26 листопада 2015 року Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого - Саліхова В.В.
суддів: Антоненко Н.О., Прокопчук Н.О.
при секретарі: П'ятничук В.Г.
за участю:
позивача ОСОБА_1
відповідача ОСОБА_2
представника відповідача ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 25 серпня 2015 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства страхова компанія «Енергорезерв», ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,
У червні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом про стягнення з ПАТ «Енергорезерв» на користь позивача 53 800,71 грн. та стягнути з ОСОБА_2 на користь позивача 10 000 грн. відшкодування моральної шкоди.
Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 25.08.2015 у задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове про задоволення позовних вимог. Апелянт посилається на неповне з'ясування судом обставин справи, грубе порушення та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права. В обґрунтування своїх доводів вказує, що звіт №246 від 22.05.2015 не відповідає вимогам «Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів», в якому допущено ряд розходжень та не нарахована втрата товарної вартості автомобіля. Зазначив, що належним та допустимим доказом розміру матеріального збитку завданого його автомобілю є акт прийому передачі виконаних робіт №4933 від 13.05.2015.
Справа № 752/9919/15-ц
№ апеляційного провадження:22-ц/796/14592/2015
Головуючий у суді першої інстанції: Мирошниченко О.В.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Саліхов В.В.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що остання підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 303 ЦПК України апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що для вирішення питання щодо розміру заподіяної позивачу внаслідок ДТП матеріальної шкоди, необхідно враховувати висновок судового експерта оцінювача Тараканова Ю.Ю. №246 від 22.05.2015, а відмовляючи у задоволенні відшкодування моральної шкоди, суд виходив з відсутності підстав у задоволенні таких позовних вимог.
З таким висновком суду першої інстанції не може погодитиськолегія суддів.
Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції встановлено, що 13.12.2014 приблизно о 18 год. 30 хв. ОСОБА_2, керуючи автобусом «Мерседес бенц», д.н.з. НОМЕР_1, на перехресті вул. Голосіївської та просп. Науки у м. Києві проїхав перехрестя на заборонений (червоний) сигнал світлофора, не надавши перевагу іншому транспортному засобу, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем «Хюндай», д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1, що призвело до пошкодження вищезазначених транспортних засобів, чим порушив п. 8.7.3(с) Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ від 10.10.2001 №1306 (а. с. 8-9). Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 19.12.2014 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП (а. с. 10). Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 як власника транспортного засобу «Мерседес бенц», на момент скоєння вищезазначеної ДТП була застрахована в АТ СК «Нова», за полісом №АІ/0522178. Ліміт відповідальності страховика за даним позовом становить 50 000 грн., франшиза 00,00 грн. (а. с. 14). В подальшому зазначений поліс за договором між страховими компаніями «Нова» та ПАТ СК «Енергорезерв» був переданий для забезпечення виконання його умов до останньої. Згідно з договором добровільного страхування СО №606, укладеним між ОСОБА_2 та СК «Енергорезерв», передбачена виплата страхового відшкодування потерпілій в ДТП особі лише у разі необхідності відшкодування збитків, розмір яких перевищує ліміт відповідальності страховика за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Ліміт відповідальності страховика за даним договором встановлений у розмірі 200 000 грн. (а. с. 15). В день повідомлення про ДТП представник СК «Енергорезерв» провів огляд пошкодженого автомобіля «Хюндай» 15.12.2014, відповідно до якого пробіг автомобіля (показання одометра) становить 24 131 км., 22.01.2015 потерпілий ОСОБА_1 звернувся до СК «Енергорезерв» із заявою про страхове відшкодування (а. с. 11). 