Справа № 1718/1-410/11
2011 р.
30 листопада 2011 року Сарненський районний суд Рівненської області
одноособово суддя Березень Ю. В.
при секретарі Кудіній А. Р.,
з участю прокурора Малого В. О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сарни справу про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_3, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_4, непрацюючого, одруженого, раніше судимого 1 серпня 2002 року Ковельським районним судом Волинської області за ч. 2 ст. 121, ч. 2 ст. 185 КК України до 7 років позбавлення волі, -
за ст. 395 КК України, -
ОСОБА_1, який звільнився 26 квітня 2007 року з місць позбавлення волі, постановою Сарненського районного суду Рівненської області від 13 квітня 2011 року було встановлено адміністративний нагляд на строк один рік з обмеженнями, визначеними Законом України „Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі", зокрема, забороною виходити з будинку з 22 години до 6 години, виїзду за межі району без дозволу керівництва Сарненського РВ УМВС України та реєстрації в міліції 4 рази на місяць.
Ігноруючи встановлені обмеження, ОСОБА_1 умисно з метою ухилення від адміністративного нагляду, 1 серпня 2011 року без дозволу керівництва Сарненського РВ УМВС України залишив своє місце проживання та виїхав за межі Сарненського району до своїх родичів в с. Поповичі Ковельського району Волинської області, де перебував до 7 серпня 2011 року, не реєструвавшись в зв'язку з цим в міліції у визначений строк.
Вина підсудного ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 395 КК України, який у судовому засіданні вину в інкримінованих йому діяннях визнав повністю та щиро розкаявся, підтверджується його визнавальними показаннями, в яких підсудний повно та детально пояснив про обставини вчиненого.
Суд визнав за недоцільне дослідження інших доказів про вищевказані обставини справи, оскільки такі обставини ніким не оспорювались.
Дії ОСОБА_1 кваліфікуються за ст. 395 КК України як самовільне залишення місця проживання з метою ухилення від адміністративного нагляду особою, щодо якої встановлено адміністративний нагляд.
При призначенні виду та міри покарання підсудному суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого, особу підсудного, який за місцем проживання та колишньої реєстрації характеризується негативно, як пом'якшуючі покарання обставини приймає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, як обтяжуючу покарання обставину -рецидив злочинів.
Виправлення та перевиховання підсудного можливе шляхом призначення покарання у виді арешту, покарання підсудному, необхідне і достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів, слід призначити ближче до нижньої межі вказаного виду покарання.
Відповідно до ч. 1 ст. 96 КК України примусове лікування може бути застосоване судом, незалежно від призначеного покарання, до осіб, які вчинили злочин та мають хворобу, що становить небезпеку для здоров'я інших осіб.
Оскільки згідно з Основами законодавства України про охорону здоров'я від 19 листопада 1992 р. хронічний алкоголізм до таких хвороб не належить і є соціально небезпечним захворюванням, суд не знаходить підстав для застосування підсудному примусового лікування.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 395 КК України, призначивши покарання у виді арешту на строк два місяці.
До набрання вироком законної сили запобіжний захід засудженому підписку про невиїзд з мінити на взяття під варту, взявши його під варту в залі суду.
На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду Рівненської області через Сарненський районний суд протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення.
Суддя: