дату визначити неможливо, то такою датою слід вважати 1 січня року виготовлення, зазначеного в реєстраційних документах.
З матеріалів справи встановлено, що автомобіль марки Toyota Land Cruiser зареєстрований на фізичну особу - ОСОБА_3 22.05.2012 року, рік випуску - 2012 року.
Згідно з пп. 267.5.1. п.267.5 ст.267 ПК України базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.
При цьому, календарний рік - це проміжок часу з 01 січня по 31 грудня, який триває 365 або 366 (у високосному році) календарних днів.
Річний обсяг повинен обчислюватись за календарний рік, а не за будь-які 12 місяців за вибором податкового органу.
Вказана позиція викладена у постанові Верховного Суду України №21-94а13 від 16.04.2013.
Таким чином, враховуючи, що автомобіль позивача зареєстрований у 2012 році, а об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, які використовувались до 5 років, та факт того, що базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року, то колегія суддів дійшла висновку, що у 2015 році автомобіль позивача є об'єктом оподаткування відповідно до ст. 267 ПК України.
Відповідно до п. 267.4 ст. 267 ПК України ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25000,00 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування.
Підпунктом 267.6.1 п. 267.6 ст. 267 ПК України передбачено, що обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку.
Згідно з пп. 267.6.2 п. 267.6 ст. 267 ПК України податкове повідомлення-рішення про сплату суми податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 01 липня року базового податкового (звітного) періоду (року).
Таким чином, автомобіль Toyota Land Cruiser 2012 року випуску, з об'ємом двигуна 3956 см3, право власності на який зареєстровано 22.05.2012, згідно пп. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПК України є об'єктом оподаткування транспортним податком, а позивач в такому разі є платником вказаного податку. Тому, приймаючи 09.06.2015 податкове повідомлення рішення №23-17, відповідач діяв на підставі та в межах повноважень визначених Законом.
Стаття 58 Конституції України передбачає, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Цей принцип треба розуміти так, що дія закону починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце (Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів від 9 лютого 1999 року).
Водночас, відповідно до пп. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПК України, об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, які використовувалися до 5 років і мають об'єм циліндрів двигуна понад 3000 куб. см. При цьому обов'язок із сплати транспортного податку покладено на його платників починаючи із 2015 року (рік набрання чинності Законом).
Тому, законодавець, визначаючи об'єкт оподаткування транспортним податком, передбачив, що ознаками такого є дата реєстрації автомобіля та об'єм циліндрів двигуна понад 3000 куб. см. Отже, обов'язок сплачувати транспортний податок покладено на позивача після набрання чинності Законом № 71-VІІІ, та не поширено такий на період до набрання ним чинності, тобто до 01.01.2015.
Апеляційний суд також звертає увагу на те, що Закон № 71-VІІІ не визнаний неконституційним, тому підлягає застосуванню. Крім того, саме цей закон прийнятий пізніше у часі за норми статті 4 ПК України, тому при подоланні колізій положень нормативно-правового(их) акту(ів) рівної юридичної сили слід надавати перевагу тому, що прийнятий пізніше, тобто, Закону № 71-VІІІ.
Отже, на підставі аналізу норм законодавства та оцінки фактичних обставин справи колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції безпідставно задоволено позов.
На підставі вищенаведеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції постанова прийнята з порушенням норм матеріального права, що є підставою для скасування постанови та прийняття нової постанови про відмову у задоволенні позову.
Відповідно до приписів ст. 94 КАС України понесені відповідачем судові витрати з оплати судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 535,92 грн. підлягають відшкодуванню позивачем.
В повному обсязі ухвала виготовлена 02 грудня 2015 року.
Керуючись статтями 24, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційну скаргу Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області - задовольнити.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2015 року у справі № 805/3465/15-а - скасувати.
У задоволенні позову ОСОБА_3 до Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, ІН НОМЕР_2) на користь Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області (пл. Жовтневої Революції, 3, м. Слов'янськ, Донецька область, 84100, код ЄДРПОУ 39883094) судові витрати в сумі 535 (п'ятсот тридцять п'ять) гривень 92 коп.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення її в повному обсязі.
Головуючий: І.В.Сіваченко
Судді: О.О. Шишов
О.О.Чебанов