10 листопада 2015 року
справа № 808/1357/15
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Проценко О.А.
суддів: Дурасової Ю.В. Туркіної Л.П.
за участю секретаря судового засідання: Комар Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Мелітопольської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області
на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 27 травня 2015 р. у справі № 808/1357/15
за позовом Державного підприємства «Мелітопольський завод «Гідромаш»
до відповідач-1: Мелітопольського управління Державної казначейської служби України Запорізької області
відповідач-2: Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області
про визнання протиправною бездіяльності, стягнення пені за несвоєчасне повернення бюджетного відшкодування ПДВ,
встановив:
Державне підприємство «Мелітопольський завод «Гідромаш» (далі по тексту - позивач, ДП МЗ “Гідромаш”) звернулося до адміністративного суду з позовом про:
- визнання протиправною бездіяльність Мелітопольського управління державної казначейської служби України в Запорізькій області (далі по тексту - відповідач-1) та Мелітопольської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі по тексту - відповідач-2, Мелітопольської ОДПІ) щодо невиконання вимог законодавства при поверненні бюджетного відшкодування у розмірі 84169 гр.00 коп.;
- стягнення з Державного бюджету України на користь позивача пені за неповернуту своєчасно бюджетну заборгованість з податку на додану вартість за період з моменту виникнення заборгованості по 03.04.2015 року у розмірі 5845 гр.
На обґрунтування позовних вимог зазначалось, що бюджетну заборгованість по ПДВ у розмірі 84169 гр. відповідач відшкодував підприємству тільки 03.04.2015 року, після звернення позивача до суду з цим питанням. Позивач зазначив, що такі дії відповідачів є протиправними, а оскільки відповідачі не повернули своєчасно підприємству позивача суму відшкодування з ПДВ, позивач має право на отримання відповідної суми пені.
Постановою суду першої інстанції позов задоволено частково: визнано протиправною бездіяльність Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області щодо невиконання вимог законодавства, при поверненні бюджетного відшкодування у розмірі 84 169,00 грн., а саме ненадання висновку із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету; стягнуто з Державного бюджету України на користь Державного підприємства “Мелітопольський завод “Гідромаш” (код ЄДРПОУ 00240106) пеню за неповернуту бюджетну заборгованість згідно з постановою по справі № 0870/915/12 за період з моменту виникнення заборгованості по 03.04.2015р. у розмірі 5050,14 грн.; в іншій частині позовних вимог позивачу відмовлено.
Не погодившись з висновками суду першої інстанції, Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області оскаржує постанову суду в апеляційному порядку. Апелянт вважає судове рішення незаконним, просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позову в повному обсязі. На обґрунтування апеляційних вимог зазначається, що приймаючи постанову, суд першої інстанції невірно застосував норми матеріального та процесуального права. Апелянт стверджує, що строк нарахування пені за несвоєчасне повернення відшкодування підприємству необхідно відраховувати з дати прийняття рішення Вищим адміністративним судом України.
Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів зазначає наступне.
Як свідчать матеріали справи, Мелітопольською ОДПІ проведено планову документальну перевірку ДП МЗ “Гідромаш” з питань дотримання податкового та валютного законодавства за період з 01.04.2010 року по 30.06.2011 року.
Перевіркою встановлено порушення пп 7.4.І.П.7.4. ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” № 168/97-ВР (акт №2458/2301/00240106 від 13.10.2011 року) в частині завищення бюджетного відшкодування на суму 84169грн.
За результатами перевірки 16.11.2011 року податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №0001302301, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування на 84169грн. та застосовані штрафні санкції в сумі 32385,50грн.
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 22.05.2013 року по справі №0870/915/12 податкове повідомлення-рішення від 16.11.2011 р№0001302301 визнано протиправними та скасовано (а.с.8-12). Дане рішення суду залишено без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06.10.2014 року по справі № 0870/915/12. (а.с.13-17).
02.12.2014 ухвалою Вищого адміністративного суду України відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 22.05.2013 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06.10.2014 по справі №0870/915/12.
