Справа: № 810/2364/15 Головуючий у 1-й інстанції: Щавінський В.Р.
Суддя-доповідач: Коротких А. Ю.
Іменем України
26 листопада 2015 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Коротких А.Ю.,
суддів: Ганечко О.М.,
Літвіної Н.М.,
при секретарі Некрасовій М.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Укртрансоіл-2009" на постанову Київського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2015 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Укртрансоіл-2009" до Державної податкової інспекції в Обухівському районі Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2015 року в задоволенні позову відмовлено повністю.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, товариство з обмеженою відповідальністю "Укртрансоіл-2009" подало апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити повністю. Свої вимоги апелянт аргументує тим, що судом першої інстанції були неповно з'ясовані всі обставини, що мали суттєве значення для вирішення справи та допущені порушення норм матеріального права.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Податковим органом проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ "Укртрансоіл-2009" з питань дотримання вимог валютного та іншого законодавства по контракту №ГГІХЛ-У/9 від 02.04.2013 року за період з 01.01.2013 року по 30.09.2014 року.
За результатами перевірки складено акт перевірки, в якому були зафіксовані порушення позивача: ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.08.1994 року №185/94-ВР (далі - Закон №185/94-ВР), постанови правління НБУ від 14.05.2013 року №163, постанови правління НБУ від 14.11.2013 року №453, постанови правління НБУ від 14.05.2014 року № 270 та п.2 ст.4 Закону №185/94-ВР, що призвело до несвоєчасного надходження товару, тобто позивачем порушено терміни, встановлені вищезазначеним законодавством.
Також позивачем було порушено ст. 5 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.08.1994 року №185/94-ВР, що призвело до несплати протягом 2014 року позитивної курсової різниці в сумі 17431922,77 грн.
За результатами перевірки податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 15.01.2015 року №00000102201/27, яким нараховано позивачу пеню за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД та за невиконання зобов'язань у розмірі 640923,79 грн.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.
Порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті при проведенні суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності експортно-імпортних операцій встановлено Законом №185/94-ВР.
Статтею 2 Закону №185/94-ВР передбачено, що імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.
Порушення резидентами строків, передбачених названою правовою нормою, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка вартості недопоставленого товару в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості (стаття 4 Закону№185/94-ВР).
Відповідно до ст. 5 Закону №185/94-ВР, у разі порушення резидентами строків, установлених Національним банком України відповідно до статті 3 цього Закону, придбана валюта продається уповноваженими банками протягом 5 робочих днів на міжбанківському валютному ринку України. При цьому позитивна курсова різниця, що може виникнути за такою операцією, щоквартально направляється до Державного бюджету України, а негативна курсова різниця відноситься на результати господарської діяльності резидента.
Водночас, зазначеною статтею не встановлено жодного обов'язку для платників податків-резидентів, невиконання яких може призвести до настання відповідальності для таких платників податків.
Колегія суддів не приймає до уваги посилання відповідача на пункт 7 розділу III Положення про порядок та умови торгівлі іноземною валютою від 10.08.2005 року № 281, оскільки позивач не є суб'єктом ринку в розумінні названої правової норми, у якого виникає обов'язок перерахування позитивної курсової різниці до державного бюджету України, що узгоджується, також, з положеннями ст. 3 Закону №185/94-ВР щодо продажу валюти виключно уповноваженим банком.
Таким чином, вимоги податкового органу щодо перерахування до державного бюджету грошових коштів у розмірі позитивної курсової різниці внаслідок порушення позивачем статті 5 Закону №185/94-ВР є необґрунтованим.
Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що обов'язок підприємства - резидента здійснювати перерахування до бюджету зазначеної курсової різниці жодною нормою законодавства не передбачено, відповідно відповідальності за таке неперерахування курсової різниці від продажу іноземної валюти чинним законодавством також не передбачено, що взагалі виключає можливість застосування до позивача будь-яких санкцій.
Крім того, враховуючи положення статті 4 Закону №185/94-ВР, позитивна курсова різниця не є податковим зобов'язанням, штрафною санкцією або пенею. Отже, є необґрунтованими доводи відповідача про те, що позитивна курсова різниця має бути перерахована до бюджету по коду бюджетної класифікації 21081000 «Пеня за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, за невиконання зобов'язань та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства».
Такі висновки колегії суддів узгоджуються з позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною в ухвалах від 12 травня 2014 року № К/800/6191/14 та від 08 липня 2014 року № К/800/25156/14.
Також колегія суддів зазначає, що рішенням Господарського суду м. Києва від 08.09.2015 року у справі № 910/20870/14 задоволено повністю позов товариства з обмеженою відповідальністю "Укртрансоіл-2009" до компанії «Голден Гейт Інтернешнл Холдінгз Лімітед» про стягнення коштів.
Господарським судом м. Києва встановлено, що товариством з обмеженою відповідальністю "Укртрансоіл-2009" здійснено попередню оплату згідно з контрактом №ГГІХЛ-У/9 від 02.04.2013 року(який досліджується в даній справі), а компанією «Голден Гейт Інтернешнл Холдінгз Лімітед» не поставлено товар в повному обсязі, а тому позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача суми попередньої оплати в частині непоставленого товару в розмірі 17 541 883,31 дол. США є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до даних з Єдиного державного реєстру судових рішень рішення по справі № 910/20870/14 набрало законної сили 29 вересня 2015 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що податкове повідомлення-рішення № 00000102201/27 від 15 січня 2015 року підлягає скасування, оскільки є неправомірним та необґрунтованим.
Судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови було неповно з'ясовано обставини справи та порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Беручи до уваги вищевикладене, колегія суддів, у відповідності до ч.2 ст. 205 КАС України, приходить до висновку, що постанову суду першої інстанції необхідно скасувати та ухвалити нову постанову, якою позов задовольнити повністю.
Керуючись ст. ст. 160, 197, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Укртрансоіл-2009" задовольнити.
Постанову Київського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2015 року скасувати та ухвалити нову, якою позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 00000102201/27 від 15 січня 2015 року.
Постанова набирає законної сили у порядку, визначеному ст. 254 КАС України, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.
Головуючий суддя: Коротких А.Ю.
Судді: Ганечко О.М.
Літвіна Н.М.
Повний текст виготовлено 30 листопада 2015 року.
Головуючий суддя Коротких А. Ю.
Судді: Ганечко О.М.
Літвіна Н. М.