АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД м. КИЄВА
Іменем України
25 листопада 2015 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3
при секретарі судового засідання - ОСОБА_4 ,
переглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні матеріали судового провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_5 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 , на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 10 листопада 2015 року,
за участю прокурора - ОСОБА_7
підозрюваного - ОСОБА_6
захисника - ОСОБА_5 ,
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 10 листопада 2015 року в кримінальному провадженні №42015000000002025, внесеному до ЄРДР 30.09.2015 р., задоволено клопотання прокурора відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення у кримінальних провадженнях слідчого відділу управління процесуального керівництва та нагляду за додержанням законів органами, що проводять оперативно розшукову діяльність Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України ОСОБА_7 , та продовжено строк тримання під вартою до 13 січня 2016 року включно щодо:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, який народився в м. Тернопіль, з середньою освітою, неодруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , несудимого, -
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 365, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 146 КК України.
Як визнав установленим в ухвалі слідчий суддя, розглядаючи клопотання прокурора відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення у кримінальних провадженнях слідчого відділу управління процесуального керівництва та нагляду за додержанням законів органами, що проводять оперативно-розшукову діяльність Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України ОСОБА_7 , про продовження строку тримання під вартою на шістдесят діб, слідчий суддя місцевого суду врахував обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування, в зв'язку із чим у кримінальному провадженні потрібно виконати ряд процесуальних дій, проведення яких потребує значного часу, та необхідність дотримання положень ст. ст. 177, 178 КПК України, які потребують урахування тяжкості покарання, що може загрожувати підозрюваному ОСОБА_6 у разі визнання його винуватим у вчиненні злочинів, в яких він підозрюється, які передбачають покарання понад десять років позбавлення волі, прийшов до висновку про наявність підстав вважати, що ризики встановлені під час застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та продовження тримання під вартою за попереднім рішенням суду не зменшились, продовжують існувати, що свідчить про відсутність достатніх стримуючих факторів, які б дозволили менш суворим запобіжним заходам запобігти ризикам, передбаченим статті 177 КПК України, а відтак з метою забезпечення належної процесуальної поведінки ОСОБА_6 в подальшому при здійсненні досудового розслідування належить утримувати під вартою.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_5 , діючи в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 , просить скасувати ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 10.11.2015 р., про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Тернополя, громадянина України, не одруженого, маючого середню освіту, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , та постановити нову ухвалу, якою відмовити в продовженні строку тримання під вартою ОСОБА_6 , та застосувати до підозрюваного більш м'який запобіжний захід, який не пов'язаний з триманням під вартою.
На обгрунтування апеляційних вимог захисник ОСОБА_5 зважає на те, що ухвала слідчого судді є незаконною, необґрунтованою та невмотивованою, прийнята з недотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України (ст. 199 КПК України та інших норм) та без наведення достатніх мотивів прийнятого рішення. Також апелянт зазначає, що в порушення вимог ст. 177 КПК України в матеріалах справи відсутні будь-які дані про те, що ОСОБА_6 раніше переховувався від правоохоронних органів або дані, які б свідчили про наявність об'єктивних підстав вважати, що ОСОБА_6 буде переховуватись від органів досудового розслідування в майбутньому.
Заслухавши суддю-доповідача щодо змісту оскарженої ухвали слідчого судді, доводи підозрюваного та захисника, які підтримали апеляційну скаргу в судовому засіданні апеляційного суду за наведених у ній обставин і просили про її задоволення; доводи прокурора про законність та обґрунтованість ухвали слідчого судді та необхідність залишити її без змін, апеляційну скаргу - без задоволення, вивчивши матеріали провадження за клопотанням слідчого, перевіривши, обговоривши та обміркувавши доводи апелянта, колегія суддів апеляційної інстанції вважає апеляційну скаргу захисника такою, що задоволенню не підлягає з таких підстав.
Так, розглядаючи клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення в порядку ст. 199 КПК України, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, з якими пов'язана можливість застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та умови, за яких таке продовження можливе.
Колегією суддів апеляційної інстанції встановлено, що зазначені вимоги закону слідчим суддею належно дотримані.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
При вирішенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя, суд згідно змісту вимог ст. 178 КПК України та практики Європейського Суду з прав людини, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
До цього ж, відповідно з правилами, визначеними п. п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що наявний хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобіганню ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Як убачається з ухвали слідчого судді, слідчим відділом слідчого управління Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР під №42015000000002025 від 30.09.2015 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 127, ч. 4 ст. 28, ч. 3 статті 146, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 365, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 153, ч. 2 ст. 153, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 289, ч. 2 ст. 342, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 353 КК України.
23.09.2015 р. ОСОБА_6 вручено письмове повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні ним кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 365, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 146 КК України.