31.03.2015р. за №2276/7/08-01-20-03-30 (вх.№1184/8 від 31.03.2015р.) від ГУ ДФС у Запорізькій області надійшли узагальнені матеріали щодо відшкодування сум податку на додану вартість, в тому числі по ДП МЗ “Гідромаш”, згідно з якими Мелітопольською ОДПІ сформовано висновки про суми відшкодування ПДВ №290-20, 291-20, 292-20, 293-20, 294-20, 294-20, 296-20 від 31.03.2015р. на загальну суму ПДВ 84169 грн. та передані на виконання органам Державної казначейської служби України.
З матеріалів справи вбачається, що бюджетне відшкодування податку на додану вартість ДП “МЗ “Гідромаш” по судовій справі №0870/915/12 проведено органами Держказначейства у повному обсязі 03.04.2015р.
Аналіз матеріалів справи та норм права, які регулюють спірні правовідносини, показав наступне.
Підпунктом 14.1.18 ст.14 Податкового кодексу України визначено, що бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V Податкового кодексу України.
Відповідно до п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
За приписами п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.
Пунктом 200.7 ст. 200 Податкового кодексу України встановлено, що платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.
Згідно з п. 200.10 ст. 200 Податкового кодексу України протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.
За наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки (п.200.11 ст.200 Податкового кодексу України).
Відповідно до п. 200.12 ст. 200 Податкового кодексу України орган державної податкової служби зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.
На підставі отриманого висновку відповідного органу державної податкової служби орган Державного казначейства України видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби (п.200.13 ст.200 Податкового кодексу України).
Згідно з п. 200.23 ст. 200 Податкового кодексу України суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.
Аналіз наведених нормативних положень дає підстави для висновку, що право платника податку на отримання бюджетного відшкодування не поставлене в залежність від наявності чи відсутності у податкового органу можливості здійснити перевірку господарської діяльності його контрагентів.
Як свідчать матеріали справи, 06.10.2014 року прийнята постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду, яка набрала чинності з моменту проголошення. При цьому, Мелітопольською ОДІ порушено п'ятиденний строк подання висновку органу, що здійснює казначейське обслуговування.
За нормами ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
Відповідно до ч.3 ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
За приписами ч.5 ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду апеляційної інстанції набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.
Таким чином, з огляду на загальні принципи набрання судовим рішенням законної сили, яке є обов'язковим до виконання, обумовлює виникнення у податкового органу обов'язку подати органу державного казначейства України висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.
У відповідності до правової позиції Верховного Суду України, висловленої в постанові від 03.06.2014р. по справі №21-131а14, рішення якого є обов'язковими для виконання усіма судами України, неподання органом державної податкової служби після закінчення перевірки (у спірному випадку після закінчення процедури судового оскарження рішення контролюючого органу) до органу Державного казначейства України висновку із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, та непогашення у зв'язку з цим заборгованості бюджету з ПДВ, не позбавляє платника податку права пред'явити вимоги про стягнення пені.
З матеріалів справи вбачається, що на день подання позову сума бюджетного відшкодування з ПДВ позивачу не відшкодована, таким чином, позивач має право на стягнення пені (а.с.35).
За встановлених обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що матеріалами справи підтверджено протиправна бездіяльність Мелітопольської ОДПІ щодо невиконання вимог законодавства при поверненні бюджетного відшкодування.
Таким чином, висновки суду першої інстанції є обґрунтованими. Судове рішення прийнято з дотриманням норм матеріального і процесуального права, підстав для його скасування не вбачається. Апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.
Керуючись ст.ст.195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Мелітопольської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 27 травня 2015 р. у справі №808/1357/15 залишити без задоволення.
Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 27 травня 2015 р. у справі №808/1357/15 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили відповідно до ст.254 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.212 КАС України.
Головуючий: О.А. Проценко
Суддя: Ю.В. Дурасова
Суддя: Л.П. Туркіна