Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
26 листопада 2015 року Справа № П/811/1268/15.
провадження № 2-ап/811/75/15
Кіровоградський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Дегтярьової С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом: ОСОБА_1
до відповідача ОСОБА_2 об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області, 26300, м.Гайворон, Кіровоградської обл., вул. Василя Стуса, 39/88
про визнання протиправними дій та висновків акту,
за участю:
секретаря судового засідання - Черної О.Ю.,
позивача - ОСОБА_1,
представників:
позивача - ОСОБА_3,
відповідача - ОСОБА_4,
ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2 об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління державної фіскальної служби у Кіровоградській області про
- визнання протиправними дій ОСОБА_2 ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області під час проведення перевірки ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1), яка оформлена актом 27 березня 2015 року № 37/1700/НОМЕР_2, щодо невиконання пункту п.5.2 Наказу ДПАУ від 22.12.2010 р. № 984 “Про затвердження Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства” в частині не відібрання пояснень від платника податків щодо виявлених порушень та відсутність доказів, що підтверджують наявність факту порушення;
- визнання протиправними дій ОСОБА_2 ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області під час проведення перевірки ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1), яка оформлена актом 27 березня 2015 року № 37/1700/НОМЕР_2, щодо невиконання пунктів 5-6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, який затверджений Наказом ДПА України від 22.12.2010 N 984, в частині не підтвердження фактів виявлених порушень посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку;
- визнання протиправними висновків перевірки ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1), проведеної ОСОБА_2 ОДШ ГУ ДФС у Кіровоградській області, щодо внесення в акт від 27 березня 2015 року № 37/1700/НОМЕР_2 відомостей про отримання прибутку в сумі 7863480,59 грн. у 2012 р., 8898495,45 грн. у 2013 р.;
- визнання протиправними висновків акту перевірки ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1), проведеної ОСОБА_2 ОДШ ГУ ДФС у Кіровоградській області, щодо внесення в акт від 27 березня 2015 року № 37/1700/НОМЕР_2 відомостей про заниження суми податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 2849091,93 грн., в т.ч. за 2012 р. на суму 1336577,10 грн. та за 2013 р. на суму 1512514,83 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що в акті перевірки податковим органом вказано, що копію наказу №100 від 12.03.2015 року разом з повідомленням №1103010-1703 від 12.03.2015 року про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ним отримано 07.05.2015 року, а тому дії Кіровоградської ОДПІ є протиправними та такими, не відповідають податковому законодавству.
Відповідачем до суду подано заперечення відповідно до змісту якого позов ним не визнається в повному обсязі з огляду на те, що позапланова перевірка відповідача була проведена з урахуванням постанови слідчого про призначення документальної перевірки, а оскаржуваний наказ було направлено рекомендованим відправленням (а.с.52).
В судовому засіданні сторони підтримали свої вимоги щодо адміністративного позову, викладені попередньо в письмовому вигляді.
На підставі ч.3 ст.160 КАС України в судовому засіданні 26.11.2015 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено у строк до 30.11.2015 року.
Дослідивши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, адміністративний суд,
12 березня 2015 року в.о. начальника ОСОБА_2 ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області, на підставі постанови слідчого було винесено наказ №100 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи підприємця та фізичної особи ОСОБА_1», яким на підставі пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.78.1.11 п.78.1 ст.78 та ст.79 Податкового кодексу України, призначено проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2010 р. по 31.12.2014 р. (а.с.54, 55).
13 березня 2015 року копію зазначеного наказу одночасно з повідомленням було надіслано на адресу позивача рекомендованим поштовим відправленням, що підтверджується квитанцією (а.с.56 - зворот).
Судом встановлено, що відповідачем на підставі наказу №100 від 12.03.2015 р. проведене перевірка з 16 по 20 березня 2015 року, що підтверджено сторонами в судовому засіданні (акт перевірки №37/1700/НОМЕР_1 від 27.03.2015 р.) (а.с.136).
