11 листопада 2015 рокусправа № 804/4696/15
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Іванова С.М.
суддів: Чабаненко С.В. Шлай А.В.
за участю секретаря судового засідання: Горшкова В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вето" на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 травня 2015 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вето" до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, першого заступника начальника Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області Целуйко П.В. про визнання дій протиправними, скасування податкової вимоги та рішення про опис майна у податкову заставу, -
Товариство з обмеженою відповідальністю "Вето" звернулось з адміністративним позовом до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, першого заступника начальника Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області Целуйко П.В. в якому просило:
- визнати протиправними та скасувати податкову вимогу від 27.01.2015 №78-25 та рішення про опис майна у податкову заставу від 13.03.2015 №41/32653295 Лівобережної ОДПІ м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області;
- визнати протиправними дії першого заступника Лівобережної ОДПІ м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області - Целуйко П.В. щодо складання податкової вимоги від 27.01.2015 №78-25 та рішення про опис майна у податкову заставу від 13.03.2015 №41/32653295.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 травня 2015 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій вказує на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Представник позивача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав у повному обсязі, просив останню задовольнити на підставах, що в ній зазначені та скасувати рішення суду першої інстанції і прийняти нове - про задоволення позову.
Представник відповідача - Лівобережної ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області в судовому засіданні вважав, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а тому підлягає залишенню без змін.
Інші особи, які беруть участь у справі в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС
України не перешкоджає розгляду справи за відсутністю останніх.
Заслухавши представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки
обставин справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ "ВЕТО" (код ЄДРПОУ 32653295) зареєстроване як суб'єкт господарської діяльності 01.09.2003 Виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради та перебуває на обліку в Лівобережній об'єднаній державній податковій інспекції м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.
23.03.2015 на адресу ТОВ "ВЕТО" надійшла податкова вимога Лівобережної ОДПІ від 27.01.2015 №78-25 про наявність у позивача податкового боргу з податку на додану вартість за узгодженими грошовими зобов'язаннями в розмірі 278 173, 60 грн.
Відповідно до листа, що був направлений разом з вказаною податковою вимогою, станом на 04.03.2015 за ТОВ "ВЕТО" обліковується податковий борг з податку на додану вартість в сумі 1 122 928, 83 грн.
24.03.2015 позивачем було подано до Лівобережної ОДПІ м. Дніпропетровська звернення про отримання інформації щодо яких грошових зобов'язань (несплата самостійно визначеного грошового зобов'язання або узгодженого грошового зобов'язання згідно податкових повідомлень - рішень) виник податковий борг.
Відповіді на вказане звернення позивача не вбачається в матеріалах справи.
Надаючи правову оцінку рішенню суду першої інстанції, колегія суддів апеляційного суду, виходить з наступного.
Що стосується податкової вимоги №78-25 від 27.01.2015 та рішення про опис майна у податкову заставу № 41/32653295 від 13.03.2015 року колегія суддів апеляційного суду зазначає наступне.
Відповідно до пункту 14.1.153. статті 14 Податкового кодексу України: податкова вимога - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.
Згідно з пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.
Пункт 59.3 статті 59 Податкового кодексу України вказує, що податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.
Відповідно до пункту 2.2 Наказу №576 "Про затвердження порядку направлення органами доходів і зборів податкових вимоги платникам податків" податкова вимога формується, якщо: платник податків не сплатив суми податкового зобов'язання, зазначеної в поданій ним податковій декларації, у встановлені Кодексом строки; платник податків не сплатив узгодженої суми грошового зобов'язання, визначеної в податковому повідомленні-рішенні, у встановлені законом строки; платник збору не сплатив узгодженої суми збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності у встановлені строки; платник єдиного податку першої або другої групи не сплатив суми авансового внеску у встановлені строки.
Отже, наявність податкового боргу, що перевищує двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян є підставою для формування податкової вимоги.
Крім того, слід звернути увагу на той факт, що податкові вимоги формуються автоматично на підставі даних інформаційної системи органів доходів і зборів.
У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
Відповідно до пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України, у разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Відповідно до підпункту 89.1.1, пункту 89.1.2. статті 89 Податкового кодексу України право податкової застави виникає у разі: несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.
Слід зазначити, що черговість винесення податкової вимоги та виникнення права податкової застави з'являються у контролюючого органу одночасно з виникненням податкового боргу, податкова вимога та рішення про опис майна у податкову заставу винесено із інтервалом у 2 місяці, що надало можливість ТОВ "ВЕТО" погасити заборгованість наявного податкового боргу.
Що стосується повноважень заступника начальника Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області Целуйко П.В. щодо складання податкової вимоги від 27.01.2015 №78-25 та рішення про опис майна у податкову заставу від 13.03.2015 №41/32653295, слід зазначити наступне.
Згідно з пунктом 14.1.155 статті 14 Податкового кодексу України, податкова застава - спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов'язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. Податкова застава виникає на підставах, встановлених цим Кодексом.
У разі невиконання платником податків грошового зобов'язання, забезпеченого податковою заставою, орган стягнення у порядку, визначеному цим Кодексом, звертає стягнення на майно такого платника, що є предметом податкової застави.
Відповідно до пункту 41.2. статті 41 Податкового кодексу України вказується, що органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень.
Пунктом 41.1 статті 41 Податкового кодексу України зазначено, що контролюючими органами є органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізує державну податкову, державну митну політику, забезпечує формування та реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску, його територіальні органи.
Отже, функції та повноваження органів доходів та зборів виконують в тому числі його територіальні органи, тобто юридичні особи.
Згідно з пунктом 2.1.3. Регламенту Лівобережної ОДПІ м. Дніпропетровська ГУ ДФС, затвердженого Наказом Лівобережної ОДПІ м. Дніпропетровська від 24.02.2015 №173 (далі -Регламент) начальник ОДПІ має заступників, у тому числі двох перших, один з яких координує діяльність підрозділів податкової міліції, які призначаються та звільняються з посади Головою ДФС у порядку, визначеному законодавством.
Заступники начальника ОДПІ підзвітні та підконтрольні Голові ДФС, начальнику ГУ ДФС, начальнику ОДПІ.
Заступники начальника ОДПІ забезпечують виконання завдань ОДПІ у сферах, що закріплюються окремо за кожним із заступників.
Відповідно до пункту 3.1.2. Регламенту начальник ОДПІ або особа, яка тимчасово виконує його обов'язки, підписує документи щодо здійснення повноважень та виконання функцій із реалізації державної політики у визначеній для ДФС сфері.
Начальник ОДПІ має право делегувати посадовій особі ОДПІ повноваження щодо підписання окремих документів у рамках чинного законодавства.
Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно з частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що податковим органом правомірно винесено вимогу про сплату боргу та рішення про опис майна у податкову заставу, а перший заступник начальника Лівобережної ОДПІ м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області Целуйко П.В. підписав вимогу у відповідності до законодавства України. Позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б підтверджували незаконність, неправомірність та безпідставність прийнятого відповідачем рішення у вигляді вимоги від 27.01.2015 №78-25 та рішення про опис майна у податкову заставу від 13.03.2015 №41/32653295.
Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи на відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про залишення оскаржуваного рішення суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст. 195, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вето" - залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 травня 2015 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вето" до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, першого заступника начальника Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області Целуйко П.В. про визнання дій протиправними, скасування податкової вимоги та рішення про опис майна у податкову заставу - залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів відповідно до ст. 212 та ч. 5 ст. 254 КАС України.
Головуючий: С.М. Іванов
Суддя: С.В. Чабаненко
Суддя: А.В. Шлай