01 грудня 2015 року
справа № 808/1397/15
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Лукманової О.М.
суддів: Божко Л.А. Прокопчук Т.С.
при секретарі: Сонник А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Український графіт» на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 20 квітня 2015 року по справі № 808/1397/15 за позовом Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя до Публічного акціонерного товариства «Український графіт» про стягнення заборгованості по відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій по Списку №1,-
У березні 2015 року УПФУ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя (далі по тексту - позивач) звернулось до суду з позовом до ПАТ «Український графіт» (далі по тексту - відповідач), в якому просило стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 98090,94 грн. по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 20.04.2015 року позовні вимоги задоволено в повному обсязі.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції ПАТ «Український графіт» подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити. Свої вимоги обґрунтовувало тим, що судом не надано належної оцінки нормам чинного законодавства, висновки суду не відповідають обставинам справи, що призвело до прийняття невірного рішення. Апелянт зазначив, що позивач не вірно застосував норми законодавства при призначенні пільгових пенсій деяким пенсіонерам, що призвело до порушення п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Апелянт вказував, що судом першої інстанції не враховано обставину відсутності з боку УПФУ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя підтвердження чи дійсно понесено витрати, які позивач вимагає відшкодувати. Апелянт зазначив, що пенсіонери, яким виплачено пенсію та яких позивач вказує, як працівників ПАТ «Український графіт», не є такими працівниками, пільговий стаж такими пенсіонерами здобуто й на інших підприємствах, пенсіонерами при оформленні пільгової пенсії не було надано всі відповідні документи. Покривання витрат повинне відбуватись пропорційного заробленого пенсіонерами пільгового стажу. Апелянт вказував, що додаткові пенсії не включаються до розміру фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, що підлягають відшкодуванню.
Справа розглянута згідно ч. 1 ст. 41 КАС України за відсутності осіб, які беруть участь у справі.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що на відповідача, як платника страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування покладено обов'язок по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсії по пенсіонерах, які є колишніми працівниками товариства з різною часткою стажу відпрацьованого на підприємстві. Суд першої інстанції зазначив, що розмір сум на відшкодування фактичних витрат визначено позивачем з дотриманням вимог визначених пенсійним законодавством, посилання відповідача на відсутність доказів отримання пенсіонерами пільгової пенсії є безпідставною, з огляду на те, що фактична виплата пенсії підтверджується відповідними довідками про розмір призначеної та фактично отриманої пенсії.
Матеріалами справи встановлено, що ПАТ «Український графіт» є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, зареєстроване в УПФУ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя.
Відповідно до розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пункту «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» сума заборгованості ПАТ «Український графіт» перед УПФУ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій на пільгових умовах за Списком № 1 за грудень 2014 року - лютий 2015 року становить 98090,94 грн.
Позивачем розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, надсилались ПАТ «Український графіт», що підтверджується листами від 23.12.2014 року № 21004/02, № 3322/02, від 13.01.2015 року № 643/02.
На підтвердження здійснення витрат на виплату та доставку пенсій колишнім працівникам відповідача, позивачем надані довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, видані ВАТ «Український графіт», довідки про розмір призначеної і фактично отриманої пенсії.
Абзацом 1 ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди: особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення». У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Відповідно до абз. 4, 5 пп. 1 ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.
Відповідно до п. 6.1 Інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в таких розмірах: для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Згідно п. 6.8. Інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України» підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
Колегія суддів зазначає, що у відповідача існує обов'язок по відшкодуванню понесених пенсійним органом витрат по виплаті та доставці пільгових пенсій, призначених відповідно Списку №1, що зокрема передбачено діючими нормами пенсійного законодавства. Позивачем документально підтверджено здійснення таких витрат.
Колегія суддів критично сприймає посилання відповідача на відсутність доказів, того, що позивачем здійснено фактичну виплату пільгових пенсій колишнім працівникам ПАТ «Український графіт», оскільки такі посилання є безпідставними та необґрунтовані належними доказами.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, постанову суду першої інстанції слід залишити без змін, як таку, що прийнята з додержанням вимог матеріального та процесуального права.
Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 198, ст.ст. 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Український графіт» - залишити без задоволення.
Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 20 квітня 2015 року по справі № 808/1397/15 - залишити без змін.
Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.
Головуючий: О.М. Лукманова
Суддя: Л.А. Божко
Суддя: Т.С. Прокопчук