06.02.2015 спеціалістом СК «Енергорезерв» був складений розрахунок, згідно з яким вартість відновлювального ремонту автомобіля «Хюндай» д.н.з. НОМЕР_3 без урахування прихованих пошкоджень, складала 105 011,89 грн., а вартість ремонту з урахуванням зносу замінених деталей становила 81 642,92 грн. (а. с. 67-68). 13.03.2015 позивач надав до СК «Енергорезерв» заяву про нарахування страхового відшкодування на рахунок СТО ТОВ «Паритет Мотор-Сервіс» відповідно з реквізитами зазначеними в рахунку-фактурі №1523 від 03.02.2015 на суму 110 760,13 грн. (а. с. 18). Відповідно до Звіту експерта №157 від 06.04.2015 вартість відновлювального ремонту вищевказаного автомобіля становить 112 964, 83 грн., а відновлювального ремонту з урахуванням зносу деталей (вартості нанесеного матеріального збитку) складає 91 184,49 грн. (а. с. 24-27). Виконуючи взяті на себе зобов'язання, 20.04.2015 СК «Енергорезерв» сплатила позивачу страхове відшкодування за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів в межах встановленого ліміту, в розмірі 50 000,00 грн., та 22.04.2015 доплатила страхове відшкодування в розмірі 41 184,49 грн. добровільного страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів згідно договору СО606 від 03.01.2014 (а. с. 41-42). 13.05.2015 ТОВ «Паритет Мотор - Сервіс» здійснило відновлювальний ремонт автомобіля та надало позивачу акт прийому-передачі виконаних робіт за №4933, загальна сума коштів відновлювального ремонту автомобіля «Хюндай» складає 144 985, 20 грн. (а. с. 44-45). Позивач повторно звернувся до СК «Енернгорезерв» із заявою, в якій просив здійснити доплату на рахунок ТОВ «Паритет Мотор-Сервіс» в розмірі виниклої різниці, згідно вищевказаного акту в сумі 53 800,71 грн. (а. с. 99). СК «Енергорезерв», беручи до уваги вказані обставини, повторно звернулось до судового експерта оцінювача Тараканова Ю.Ю. із заявою про проведення оцінки з визначення вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля «Хюндай» д.н.з. НОМЕР_2, виходячи з того, що ремонт проведений в умовах ТОВ «Паритет Мотор-Сервіс» з урахуванням їх цін і тарифів. Згідно з висновків Звіту №246 від 22.05.2015 вартість відновлювального ремонту з урахуванням акту прийому-передачі виконаних робіт №4933 від 13.05.2015 ТОВ «Паритет Мотор-Сервіс» складає 131 835,08 грн., а вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу замінених деталей (вартість заподіяного матеріального збитку) вказаного автомобілю складає 101 790,78 грн. (а. с. 104-107). Враховуючи вказані обставини, 10.06.2015 СК «Енергорезерв» здійснила оплату страхового відшкодування на рахунок ТОВ «Паритет Мотор-Сервіс» в розмірі 10 606,29 грн, відповідно до платіжного доручення (а. с. 120). Загальна сума страхового відшкодування, сплаченої на рахунок ТОВ «Паритет Мотор-Сервіс» на користь позивача складає 101 790,78 грн. Позивач вважає, що страхова компанія повністю не відшкодувала реально понесену ним матеріальну шкоду на ремонт автомобіля, в зв'язку з чим звернувся до суду з відповідним позовом.
Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
За правилами ст. 9 Закону України «Про страхування» страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.
Відповідно до п. 35.1 ст. 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (надалі Закону), для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування. Пунктом 35.2. зазначеної статті передбачено, що до заяви додаються: документ, що посвідчує право заявника на отримання страхового відшкодування (довіреність, договір оренди, свідоцтво про право на спадщину), у разі якщо заявник не є потерпілим або його законним представником.
Відповідно до вимог п. 36.2 Закону страховик протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення (МТСБУ) зобов'язаний направити заявнику письмове повідомлення про прийняте рішення.
Відповідно до вимог ч. 1 п. 36.2 ст. 36 Закону страховик не пізніше 90 днів з моменту отримання заяви про виплату страхового відшкодування, у випадку прийнятого позитивного рішення, повинен сплатити таке відшкодування.
Відповідно до вимог п. 36.4. ст. 36 Закону виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування).
