19 листопада 2015 рокусправа № 804/2638/15
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Кругового О.О.
суддів: Уханенка С.А. Дадим Ю.М.
за участю секретаря судового засідання: Лащенко Р.В.,
за участю:
представника позивача: Демінов О.І.,
представника відповідача: Колупаєв О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську апеляційні скарги Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області та Публічного акціонерного товариства «Дніпродзержинська теплоцентраль» на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.03.2015 року по справі № 804/2638/15 за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Дніпродзержинська теплоцентраль» до Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення рішення, -
Публічне акціонерне товариство «Дніпродзержинська теплоцентраль» (далі - позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення рішення №000261502 від 25.06.2012 року.
В обґрунтування позивач зазначив, що ним були своєчасно сплачені усі спірні податкові зобов'язання за відповідними податковими деклараціями, що підтверджується наданими платіжними дорученнями. Податкова інспекція при зарахуванні сплачених підприємством сум самовільно змінювала призначення платежу, що є порушенням законодавства.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.10.2012 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26.11.2013 року адміністративний позов було задоволено частково, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення рішення №000261502 від 25.06.2012 року в частині зобов'язання Позивача сплатити штраф у розмірі 20% за січень 2011 року, лютий 2011 року, березень 2011 року квітень 2011 року в загальному розмірі 613125.09 грн.
Не погодившись із зазначеними рішеннями судів першої та апеляційної інстанції, Позивач оскаржив їх до суду касаційної інстанції.
Ухвалою Вищого адміністративного суду від 13.01.2015 рок касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Дніпродзержинська теплоелектроцентраль» було задоволено частково, ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26.11.2013 року та постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.10.2012 року було скасовано, а справа направлено до суду першої інстанції на новий розгляд.
При повторному розгляді даної справи, постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.03.2015 року адміністративний позов було задоволено частково, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення рішення №000261502 від 25.06.2012 року в частині зобов'язання Публічного акціонерного товариства «Дніпродзержинська теплоелектроцентраль» сплатити штраф у розмірі 20% за 2010 рік, за січень 2011 року, лютий 2011 року, квітень 2011 року в загальному розмірі 786815.50 грн.
Дніпродзержинська об'єднана державна податкова інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, не погодившись з рішенням адміністративного суду першої інстанції, звернулась з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.03.2015 року скасувати та прийняти нове судове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення було прийнято в межах повноважень, на підставі та у спосіб, що визначені Конституцією України та Законами України, а відтак підстави для його скасування відсутні.
В свою чергу, Публічне акціонерне товариство «Дніпродзержинська теплоцентраль», також не погодившись з рішенням суду першої інстанції, звернулось з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.03.2015 року скасувати та прийняти нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Також, заявник апеляційної скарги зазначив, що податковим органом були порушені строки проведення камеральної перевірки його податкової звітності, що в свою чергу свідчить про протиправність прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, суд вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що посадовими особами Дніпродзержинської ОДПІ була проведена камеральна перевірка податкових декларацій Публічного акціонерного товариства "Дніпродзержинська теплоелектроцентраль" з податку на додану вартість за березень 2011 р., лютий 2011 р., квітень 2011 р., липень 2010 р., серпень 2011 р., серпень 2010 р., вересень 2010 р., грудень 2011 р., жовтень 2010 р., січень 2012 р., листопад 2011 р., жовтень 2011 р., листопад 2010 р., уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість за червень 2010 р., за результатами якої складено акт №1582/174/15-230 від 12.06.2012 р. , на підстав якої було складено акт №1522/174/15-230 від 12.06.2012 року.
За результатами камеральної перевірки Відповідач дійшов висновку про несвоєчасне подання Позивачем податкової звітності з податку на додану вартість, відповідальність за вчинення якої передбачена п.120.1 ст.120 Податкового кодексу України.
На підставі висновків зазначеної перевірки, 25.06.2012 року податковим органом було прийнято податкове повідомлення рішення від 25.06.2012 року №0002661500, яким Позивачу були нараховані штрафні санкції у розмірі 2377086.13 грн.
Не погодившись з обґрунтованістю винесення зазначеного податкового повідомлення рішення, Позивач звернувся до суду з метою захисту своїх порушених прав та інтересів.
Вирішуючи спір між сторонами та частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про правомірність дій Відповідача щодо зарахування поточних коштів в рахунок податкового боргу, який виник раніше, окрім штрафних (фінансових) санкцій нарахованих за вересень 2010 р., жовтень 2010 р., листопад 2010 р.,січень 2011 р., лютий 2011 р., березень 2011 р. та квітень 2011 р. в сумі 613129,09 грн., тому, що такі дії суперечать п. 11 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України та законодавству, яке діяло на час узгодження податкового зобов'язання.
