10 листопада 2015 року
справа № 808/2139/15
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Проценко О.А.
суддів: Дурасової Ю.В. Туркіної Л.П.
за участю секретаря судового засідання: Комар Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Запорізької митниці ДФС
на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 21 травня 2015 р. у справі №808/2139/15
за позовом Публічного акціонерного товариства "Електрометалургійний завод "Дніпроспецсталь ім. А.М. Кузьміна"
до Запорізької митниці ДФС
про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови в прийнятті митної декларації, -
Публічне акціонерне товариство “Електрометалургійний завод “Дніпроспецсталь ім.А.М.Кузьміна” (далі по тексту - позивач, ПАТ “Дніпроспецсталь”) звернулося до адміністративного суду з позовом про визнання протиправними та скасування рішення Запорізької митниці ДФС (далі по тексту - відповідач, Запорізька митниця, митний орган) про коригування митної вартості товарів за шостим методом №112030000/2014/000226/1 від 20.10.2014 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуски чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №112030000/2014/00281 від 20.10.2014 за ВМД №112030000/2014/018299.
На обґрунтування позовних вимог зазначалось, що позивачем надано митному органу всі необхідні документи на підтвердження митної вартості товару, що переміщується через митний кордон України, які відповідають характеру угоди, а посилання митного органу на виявлення при перевірці розбіжностей є безпідставними.
Постановою суду першої інстанції позов задоволено. При цьому суд зазначив, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товару відповідачем не дотримано процедуру визначення митної вартості імпортованого товару та його митного оформлення відповідно до вимог митного законодавства, при митному оформленні товару позивачем до митного органу надані всі необхідні документи для визначення митної вартості товару, у зв'язку з чим рішення про коригування митної вартості товарів та картка відмови прийняті необґрунтовано, всупереч вимогам чинного законодавства.
Не погодившись з висновками суду першої інстанції, відповідач оскаржує постанову суду в апеляційному порядку. Апелянт вважає судове рішення незаконним, просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позову. На обґрунтування апеляційних вимог зазначається, що приймаючи постанову, суд першої інстанції невірно застосував норми матеріального права. Апелянт стверджує, що декларантом надано неповні відомості щодо митної вартості товару та не надані додаткові документи на вимогу митного органу для підтвердження заявленої митної вартості товару.
Позивач заперечує проти задоволення апеляційної скарги, судове рішення вважає законним та обґрунтованим. Просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.
Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів зазначає наступне.
Як свідчать матеріали справи, 24.04.2014 року між ПАТ “Дніпроспецсталь” (Покупець) та “INTERCOMMODITIES SA” (Продавець) укладено контракт №2014/MOULDS, за яким продавець зобов'язався поставити позивачу товар відповідно до специфікацій на умовах DAP Запоріжжя у відповідності до Інкотермс 2010 року.
Так, для проведення митного оформлення поставленого товару, а саме “виливниці” позивачем до митного органу 14.10.2014 року подано в електронному вигляді вантажну митну декларацію №112030000/2014/018299 (далі - ВМД).
У графі 43 ВМД № 112030000/2014/018299 позивачем зазначено основний метод (перший) визначення митної вартості за ціною угоди, який передбачено ст.ст.49, 53 Митного кодексу України.
Відповідно до даної ВМД платежі ввізного мита повинні становити - 159163,53 грн. Ці дані відображені в гр.47 “Нарахування мита та митних платежів декларації”.