07.10.2015 р. ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва строк тримання під вартою ОСОБА_6 продовжено до 15.11.2015 року.
30.09.2015 року підозрюваному ОСОБА_6 повідомлено про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування.
Згідно з вимогами ст. ст. 197, 199 КПК України за відсутності підстав для зміни запобіжного заходу з тримання під вартою на такий, що не пов'язаний з ізоляцією від суспільства, строк тримання підозрюваного під вартою може бути продовжений у разі неможливості закінчення досудового розслідування в частині доведеного обвинувачення в строки, встановлені статтею 219 цього Кодексу.
Так, слідчий суддя суду першої інстанції встановив, що підозра у вчиненні ОСОБА_6 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 365, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 146 КК України, є обґрунтованою, підтверджується долученими до клопотання матеріалами, сукупність яких є достатньою для продовження дії запобіжного заходу, оскільки ризики, передбачені ст. 177 КПК України, не зменшились.
Також слідчий суддя місцевого суду ретельно дослідив доводи клопотання прокурора відносно обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попереднього судового рішення про тримання підозрюваного під вартою. При цьому для завершення досудового розслідування в кримінальному провадженні необхідно виконати необхідні процесуальні заходи, без яких неможливо завершити досудове розслідування.
Перевіривши доводи клопотання прокурора на предмет наявності ризиків, слідчий суддя суду першої інстанції встановив, що наведені ним доводи є обґрунтованими, викладені у клопотанні та в ухвалі ризики не зменшилися та існують на даний час. При цьому слідчий суддя врахував тяжкість покарання, яка загрожує підозрюваному ОСОБА_6 у разі визнання його винним у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких він обґрунтовано підозрюється та дійшов висновку про відсутність достатніх стримуючих факторів, які б дозволили менш суворим запобіжним заходам запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Врахувавши встановлені підстави, а також конкретні обставини кримінальних правопорушень, слідчий суддя постановив правильне рішення, не визначивши підозрюваному ОСОБА_6 розмір застави в порядку, передбаченому ч. 4 ст. 183 КПК України, оскільки йому повідомлено про підозру в кримінальних правопорушеннях, вчинених із застосуванням насильства та погрозою застосування насильства.
На підставі наведеного, колегія суддів погоджується з рішенням слідчого судді щодо необхідності задоволення клопотання прокурора, оскільки він всебічно та у повному обсязі довів обставини, які виправдовують подальше обмеження права ОСОБА_6 перебувати на волі. Таке судове рішення не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки в справі існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважають принцип поваги до особистої свободи, а також цілком відповідають практиці Європейського Суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства. Відтак, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до сталого висновку, що саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою має забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_6 процесуальних обов'язків у даному кримінальному провадженні.
Крім того, як встановлено колегією суддів апеляційного суду, прокурором доведено та обґрунтовано наявність достатніх підстав вважати, що ризики які існували на час застосування запобіжного заходу не зменшились та існують, а саме ризики того, що підозрюваний ОСОБА_6 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки підозрюється в тяжкому та особливо тяжкому злочинах та усвідомлюючи тяжкість покарання, може намагатись уникнути його шляхом переховування, незаконно впливати на інших учасників у даному кримінальному провадженні, іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню.
Істотних порушень вимог КПК України, які б перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді місцевого суду постановити законну та обґрунтовану ухвалу, колегією суддів апеляційної інстанції - не виявлено.
Зважаючи на викладене, рішення слідчого судді є законним, обгрунтованим і вмотивованим, оскільки постановлене згідно норм матеріального права з ретельним дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України, та ухвалене на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені достатніми даними, дослідженими та об'єктивно оціненими судом, натомість доводи захисника ОСОБА_5 , про які йдеться в апеляційній скарзі, колегія суддів апеляційної інстанції вважає - безпідставними, в зв'язку з чим приходить до остаточного висновку про залишення поданої ним апеляційної скарги без задоволення.
Керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 193, 194, 309, 404, 405, 407 ч. 1 п. 1, 418 ч. 1, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва -
Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 10 листопада 2015 року в кримінальному провадженні №42015000000002025, внесеному до ЄРДР 30.09.2015 р., якою задоволено клопотання прокурора відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення у кримінальних провадженнях слідчого відділу управління процесуального керівництва та нагляду за додержанням законів органами, що проводять оперативно розшукову діяльність Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України ОСОБА_7 , та продовжено строк тримання під вартою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 365, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 146 КК України, до 13 січня 2016 року включно, - залишити без змін.
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 - залишити без задоволення.
Відповідно до правил ч. 4 ст. 424 КПК України ухвала апеляційного суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
ОСОБА_8 у р е н к о О. Б е ц ь