Суд апеляційної інстанції погоджується з зазначеними висновками суду першої інстанції з огляду на наступні обставини.
Відповідно до ст.4 Закону України " Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті. Податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює: календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця; календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя); календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.1.4 цього пункту, - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року; календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян), - до 1 квітня року, наступного за звітним.
Відповідно до ст.5 Закону України " Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондам" Податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.
Згідно зі ст.7 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.
Відповідно до ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" У разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.
У відповідності зі ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковим періодом є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Законом, календарний квартал.
Аналіз наведених правових норм вказує на те, що Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", не було передбачено права податкових органів щодо зміни призначення платежу, самостійно визначеного платником податків.
Таким чином, у разі недотримання платником податків порядку погашення податкового боргу та виконання податкових зобов'язань, передбаченого пунктом 7.7 статті 7 Закону, податковий орган не був наділений правом чи обов'язком змінювати призначення платежу, визначеного платником податків.
Встановлені обставини справи свідчать про те, що у 2010 році позивачем було подано до податкового органу податкові декларації з податку на додану вартість № 96789 від 12.08.2010 року, № 99104 від 20.08.2010 року, № 102974 від 20.09.2010 року, № 9004378174 від 19.10.2010 року, № 9005323191 від 20.08.2010 року, № 9005638772 від 17.12.2010 року.
За даними акту перевірки, податкове зобов'язання з ПДВ згідно податкової декларації з податку на додану вартість №9004378174 від 19.10.2010 року було сплачено Позивачем із затримкою у 74 дні, згідно податкової декларації №90053231919 від 22.10.2010 року із затримкою у 59 днів та згідно податкової декларації за листопад 2010 року №9005638772 від 17.12.2012 року із затримкою у 31 та 32 дні.
Так, у своїх поясненнях податковий орган зазначив, що на момент сплати позивачем податкових зобов'язань та надходження коштів, у 2010 році у підприємства існували несплачені грошові зобов'язання, самостійно визначені у податкових деклараціях. На підставі зазначеного, Відповідач здійснив зарахування коштів, сплачених згідно з платіжними дорученнями в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення.
Між тим, як вже зазначалось, Закон України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" не встановлював прав чи обов'язку органу державної податкової служби змінювати зазначені платником податку в платіжних документах призначення платежів, як не встановлюють такого права й інші норми податкового законодавства.
Отже, у разі недотримання платником податками порядку погашення податкового боргу та виконання податкових зобов'язань, передбаченого пунктом 7.7 статті 7 Закону "Про податок на додану вартість ", податковий орган не був наділений правом чи обов'язком змінювати призначення платежу, визначене платником податків, що в свою свідчить про наявність протиправного характеру у діях Відповідача щодо зміни призначення платежів Позивача по податковим деклараціям за 2010 рік.
В свою чергу, з метою повного та всебічного розгляду справи, суд апеляційної інстанції, ухвалою від 05.11.2015 року, зобов'язав Відповідача надати пояснення та розрахунки періодів, на які були змінені призначення платежів по деклараціям публічного акціонерного товариства "Дніпродзержинська теплоелектроцентраль", за прострочення сплати яких були нараховані штрафні санкції, визначені в податковому повідомленні - рішенні від 25.06.2012 року №0002661502.
Однак, зазначені пояснення та розрахунки податковим органом до суду надані не були, що в свою чергу свідчить про не доведення останнім факту реального прострочення Позивачем сплати податкових зобов'язань з податку на додану вартість за 2010 рік.
Відтак, виходячи з встановлених обставин справи та приписів чинного законодавства, суд апеляційної інстанції вважає обґрунтованими висновки суду першої інстанції щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0002661502 від 25.06.2012 року в частині зобов'язання позивача сплатити штраф за затримку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання протягом граничних строків у розмірі 20%: за вересень 2010 року, за жовтень 2010 року, за листопад 2010 року, за листопад 2010 року на загальну суму 173690,41 грн..
Надаючи правову оцінку спірним відносинам з приводу застосування відповідачем санкцій за порушення Позивачем строків сплати узгоджених сум податкового зобов'язання за періоди з 2011 по 2012 рік, то суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
У відповідності зі ст. 49, ст. 54, ст. 57, ст. 126 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: а) календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця; календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя). Крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою. Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації. У разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
При цьому ст. 87 Податкового кодексу України встановлено, що у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.
Відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Відповідно ст.126 Податкового кодексу України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств, рентної плати протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Отже, органи державної податкової служби вправі застосовувати положення п.87.9 ст.87 Податкового кодексу України лише щодо погашення податкового боргу, який виник після набрання чинності Податковим кодексом України, тобто з 01.01.2011 року.