В судовому засіданні встановлено, що позивач наказ №100 від 12.03.2015 року та повідомлення про проведення перевірки отримав 07 травня 2015 року, тобто вже після проведення перевірки, що підтверджується конвертом, в якому дані документи направлялись позивачу, реєстром та не заперечувалось відповідачем (а.с.67, 133).
Згідно з п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Відповідно до пп.75.1.2 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.
Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.
Згідно з пп.78.1.11 п.78.1 ст. 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється якщо отримано судове рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки або постанову органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону.
Відповідно до п.78.4 ст.78 Податкового кодексу України право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.
Згідно з п.79.2 ст.79 Податкового кодексу України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.
Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.
Суд зазначає, що згідно п.п.17.1.6. п.17.1 ст.17 Податкового кодексу України платник податків має право бути присутнім під час проведення перевірок та надавати пояснення з питань, що виникають під час таких перевірок, ознайомлюватися та отримувати акти (довідки) перевірок, проведених контролюючими органами, перед підписанням актів (довідок) про проведення перевірки, у разі наявності зауважень щодо змісту (тексту) складених актів (довідок) підписувати їх із застереженням та подавати контролюючому органу письмові заперечення в порядку, встановленому цим Кодексом.
Тому, не зважаючи на необов'язковість присутності платника податків під час проведення документальних невиїзних перевірок, останній має право бути на них присутнім.
Суд вважає, що з наказом на перевірку, відомостями про дату, час та місце проведення перевірки платник має право бути ознайомленим у встановлений законом спосіб до початку її проведення, а тому невиконання цих вимог призводить до визнання перевірки незаконною. Дана позиція узгоджується з позицією Верховного Суду України, викладеною в постанові від 27 січня 2015 року по справі за позовом ТОВ "Будгарантінвест-55" до ДПІ у м.Южному Одеської області.
Судом встановлено, що перевірка розпочалася 16.03.2015 року, натомість як копію наказу та повідомлення про початок перевірки позивач отримав лише 07.05.2015 року, що свідчить про протиправність дій ОСОБА_2 об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області щодо проведення за таких обставин перевірки.
Однак позивач просить суд визнати протиправними дії відповідача в частині невідібрання пояснень щодо виявлених порушень під час перевірки, а також незазначення доказів, що підтверджують наявність факту порушення всупереч п.5.2 Наказу ДПАУ від 22.12.2010 р. № 984 “Про затвердження Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства” (далі за текстом - Наказ №984).
Згідно 5.2. Наказу №984 у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення, зокрема, необхідно чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень.
Порушення даної норми в частині невідібрання пояснень представник позивача мотивував тим, що йому про проведення перевірки не було відомо через її початок без доказів отримання під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової перевірки та повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.
Суд вважає, що можливості додати до акта письмові пояснення позивача щодо встановлених порушень в об'єктивній дійсності у відповідача не було через необізнаність ОСОБА_1 про проведення самої перевірки та, як наслідок, відсутність будь-яких його пояснень з цього приводу, що свідчить про безпідставність позовних вимог в цій частині.
Натомість, беручи до уваги зміст обґрунтувань та пояснень позивача до даної позовної вимоги, з огляду на зміст ст.11 КАС України, відповідно до якої суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять, суд вважає наявними підстави для визнання протиправними дій відповідача з проведення з 16 березня 2015 року по 20 березня 2015 року перевірки без наявності доказів отримання ОСОБА_1 копії наказу від 12 березня 2015 року № 100 на проведення перевірки та повідомлення №10 від 12 березня 2015 року про дату початку та місце проведення перевірки.
Також позивач просить суд визнати протиправними дії відповідача в частині невказання в акті доказів, що підтверджують наявність факту порушення, щодо відсутності посилання в акті перевірки на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, а також визнати протиправним висновок акту перевірки в частині відомостей про отримання прибутку в сумі 7863480,59 грн. у 2012 р., 8898495,45 грн. у 2013 р., а також в частині відомостей про заниження суми податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 2849091,93 грн., в т.ч. за 2012 р. на суму 1336577,10 грн. та за 2013 р. на суму 1512514,83 грн. Тобто позивачем оскаржується сам зміст акту перевірки у відповідних частинах.