При поданні ВМД позивачем задекларовані наступні документи: зовнішньоекономічний договір № 2014/MOULDS, специфікація №3 від 15.08.2014, лист №213-1513 від 10.09.2014, лист №11/2743 від 26.05.2014, попередня декларація № 112030000/2014/018299, а також: комерційний інвойс №ІМ-14-040 від 15.09.2014, ProForma INVOICE: 42.742,42.743 DELIVERY-NOTE №28.450 сертифікат відповідності, CMR, експертна декларація №MRN 14DE260403957051Е1; комерційний інвойс №ІМ-14-051 від 16.09.2014, ProForma INVOICE: 42.748,42.749 DELIVERY-NOTE №28.454 сертифікат відповідності, CMR, експертна декларація №MRN 14DE260403957894Е5; комерційний інвойс №ІМ-14-054 від 18.09.2014, ProForma INVOICE: 42.761,42.762, DELIVERY-NOTE №28.463 сертифікат відповідності, CMR, експертна декларація № MRN 14DE260404219870E9; комерційний інвойс №ІМ-14-055 від 18.09.2014, ProForma INVOICE: 42.763,42.764 DELIVERY-NOTE №28.764 сертифікат відповідності, CMR, експертна декларація № MRN 14DE260404220548Е5; комерційний інвойс № ІМ-14-056 від 19.09.2014 ProForma INVOICE: 42.768,42.769, DELIVERY-NOTE №28.769 сертифікат відповідності, CMR, експертна декларація № MRN 14DE260404221838E6; комерційний інвойс №ІМ-14-057 від19.09.2014 ProForma INVOICE: 42.766,42.767, DELIVERY-NOTE №28.766 сертифікат відповідності, CMR, експертна декларація № MRN 14DE260404221279E0; комерційний інвойс №ІМ-14-058 від 24.09.2014 ProForma INVOICE: 42.786, DELIVERY-NOTE №28.483 сертифікат відповідності, CMR, експертна декларація № MRN 14DE260404536284E1; комерційний інвойс №ІМ-14-059 від 25.09.2014 ProForma INVOICE: 42.792, DELIVERY-NOTE №28.489 сертифікат відповідності, CMR, експертна декларація № MRN 14DE260404536284E1; комерційний інвойс №ІМ-14-059 від 26.09.2014 ProForma INVOICE: 42.794, DELIVERY-NOTE №28.495 сертифікат відповідності, CMR, експертна декларація № MRN 14DE260404539196E8, та інші документи, про що свідчить їх декларування (зазначені в графі 44 ВМД та доповнення до декларації ф.МД-6).
Разом з ВМД позивачем подано декларацію митної вартості товару ф. ДМВ-1, в якій митна вартість товару визначена згідно зі ст.ст. 57, 58 Митного кодексу України, тобто - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).
Під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару “виливниці”, заявленого до митного оформлення за ВМД від 14.10.2014 №112030000/2014/018299, митним органом перевірено подані позивачем документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів і відомості, що необхідні для здійснення митного контролю.
З посиланням на ч.3 ст.53 Митного кодексу України у зв'язку із наявними у документах розбіжностями у позивача витребувані додаткові документи для підтвердження митної вартості товару, а саме: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів ,митна вартість яких декларується; рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних послуг із виконанням умов договору; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); виписку з бухгалтерської документації.
Митний орган зазначає, що документи позивача не дозволяють однозначно вирішити питання щодо перевірки числового значення заявленої митної вартості, а саме: в надісланих сканованих оригіналах CMR №№ 384190 від 18.09.2014, 411085 від 18.09.2014, 416039 від 25.09.2014; 431360 від 24.09.2014, 433533 від 19.09.2014, 437810 від 19.09.2014, 438557 від 15.09.2014, 438567 від 16.09.2014, 439043 від 26.09.2014, які по суті є документом, що підтверджує укладання договору міжнародного перевезення, відсутні умови поставки товару. З урахуванням поданих документів, в яких зазначені вартісні показники товару, відсутня практична можливість обрахунку суми загальної вартості товару “виливниці” вказаних у копіях митної декларації країни відправлення MRN 14DE260403957051E1 від 15.09.2014, MRN 14DE260404219870E9 від 18.09.2014, MRN 14DE260403957894E5 від 16.09.2014, MRN 14DE260404220548E5 від 18.09.2014, MRN 14DE260404221279E0 від 19.09.2014, MRN I4DE260404221838E6 від 19.09.2014, MRN 14DE260404536284E1 від 24.09.2014, MRN 14DE260404539196E8 від 26.09.2014, MRN 14DE260404536974E8 від 26.09.2014.