Як вбачається зі змісту акту камеральної перевірки від 03.05.2012 року, на підставі якого було винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення від №000261502 від 25.06.2012 року, нарахування штрафів відповідачем обґрунтовано тим, що:
- сума податкового зобов'язання за податковою декларацією №9000688058 від 21.02.2011 року у розмірі 2094532.00 грн., була сплачена підприємством частково у розмірі 100313.20 грн. лише 04.04.2011 року. Нарахований штраф за затримку більше 30 днів складає 20062.64 грн.;
- погашення суми податкового зобов'язання за податковою декларацією №9001535325 від 21.03.2011 року у розмірі 1928939.00 грн. здійснювалося за рахунок змінених податковим органом платежів у періоди з 04.04.2011 року по 01.12.2011 року. Нарахований штраф за затримку більше 30 днів у сумі складає 185590.02 грн. та штраф за затримку менше 30 днів у сумі складає 100098.84 грн.;
- погашення суми податкового зобов'язання за податковою декларацією №9002422985 від 20.04.2011 року у розмірі 1520830.00 грн. здійснювалося за рахунок змінених податковим органом платежів у періоди з січня 2011 року по січень 2012 року. Нарахований штраф за затримку більше 30 днів у сумі складає 305165.99 грн.
- погашення суми податкового зобов'язання за податковою декларацією №9003606756 від 20.05.2011 року у розмірі 11055.00 грн. здійснювалося за рахунок змінених податковим органом платежів у січні 2012 року. Нарахований штраф за затримку більше 30 днів у сумі складає 305165.99 грн.
Виходячи з того, що в даному випадку зміна призначення платежі здійснювалась Відповідачем на погашення податкового боргу, який виник після 01.01.2011 року, суд апеляційної інстанції вважає обгрунтованним притягнення позивача до відповідальності шляхом накладення штрафів.
Між тим, відповідно до підрозділу 10 розділу XX "Перехідних положень" Податкового кодексу України, штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення.
Отже, виходячи з приписів зазначеної норми, розмір штрафних санкцій за порушення позивачем строків сплати грошових зобов'язань за січень, лютий, березень та квітень 2011 року становить 1 грн. за кожне, що у сумі складає 4 грн.
Також, встановлені обставини справи свідчать, що Позивачем були подані до податкового органу декларації з податку на додану вартість №99104 від 20.08.2011 року, №9008029775 від 20.09.2011 року, №9011921319 від 01.12.2011 року, №9013059505 від 03.01.2012 року, №9014193878 від 20.01.2012 року, №9006909079 від 20.02.2012, які були досліджені відповідачем під час проведення камеральної перевірки.
Як вбачається з акту камеральної перевірки та наданих податковим органом розрахунків, нарахування штрафів обґрунтовано відповідачем тим, що:
- погашення суми податкового зобов'язання за податковою декларацією №99104 від 20.08.2011 року здійснювалося за рахунок змінених податковим органом платежів у періоди з 13.12.2011 року по 01.12.2011 року. Нарахований штраф за затримку більше 30 днів у сумі складає 45162.01 грн.;
- погашення суми податкового зобов'язання за податковою декларацією №9008029775 від 20.09.2011 року здійснювалося за рахунок змінених податковим органом платежів у періоди з грудень 2011 року по січень 2012 року. Нарахований штраф за затримку більше 30 днів у сумі складає 29689.77 грн. При цьому, Позивачем на підтвердження своєчасної сплати податку на додану вартість у сумі 52133,00 грн., який визначено у податковій декларації №9008029775 від 20.09.2011 р. було надано суду платіжне доручення №48 від 13.01.2012 р. на суму 52133,00 грн., яке зараховане Відповідачем як сплата за податковою декларацією серпня 2011 р. на виконання Постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.10.2011 р., якою стягнуто з підприємства податковий борг з податку на додану вартість за серпень 2011 р. в сумі 52133,00 грн., що
- погашення суми податкового зобов'язання за податковою декларацією №9011921319 від 01.12.2011 року здійснювалося за рахунок змінених податковим органом платежів у періоди з грудень 2011 року по січень 2012 року. Нарахований штраф за затримку більше 30 днів у сумі складає 222067.60 грн.;
- погашення суми податкового зобов'язання за податковою декларацією №9013059505 від 03.01.2012 року здійснювалося за рахунок змінених податковим органом платежів у лютому 2012 року. Нарахований штраф за затримку більше 30 днів у сумі складає 447821.26 грн. та штраф за затримку менше 30 днів складає 119398.66 грн.;
- погашення суми податкового зобов'язання за податковою декларацією №9014193878 від 30.01.2012 року здійснювалося за рахунок змінених податковим органом платежів у березні та квітні 2012 року. Нарахований штраф за затримку більше 30 днів у сумі складає 598159.10 грн. та штраф за затримку менше 30 днів складає 78073.84 грн.;
- погашення суми податкового зобов'язання за податковою декларацією №9006909079 від 20.02.2012 здійснювалося за рахунок змінених податковим органом платежів у квітні 2012 року. Нарахований штраф за затримку більше 30 днів у сумі складає 325441.87 грн.;
Отже, нарахування штрафних санкцій було здійснено податковим органом внаслідок несвоєчасної сплати Позивачем самостійно визначених податкових зобов'язань, які в подальшому були погашені Відповідачем шляхом зміни призначення платежів.