Як вбачається з матеріалів справи, вказані позовні вимоги слідують із сформульованих перевіряючим висновків та тверджень викладених в акті податкової перевірки, який слугує підставою для винесення податкового повідомлення-рішення.
Згідно пункту 86.1 статті 86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності).
Відповідно до пункту 3 Наказу №984 акт - це службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.
Згідно абзацу четвертого пункту 86.1 статті 86 Податкового кодексу України у разі незгоди платника податків з висновками акта такий платник зобов'язаний підписати такий акт перевірки із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта або окремо у строки, передбачені цим Кодексом.
З наведеного вбачається, що акт перевірки є носієм доказової інформації, яка в подальшому має використовуватися контролюючим органом для прийняття рішення щодо визначення платникові податків грошових зобов'язань. При цьому акт складається посадовими особами контролюючого органу і не містить волевиявлення самого органу щодо виявлених посадовими особами фактів.
Крім того, висновки акту перевірки не є остаточними, оскільки платник податків вправі надати свої заперечення до відповідного акту, які можуть бути в подальшому враховані контролюючим органом під час вирішення питання про здійснення нарахування грошових зобов'язань за результатами перевірки. Висновки ж посадових осіб, зазначені в акті перевірки, є лише думкою цих осіб щодо поведінки платника податків. Питання щодо визначення грошового зобов'язання платників податків за результатами перевірок, відповідно до статті 58 Податкового кодексу України, вирішує контролюючий орган, а не посадові особи, що здійснювали перевірку.
Згідно з пунктом 86.8 статті 86 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його заступником).
Отже суд не повинен оцінювати будь-які висновки та/або твердження, викладені в актах, що складаються за результатами спірних перевірок.
Відповідно до статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України предметом розгляду по суті в порядку адміністративного судочинства є не будь-які рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а лише ті, що породжують права та обов'язки учасників спірних відносин.
В свою чергу, висновки, викладені в акті податкової перевірки, не є предметом оскарження в адміністративному суді, оскільки не є обов'язковими ані для платника податків, ані для керівника контролюючого органу. Останній оцінює викладені в акті перевірки доводи і в разі наявності податкових порушень приймає податкове повідомлення-рішення, яке і визначає грошові зобов'язання платникові податків.
Натомість висновки, викладені в акті перевірки, є лише відображенням фактичних дій податкових інспекторів-ревізорів та їх особистої думки, а тому не створюють жодних правових наслідків. Відповідно, акти перевірки не порушують права платників податків безвідносно до змісту таких актів, в зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення позовів щодо протиправності актів перевірки, а так само дій щодо включення до актів перевірки будь-яких даних (незалежно від того, яким чином сформульовані відповідні позовні вимоги).
Враховуючи викладене, позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
Відповідно до ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Судом встановлено, що судовий збір позивачем сплачено при подачі позову про скасування наказу та визнання протиправними дій в сумі 73,08 грн.
Постановою при задоволенні позовної вимоги про скасування наказу присуджено 36,54 грн. (а.с.74).
Даним же рішенням вирішуються вимоги про визнання протиправними дій, а тому судовий збір у розмірі 36,54 грн. підлягає присудженню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 86, 94, 159 - 163, 167 КАС України, суд, -
1. Адміністративний позов задовольнити частково.
2. Визнати протиправними дії ОСОБА_2 об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області з проведення з 16 березня 2015 року по 20 березня 2015 року документальної позапланової невиїзної перевірки ОСОБА_1 з питання дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 р. по 31.12.2014 р. без наявності доказів отримання ОСОБА_1 копії наказу від 12 березня 2015 року № 100 на проведення перевірки та повідомлення №10 від 12 березня 2015 року про дату початку та місце проведення перевірки.
3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Присудити ОСОБА_1, РНОКПП НОМЕР_1, судовий збір у розмірі 36,54 грн. за рахунок бюджетних асигнувань ОСОБА_2 об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області (код ЄДРПОУ 38857943).
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10- денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня отримання копії постанови у повному обсязі, апеляційної скарги.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду ОСОБА_5