21 жовтня 2015 року
справа № 808/1538/15
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Проценко О.А.
суддів: Дурасової Ю.В. Туркіної Л.П.
за участю секретаря судового засідання: Комар Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області
на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 15.04.2015р. у справі №808/1538/15
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мелітопольський ливарний завод"
до відповідач-1: Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області
відповідач-2: Головного управління ДФС у Запорізькій області
про зобов'язання вчинити дії,
Товариство з обмеженою відповідальністю “Мелітопольський ливарний завод” (далі по тексту - позивач, ТОВ “Мелітопольський ливарний завод”) звернулося до адміністративного суду з позовом про:
- визнання протиправною бездіяльність Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Запорізькій області (далі по тексту - відповідач-1, Мелітопольська ОДПІ) та Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі по тексту - відповідача-2, ГУ ДФС) по нескладанню та ненаданню Мелітопольському управлінню державної казначейської служби України в Запорізькій області висновків щодо законності заявлених сум до відшкодування ПДВ за період з вересня по листопад 2014 року на загальну суму 1 806 919 грн.;
- зобов'язання відповідачів скласти висновки щодо законності заявлених сум до відшкодування ПДВ з державного бюджету, на підставі довідок №3821/15-03/25485576 від 19.12.2014 на суму 1 443418 грн., №25/08-32-15-04/25485576 від 19.01.2015 на суму 124330грн., №130/08-32-15-04/25485576 від 20.02.2015 на суму 239171грн.
На обґрунтування позовних вимог зазначалось, що сплата суми ПДВ була підтверджена відповідними довідками Мелітопольської ОДПІ, проте, в порушення приписів чинного законодавства, відповідач не надав до органу казначейства відповідних висновків, а тому позивач кошти не отримав.
Постановою суду першої інстанції позов задоволено частково: визнано протиправною бездіяльність Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Запорізькій області щодо нескладення та неподання до Мелітопольського управління державної казначейської служби України в Запорізькій області висновків про відшкодування Товариству з обмеженою відповідальністю “Мелітопольський ливарний завод” суми податку на додану вартість за вересень, жовтень, листопад 2014 року на суму 1 806 919 грн.; в іншій частині позову відмовлено.
Не погодившись з висновками суду першої інстанції, відповідач-1 оскаржує постанову суду в апеляційному порядку. Апелянт вважає судове рішення незаконним, просить скасувати судове рішення та прийняти нове, яким відмовити позивачу у задоволенні позову в повному обсязі. На обґрунтування апеляційних вимог зазначається, що суд першої інстанції невірно застосував норми права. Апелянт стверджує, що позивачем обраний невірний спосіб захисту порушеного права.
Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів зазначає наступне.
Як свідчать матеріали справи, Мелітопольською ОДПІ проведені документальні позапланові виїзні перевірки ТОВ “Мелітопольський ливарний завод” правомірності нарахування від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту та бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за вересень, жовтень та листопад 2014 року.
За результатами проведених перевірок відповідачем-1 складені довідки, відповідно №3821/15-03/25485576 від 19.12.2014, №25/08-32-15-04/25485576 від 19.01.2015, №130/08-32-15-04/25485576 від 20.02.2015. У висновках довідок вказано, що перевіркою не встановлено порушення при декларуванні ТОВ “Мелітопольський ливарний завод” у деклараціях за вересень, жовтень та листопад 2014 бюджетного відшкодування ПДВ. Тобто, податковим органом встановлено правомірність відображення позивачем у податкових деклараціях від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за вересень 2014року на суму 1443418грн., за жовтень 2014 року на суму 124330 грн., та листопад 2014року у розмірі 239171грн.
Позивач звернувся до Мелітопольської ОДПІ з листом від 04.03.2015 щодо надання інформації про складення відповідачем-1 висновків про законність заявленого відшкодування та надання таких висновків до органу, що здійснює казначейське обслуговування.