Як стверджує відповідач, в надісланій сканованій копії висновку Запорізької торгово-промислової палати (далі - ЗТПП) від 12.08.2014 №ОИ-420 відсутні умови формування вартості товару “виливниці”, що унеможливлює проведення обчислення з урахуванням ст.52 Митного кодексу України. Інформація зазначена у розрахунках ціни (калькуляціях) від 27.08.2014 року № 196/2014, від 10.09.2014 № 209/2014 не підтверджена документально.
Позивачем надано відповідачу додаткові документи та пояснення (на зворотньому боці ДМВ - 1 позивачем зазначено перелік документів, які додатково він надає, а також пояснення неможливості подання інших документів).
20.10.2014 митним органом прийнято рішення №112030000/2014/000226/1 про коригування митної вартості товару за шостим методом та видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 112030000/2014/00281 за поданою ВМД №112030000/2014/018299.
В зазначеній картці відмови як причину у відмові вказано те, що митним органом проведене коригування митної вартості та прийнято відповідне рішення про визначення митної вартості. Також зазначено вимогу, виконання якої забезпечить митне оформлення та пропуск товарів через митний кордон України, а саме подання нової ВМД за митною вартістю, визначеною митним органом.
20.10.2014 року позивач подав митному органу звернення про випуск товару у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю товару, визначеною декларантом, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом шляхом надання гарантій відповідно до розділу X Кодексу, зв'язку з незгодою з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів.
20.10.2014 року позивач подав митному органу нову митну декларацію №112030000/2014/018671, яку прийнято до митного оформлення.
Платежі за ВМД №112030000/2014/018671 ввізного мита склали 201057,60 грн.
З матеріаліав справи вбачається, що позивач листом від 06.01.2015р. №171/1-4 у гарантійний строк, передбачений ч.7,8 ст.55 Митного кодексу України, звернулось до Запорізької митниці з вимогами скасувати вищевказане рішення та повернути (вивільнити) надану фінансову гарантію. Надано копії платіжних доручень №1843 від 22.12.2014 на суму 65 376,00 EURO, №1824 від 17.12.2014 на суму 45 476,00 EURO, №1752 від 03.12.2014 на суму 63 633,00 EURO, № 1788 від 10.12.2014 на суму 61 890,00 EURO, як доказ сплати постачальнику - “Lintorfer Eisengiesserei GmbH” за отриманий товар, що є предметом митного оформлення “повторної” ВМД № 112030000/2014/018671, вартості отриманого товару за ціною договору (контракту) №2014/MOULDS; рахунки між “Lintorfer Eisengiesserei GmbH”Ратиген, Германія та “INTERCOMMODITIES SA” та копії рахунків між “Lintorfer Eisengiesserei GmbH”Ратиген, Германія та “INTERCOMMODITIES SA”; банківське підтвердження оплати.
Листом №41/11/08-70-25-02 від 15.01.2015 року Запорізька митниця відмовила позивачу в скасуванні спірного рішення та поверненні (вивільненні) наданої фінансової гарантії.
22.01.2015 ПАТ “Дніпроспецсталь” повідомило Запорізьку митницю, що у зв'язку з відмовою митниці про перегляд та скасування про коригування митної вартості сума наданої фінансової гарантії (грошова застава) перерахована до Держбюджету (лист №171/1-28).
Аналіз матеріалів справи та норм права, які регулюють спірні правовідносини, показав наступне.
За приписами ч. 1 ст. 246 Митного кодексу України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
Відповідно до ч. 1 ст. 248 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
За правилами ч. 1 ст. 257 Митного кодексу України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії.
За визначенням ст.49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Частиною 1 ст. 51 Митного кодексу України передбачено, що митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Згідно з ч. 2 ст. 52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані:
1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом;
2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;
3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Відповідно до ч. 1 ст. 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Згідно з ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Відповідно до ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
7) копію митної декларації країни відправлення;
8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
За змістом ч. 1, 2 ст. 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
Аналіз наведених норм свідчить про наявність у митного органу повноважень щодо перевірки правильності визначення митної вартості товарів, тобто правильності визначення числового значення заявленого декларантом до митного оформлення товару.