Матеріали справи свідчать про те, що позивач своєчасно звернувся до страхової компанії з письмовою заявою про отримання вказаної виплати. 20.04.2015 СК «Енергорезерв», виконуючи взяті на себе зобов'язання, сплатила позивачу страхове відшкодування за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів в межах встановленого ліміту, в розмірі 50 000 грн., та 22.04.2015 доплатила страхове відшкодування в розмірі 41 184,49 грн. добровільного страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів згідно договору СО606 від 03.01.2014 (а. с. 41-42). 10.06.2015 СК «Енергорезерв» здійснила оплату страхового відшкодування на рахунок ТОВ «Паритет Мотор-Сервіс» в розмірі 10 606,29 грн. відповідно до платіжного доручення (а. с. 120).
Таким чином, СК «Енергорезерв» було сплачено позивачу сумустрахового відшкодування в розмірі 101 790,78 грн.
13.05.2015 ТОВ «Паритет Мотор - Сервіс» здійснило відновлювальний ремонт автомобіля та надало акт прийому-передачі виконаних робіт за №4933, загальна сума коштів відновлювального ремонту автомобіля «Хюндай», д.н.з. НОМЕР_3 складає 144 985, 20 грн. (а. с. 44-45).
Відповідно до ч. 1 ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ч. 1 ст. 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що зазначений акт прийому-передачі виконаних робіт є належним доказом по даній справі, оскільки він підтверджує фактичну суму коштів, яка була затрачена на відновлення пошкодженого автомобіля.
За даних обставин СК «Енергорезерв» повинна доплатити позивачу різницю суми страхового відшкодування в розмірі 43 194,42 грн.
Таким чином, вимоги апелянта щодо стягнення страхового відшкодування підлягають частковому задоволенню, оскільки ОСОБА_1 при висуванні позовних вимог не було враховано доплачену страховою компанією на його користь суму у розмірі 10 606,29 грн.
На вищевикладене суд першої інстанції уваги не звернув, у зв'язку з чим дійшов висновків, які не відповідають обставинам справи.
Також колегія суддів не може погодитись з висновком суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні позивачу у стягненні моральної шкоди, враховуючи наступне.
Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Відповідно до ст.ст. 1166, 1167 ЦК України майнова та моральна шкода, заподіяна діями чи бездіяльністю фізичної або юридичної особи особистим немайновим правам або майну громадянина, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Ця особа звільняється від відшкодування, якщо доведе, що шкоди заподіяно не з її вини.
Статтею 1167 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.1995 №4 під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданим споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
Враховуючи те, що пошкодження автомобіля сталося внаслідок винних дій відповідача, колегія суддів вважає, що і ці вимоги позивача підлягають задоволенню. Стосовно розміру такої шкоди колегія суддів, виходячи з засад розумності, виваженості та справедливості, враховуючи характер, тривалість та обсяг душевних страждань, яких зазнав позивач, а також неможливості тривалий час використовувати свою власність за її прямим призначенням, вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 2 000 грн.
З огляду на зазначене, колегія суддів приходить до висновку про необхідність ухвалення нового рішення та скасування рішення суду першої інстанції.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.
Керуючись ст.ст.303,304,309,313,314,315,325 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 частково задовольнити.
Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 25 серпня 2015 року скасувати.
Ухвалити нове рішення.
Позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства страхова компанія «Енергорезерв», ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди частково задовольнити.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства страхова компанія «Енергорезерв» на користь ОСОБА_1 відшкодування матеріальної шкоди заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в розмірі 43 194 (сорок три тисячі сто дев'яносто чотири) гривні 42 (сорок дві) копійки.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 відшкодування моральної шкоди заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в розмірі 2 000 грн.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства страхова компанія «Енергорезерв» на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1 129 (тисяча сто двадцять дев'ять) гривень 80 (вісімдесят) копійок.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 210 (двісті десять) гривень.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів шляхом подання до цього суду касаційної скарги.
Головуючий: В.В. Саліхов
Судді: Н.О. Антоненко
Н.О. Прокопчук