Відповідач-1 листом від 05.03.2015 №4996/10/08-32-15-04-16 повідомив позивача про те, що Мелітопольською ОДПІ надано узагальнену інформацію щодо можливості бюджетного відшкодування ТОВ “Мелітопольський ливарний завод” ПДВ за вересень-листопад 2014 року, проте відповіді від ГУ ДФС у Запорізькій області щодо можливості такого відшкодування не надано.
Аналіз матеріалів справи та норм права, які регулюють спірні правовідносини, показав наступне.
За визначенням пп.14.1.18 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України бюджетне відшкодування - це відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.
Відповідно до п.200.7 ст.200 Податкового кодексу України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.
Згідно з пп.78.1.8 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, документальна позапланова перевірка здійснюється якщо платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від'ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень. Документальна позапланова перевірка з підстав, визначених у цьому підпункті, проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від'ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачем-1 при проведені перевірки позивача складено відповідні довідки, а саме: №3821/15-03/25485576 від 19.12.2014, №25/08-32-15-04/25485576 від 19.01.2015, №130/08-32-15-04/25485576 від 20.02.2015, в яких підтверджено, що ТОВ “Мелітопольський ливарний завод” не вчинено порушень при відображені у деклараціях за вересень-листопад 2014 року від'ємного значення.
У відповідності до пп.200.12, 200.13 ст.200 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету. На підставі отриманого висновку відповідного контролюючого органу орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку контролюючого органу.
Згідно з п.7 Порядку взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість, затвердженого постановою КМ України від 17.01.2011 №39 (далі - Порядок), орган державної податкової служби за місцем реєстрації платника податку зобов'язаний подати органові державної казначейської служби висновок протягом:
ѕ трьох робочих днів після закінчення камеральної перевірки податкової декларації платника податку, який має право на автоматичне бюджетне відшкодування податку на додану вартість;
ѕ п'яти робочих днів після закінчення перевірки платника податку, який не має права на автоматичне відшкодування податку на додану вартість.
З аналізу вищевказаних норм вбачається, що подання висновку покладено на орган податкової служби, а саме на Мелітопольську ОДПІ.
Проте, матеріали справи свідчать, що відповідач-1 не подав органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, чим порушив вимоги пп.200.12, 200.13 ст.200 Податкового кодексу України.
Щодо доводів відповідача, в казаних в апеляційній скарзі, про те, що позивачем було подано до суду першої інстанції уточнений позов, в якому, фактично, збільшився обсяг позовних вимог, а тому, вважає відповідач, заявлена вимога є новим позовом, колегія суддів зазначає наступне.
Частиною 1 ст.51 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що крім прав та обов'язків, визначених у статті 49 цього Кодексу, позивач має право в будь-який час до закінчення судового розгляду збільшити або зменшити розмір позовних вимог або відмовитися від адміністративного позову. Позивач має право відмовитися від адміністративного позову у суді апеляційної чи касаційної інстанції до закінчення відповідно апеляційного чи касаційного розгляду. Позивач має право до початку судового розгляду справи по суті змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.
Тобто позивач має право в будь-який час до закінчення судового розгляду збільшити або зменшити розмір позовних вимог.
Як свідчать матеріали справи, позивач надав до суду першої інстанції уточнений позов 15.04.2015р., тобто до закінчення судового розгляду справи. При цьому, в судовому засіданні 15.04.2015р. відповідач-1 надав заперечення суду першої інстанції проти позовних вимог. Таким чином, судом першої інстанції дотримано норми процесуального права при вирішенні даної справи.
Враховуючи наведене, суд об'єктивно, повно і всебічно дослідив обставини, які мають значення для справи, висновки суду відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються зібраними по справі доказами. Рішення суду прийнято з дотримання норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування не вбачається. Апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Судове рішення слід залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 15.04.2015р. у справі №808/1538/15 залишити без задоволення.
Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 15.04.2015р. у справі №808/1538/15 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили у відповідності до ст.254 КАС України та може бути оскарженою згідно зі ст.212 КАС України.
Головуючий: О.А. Проценко
Суддя: Ю.В. Дурасова
Суддя: Л.П. Туркіна