Відповідач стверджує, що при перевірці правильності визначення митної вартості товару згідно з ст. 53 Митного кодексу України документи, які надані до митного оформлення позивачем, не містять всіх необхідних даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості товару, відсутні документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості товару. Крім того, документи, які надані до митного оформлення, містять розбіжності. Декларант частково (не в повному обсязі) надав додаткові документи. Документи, що були додатково надані, не містили всіх відомостей щодо ціни заявленого товару, що не дає змогу Запорізькій митниці остаточно впевнитися в якості додаткового документа, який підтверджує вартість, визначену декларантом. У органу доходів і зборів наявна інформація про вартісні показники за товар вище, ніж заявлена, що призвело до виникнення сумнів у правильності визначення митної вартості товару та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом.
Матеріали справи підтверджують, що при декларуванні товару позивач визначив його митну вартість, виходячи з ціни угоди, що підлягала сплаті згідно з умовами контракту, специфікацій, виставлених інвойсів та інших документів постачальника та надав необхідні документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів.
Матеріали справи також свідчать, що позивачем, на вимогу митного органу було подано додаткові документи та зазначено об'єктивні причини неможливості подання інших документів у зв'язку з їх відсутністю. Крім того, позивачем надані відповідні пояснення на встановлені митним органом розбіжності в документах.
Проте, приймаючи рішення, відповідачем не були враховані додаткові документи, які декларант надав на вимогу митного органу.
Таким чином суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що формальне витребування від декларанта додаткових документів є протиправним.
Згідно з ч. 1 ст. 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Відповідно до ч. 2 ст. 57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Як встановлено ч. 3 ст. 57 Митного кодексу України, кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Відповідно до ч. 4 ст. 57 Митного кодексу України застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
Як свідчать матеріали справи, у рішенні про коригування митної вартості товару зазначено, що метод визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операцій), не може бути застосований через те, що використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально, не визначені достовірно, та у звязку з відмовою декларанта надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару. Митний орган також зазначає про неможливість використання другорядних методів у зв'язку з відсутністю інформації щодо вартості операцій з ідентичними/подібними товарами відповідно до ст. 57, 59, 60 Митного кодексу України. При визначенні митної вартості товару застосовано резервний метод у відповідності з вимогами ст. 64 Митного кодексу України: застосована наявна у митного органу інформація щодо вартості товару на рівні 1,33 EURO за 1 кг.
Частиною 1 ст. 64 Митного кодексу України передбачено, що у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).
За приписами ч. 2 ст. 64 Митного кодексу України митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.
З матеріалів справи вбачається, що для визначення митної вартості товару застосовано резервний метод.
Відповідно до 6 ст. 54 Митного кодексу України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3)невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
З аналізу матеріалів справи вбачається, що позивачем до митного органу надано всі передбачені чинним законодавством документи для підтвердження ціни товару, що імпортується, за контрактом, для визначення митної вартості за першим методом, проте митним органом безпідставно застосовано шостий (резервний) метод визначення митної вартості товару.
При здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товару митним органом не дотримано процедуру визначення митної вартості імпортованого товару та його митного оформлення відповідно до вимог митного законодавства, у зв'язку з чим суд обгрунтовано задовольнив позовні вимоги.
Висновки суду першої інстанції відповідають матеріалами справи, рішення суду прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального праваю, підстав для його скасування не вбачається.
Апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.
Керуючись ст.ст.195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Запорізької митниці ДФС на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 21 травня 2015 р. у справі № 808/2139/15 залишити без задоволення.
Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 21 травня 2015 р. у справі № 808/2139/15 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили відповідно до ст.254 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.212 КАС України.
Головуючий: О.А. Проценко
Суддя: Ю.В. Дурасова
Суддя: Л.П. Туркіна