ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"15" лютого 2012 р. Справа № 2a-207/12/0970
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
судді Главача І.А.,
за участю секретаря судового засідання Зарицької Н.М.,
за участю представників сторін:
від позивача - не з"явився,
від відповідача - не з"явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу
за позовом: управління Пенсійного фонду України в м. Коломиї та Коломийському районі
до відповідача: Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Коломиї та Коломийському районі
про стягнення коштів у сумі 105 640,70 грн.,-
16.01.2012 року управління Пенсійного фонду України в м. Коломиї та Коломийському районі звернулося з адміністративним позовом до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Коломиї та Коломийському районі про стягнення коштів у сумі 105 640,70 грн. Позовні вимоги мотивувало тим, що відповідач згідно чинного законодавства зобов'язаний відшкодувати витрати, понесені управлінням Пенсійного фонду України в м. Коломиї та Коломийському районі на виплату щомісячної державної адресної допомоги до пенсій по інвалідності від трудокаліцтва (профзахворювання) та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, а також витрати на їх доставку за період з 01.06.2011 року по 31.10.2011 року на загальну суму 105 640,70 грн.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, подав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, однак на адресу суду подав заперечення на адміністративний позов від 25.01.2012 року та клопотання про розгляд справи за відсутності представника відповідача. Згідно поданого заперечення просив у задоволенні позову відмовити, оскільки Законом України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” та Порядком відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, на відповідача не покладено обов'язок здійснювати відшкодування витрат, понесених управління Пенсійного фонду України в м. Коломиї та Коломийському районі, у зв'язку із здійсненням виплат щомісячної державної адресної допомоги до пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
За таких обставин, суд вбачає за можливе розглянути справу на підставі наявних доказів за відсутності представника позивача та представника відповідача.
Розглянувши матеріали позовної заяви, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.
Судом встановлено, що управлінням Пенсійного фонду в м. Коломиї та Коломийському районі громадянам призначено та виплачуються пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії по втраті годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
За період з 01.06.2011 року по 31.10.2011 року позивачем відповідно до постанови Кабінету Міністрів України “Деякі питання пенсійного забезпечення громадян” від 26.03.2008 року № 265 пенсіонерам до пенсій донараховано та виплачено щомісячну державну адресну допомогу.
Судом також встановлено, що 05.07.2011 року, 08.08.2011 року, 06.09.2011 року, 06.10.2011 року та 07.11.2011 року позивачем та відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Коломиї та Коломийському районі проведено звірку витрат за особовими справами потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, за період червень-жовтень 2011 року відповідно, за результатами яких складені акти щомісячних звірок.
Суми виплаченої за вказаний період адресної допомоги, а також витрати на їх доставку на загальну суму 105 640,70 грн. позивачем включено до актів щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, для їх відшкодування відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Коломиї та Коломийському районі.
Однак, відповідачем зазначені акти підписані із застереженнями та згідно таблиць розбіжностей не прийнято до відшкодування вищевказані суми виплаченої державної адресної допомоги до пенсії, а також витрати на її доставку.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Перелік соціальних послуг та виплат, які Фондом соціального страхування від нещасних випадків, передбачений статтею 21 Закону України “Про загальнообов”язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”.
Згідно пункту 1 частини 1 статті 21 даного Закону у разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний у встановленому законодавством порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні: а) допомогу у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю до відновлення працездатності або встановлення інвалідності; б) одноразову допомогу в разі стійкої втрати професійної працездатності або смерті потерпілого; в) щомісяця грошову суму в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого; г) пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; д) пенсію у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; є) допомогу дитині відповідно до статті 9 цього Закону.
Положенням пункту 5 частини 1 статті 24 цього Закону передбачено, що якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціального страхування від нещасних випадків і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому такий страховик має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.
Механізм відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку регулюється Порядком відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003 року № 5-4/4, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.05.2003 року за № 376/7697 (далі Порядок).
Згідно абзацу 1 пункту 4 Порядку відшкодуванню підлягають суми, що виплачуються відповідно до Законів України "Про пенсійне забезпечення", "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" та інших нормативно-правових актів, а саме: сума основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; щомісячна цільова грошова допомога на прожиття, якщо така надавалася пенсіонеру, який одержував вищезазначену пенсію; допомога на поховання сім'ї померлого або особі, яка здійснила поховання особи, яка отримувала вищезазначену пенсію; сума витрат Пенсійного фонду з виплати і доставки вищезазначених пенсій.
Таким чином, пунктом 1 частини 1 статті 21 Закону України “Про загальнообов”язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” та абзацом 1 пункту 4 вищевказаного Порядку встановлено вичерпний перелік виплат, які здійснюються Пенсійним фондом України та відшкодовуються в подальшому Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань. Однак, у цьому переліку не зазначена державна адресна допомога, як така, що підлягає відшкодуванню Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.
При цьому суд зазначає, що щомісячна державна адресна допомога до пенсії у сумі, що не вистачає до прожиткового мінімуму, виплачується відповідно до постанови Кабінету Міністрів України “Деякі питання пенсійного забезпечення громадян” від 26.03.2008 року № 265 та є окремим видом соціальної допомоги, що не входить до складу пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Крім того, Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань згідно зі статтею 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»здійснює виплати за наявності обставин, при яких настає страховий випадок. Із аналізу статті 13 вищевказаного Закону, якою визначено, що страховим випадком є нещасний випадок на виробництві або професійне захворювання, які спричинили застрахованому професійно зумовлену фізичну чи психічну травму за обставин, зазначених у статті 14 цього Закону, з настанням яких виникає право застрахованої особи на отримання матеріального забезпечення та/або соціальних послуг, суд приходить до висновку, що адресна допомога не є страховим випадком в змісті даної статті, тому правових підстав для стягнення з відповідача сум понесених позивачем витрат, які є предметом позову, немає.
За таких обставин в задоволенні позову слід відмовити.
На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-
В задоволення позову відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.
Суддя Главач І.А.
Постанова складена в повному обсязі 17.02.2012 року.