26 листопада 2015 рокусправа № 804/7370/15
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Поплавського В.Ю.
суддів: Чепурнова Д.В. Сафронової С.В.
за участю секретаря судового засідання: Олійник Р.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів
на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2015 року по справі за позовом Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю «КРОДІС» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені, -
У червні 2015 року Дніпропетровське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулось до суду з позовом до ТОВ «КРОДІС» в якому просило стягнути з відповідача адміністративно-господарські санкції у розмірі 31130,00 грн. та пеню у розмірі 466,95 грн.
В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що відповідач не працевлаштував інваліда, а тому у відповідності до вимог ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» повинен сплатити адміністративно-господарську санкцію та пеню.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2015 року у задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі.
Не погодившись з постановою суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду, оскільки вона винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, прийняти нове рішення яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, а також правильність застосування судом норм матеріального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, та матеріалами справи підтверджено, що 27.02.2015 року ТОВ «КРОДІС» подало до позивача звіт за формою №10-ПІ про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2014 рік, відповідно до якого середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу відповідача становить 29 осіб, з яких середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність на підприємстві - 0 осіб, кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених для інвалідів, - 1 особа
Згідно з ч. 3 ст. 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ч. 3 ст. 18-1 цього Закону державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань.
Частиною 1 ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» встановлено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, які використовують найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.
Проте, адміністративно-господарські санкції за незайняті інвалідами робочі місця не є податком, збором (обов'язковим платежем), обов'язкова сплата яких передбачена Конституцією України та Законом України від 25 червня 1991 року № 1251-XII «Про систему оподаткування», а є заходом впливу до правопорушника у сфері господарювання у зв'язку зі скоєнням правопорушення.
Відповідно до ст. 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає, зокрема за порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Як встановлено судом першої інстанції, на виконання вимог законодавства, відповідач направляв до Криворізького міського центру зайнятості відповідну звітність з інформацією щодо можливості працевлаштування інвалідів, але робочі місця залишились вакантним у зв'язку з обставинами які не залежать від відповідача.
У зв'язку з тим, що у діях відповідача відсутній склад правопорушення, на нього не може бути покладена відповідальність за не направлення уповноваженими органами необхідної кількості інвалідів для працевлаштування, відсутність інвалідів, які б виявили бажання працювати на створених робочих місцях.
За таких обставин, апеляційний суд приходить до висновку, що судом першої інстанції вірно були застосовані норми матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду першої інстанції і не можуть бути підставою для скасування постанови суду, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.
Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст. 200 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів - залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2015 року залишити без змін.
Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.
Головуючий: В.Ю. Поплавський
Суддя: Д.В. Чепурнов
Суддя: С.В. Сафронова