Як зазначалося вище, згідно зі ст. 87 Податкового кодексу України на податкові органи покладено обов'язок зараховувати кошти, що сплачує платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.
При цьому, податкові органи вправі застосовувати положення зазначеної статті лише до правовідносин щодо погашення податкового боргу, який виник після набрання чинності Податковим кодексом України, тобто з 01.01.2011 року.
Як було встановлено судом, Позивачем на підтвердження своєчасної сплати податку на додану вартість у сумі 52133,00 грн., який визначено у податковій декларації №9008029775 від 20.09.2011 р. було надано суду платіжне доручення №48 від 13.01.2012 р. на суму 52133,00 грн., яке було зараховане Відповідачем на виконання Постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.10.2011 р., якою стягнуто з підприємства податковий борг з податку на додану вартість за серпень 2011 р. в сумі 52133,00 грн.
Також, позивачем було надано до суду платіжні доручення №89 від 01.11.2011 року на суму 93980,03 грн.; №97 від 03.11.2011 року на суму 28580,98 грн.; №107 від 04.11.2011 року на суму 33333,33 грн. та №116 від 07.11.2011 року на суму 25898,17 грн., якими було сплачено податкове зобов'язання за податковою декларацією №9011921319 від 01.12.2011 року. Однак, призначення зазначених платежів було змінено на погашення податкового боргу за лютий 2011 року за податковою декларацією №9001535325.
Окрім того, на виконання постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.12.2011 р., якою до Державного бюджету України було стягнуто податковий борг з податку на додану вартість за жовтень 2011 року у розмірі 1 110 338, 00 грн., Позивачем були проведені платежі за платіжним дорученням №7204_8 від 11.01.2012 року на суму 263 364, 62 грн., платіжним дорученням №7204_4 від 12.01.2012р. на суму 133 522, 71 грн., платіжним дорученням №59 від 13.01.2012 року на суму 47 700, 90 грн., які були зараховані Відповідачем у сплату податкового боргу за податковою декларацією жовтня 2011 року.
В свою чергу, Позивачем на підтвердження своєчасної сплати податку на додану вартість по податковій декларації №9013059505 від 03.01.2012 року, було надано до суду копії платіжних доручень: №7204_8 від 03.02.2012 р. на суму 173665,00 грн.; №7204_9 від 06.02.2012 р. на суму 96792,00 грн.; №7204_3 від 07.02.2012 р. на суму 10000,00 грн.; №7204_6 від 08.02.2012 р. на суму 83019,00 грн.; №7204_10 від 09.02.2012 р. на суму 130434,07 грн.; №7204_6 від 10.02.2012 р. на суму 87703,00 грн.; №7204_10 від 13.02.2012 р. на суму 246028,58 грн.; №7204_3 від 15.02.2012 р. на суму 64137,57 грн.; №7204_3 від 16.02.2012 р. на суму 155150,60 грн.; №7204_3 від 21.02.2012 р. на суму 0,16 грн.; №274 від 27.02.2012 р. на суму 579163,50 грн..
Однак, зазначені платежі були зараховані Відповідачем на на виконання Постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.01.2012 р., якою стягнуто з підприємства податковий борг з податку на додану вартість в сумі 3611853,00 грн. за січень 2012 року.
Отже, з урахуванням приписів ст. 87 ПК України, зарахування відповідачем коштів, що сплачував позивач за податковими деклараціями з податку на додану вартість №99104 від 20.08.2011 року, №9008029775 від 20.09.2011 року, №9011921319 від 01.12.2011 року, №9013059505 від 03.01.2012 року, №9014193878 від 20.01.2012 року, №9006909079 від 20.02.2012,, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення було здійснено в межах положень Податкового кодексу України.
Таким чином, аналізуючи встановлені обставини справи у сукупності, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції щодо обґрунтованості часткового задоволення позовних вимог.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.03.2015 року є обґрунтованою та законною, а підстави для її скасування відсутні.
Керуючись ч.3 ст.160, ст.195, ст.196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, ст.205, ст.206 КАС України суд, -
Апеляційні скарги Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області та Публічного акціонерного товариства «Дніпродзержинська теплоцентраль» - залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.03.2015 року по справі № 804/2638/15 - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.
Головуючий: О.О. Круговий
Суддя: С.А. Уханенко
Суддя: Ю.М. Дадим