ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"26" січня 2012 р. справа № 2a-225/12/0970
ОСОБА_1 окружний адміністративний суд у складі:
судді Чуприни О.В.
за участю секретаря судового засідання Галімурки Т.Є.
представника позивача: ОСОБА_1 міського відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Івано-Франківській області -ОСОБА_2, ОСОБА_3
відповідача: громадянина ОСОБА_4 ОСОБА_5 ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 міського відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Івано-Франківській області до громадянина ОСОБА_4 ОСОБА_5 ОСОБА_6 про затримання та примусове видворення за межі держави, -
19.01.2011 року ОСОБА_1 міський відділ Управління Міністерства внутрішніх справ України в Івано-Франківській області (надалі - позивач) звернувся в суд з адміністративним позовом до громадянина ОСОБА_4 ОСОБА_5 ОСОБА_6 (надалі - відповідач) про його затримання та примусове видворення за межі держави.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 15.11.2011 року в ході проведення в м. Івано-Франківську оперативно-профілактичного відпрацювання по лінії протидії нелегальній міграції по вул. Незалежності працівниками ОСОБА_1 міського відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Івано-Франківській області виявлено громадянина ОСОБА_5 ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1. Перевіркою документів щодо законного перебування на території України встановлено, що останній прибув на територію України 03.11.2011 року через контрольно-пропускний пункт в м. Одесса по паспорту громадянина Судану PC SDN P00371896 від 17.09.2011 року, з метою навчання в Українській медичній стоматологічній академії. В процесі подальшої перевірки вищевказаного громадянина встановлено, що громадянин ОСОБА_7 ОСОБА_6 він же ОСОБА_8 та ОСОБА_9 навчався в Тернопільському медичному університеті ім. Горбачевського. В липні 2007 року даний громадянин притягувався до адміністративної відповідальності за статтею 203 Кодексу про адміністративне правопорушення за порушення правил перебування в ОСОБА_10 із накладенням штрафу в розмірі 340,00 грн. 05.09.2008 року та 05.08.2011 року у зв'язку із здійсненням діяльності, яка суперечила інтересам забезпечення державної безпеки України, ОСОБА_7 ОСОБА_6 (на той час ОСОБА_8 та ОСОБА_9) оголошено тексти постанов Управлінням Служби безпеки України в Тернопільській області від 05.09.2008 року та Управлінням Служби безпеки України в Івано-Франківській області від 05.08.2011 року за №60/2/1-505 відповідно, згідно змісту яких відповідачу заборонено в'їзд на територію України до 2016 року. У подальшому ОСОБА_7 ОСОБА_6 неодноразово у примусовому порядку видворяли за межі України. В останнє відповідач як громадянин ОСОБА_11 ОСОБА_9 покину територію України 08.09.2011 року через контрольно-пропускний пункт ''Бориспіль''. Однак, змінивши дату, місяць та рік народження, окремі дані у імені по виготовленому 17.09.2011 року новому паспорту громадянина ОСОБА_11 серії PC SDN P00371896 - ОСОБА_7 ОСОБА_6 в черговий раз 03.11.2011 року прибув на територію України. Перевіркою НДЕКЦ при Управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Івано-Франківській області дактилокарти відповідача встановлено, що останній є тим же громадянином, які в'їжджали до України за іменами ОСОБА_9, ОСОБА_12 ОСОБА_6 та ОСОБА_12. У зв'язку із вказаним інспектором СГІРФО ОСОБА_1 міського відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Івано-Франківській області прийнято рішення за №4 від 06.01.2012 року про примусове повернення в країну походження громадянина ОСОБА_4 ОСОБА_7 ОСОБА_6 із терміном виїзду до 15.01.2012 року. Відповідач станом на 19.01.2012 року не виконав в установлений строк без поважних причин вказане рішення про примусове повернення.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених в адміністративному позові, зазначив, що відповідач, у встановлений термін без поважних причин територію України не покинув, а тому підлягає примусовому видворенню. Просив позов задовольнити повністю.
Відповідач щодо задоволення позовних вимог заперечив. У судовому засіданні повідомив про знання російської мови, та за його клопотанням головуючий у судовому засіданні проводив із відповідачем спілкування і проведення судового процесу на російській мові. Відповідач пояснив, що вже тривалий час тимчасово на легальних умовах проживає на території Західної України. Навчався в Тернопільському медичному університеті ім. Горбачевського однак в 2008 році безпідставно був відрахований. Із невідомих йому причин в жовтні 2008 року, у 2010 році та вересні 2011 року був примусово видворений за межі України за відповідними рішеннями органів Служби безпеки України та Міністерства внутрішніх справ України. Незаперечив про заміну ним власних закордонних паспортів, пояснивши причину вчинення таких дій, проставленням на них відмітки про примусове видворення. В останнє прибув на територію України 03.11.2011 року через контрольно-пропускний пункт в м. Одеса з метою навчання в Українській медичній стоматологічній академії (м. Полтава). Втім вирішив тимчасово оселитися в м. Івано-Франківську та поступити на навчання в ОСОБА_1 національний медичний університет. Вказав, що в кінці 2011 року був зарахований на ІІІ курс ОСОБА_1 національного медичного університету та на даний час має намір здійснити оплату за навчання. Про обставини здійснення діяльності, яка суперечила інтересам забезпечення державної безпеки України, заперечив, вказавши, що вони є надуманими зі сторони правоохоронних органів і до незаконної еміграції нерезидентів України відношення не має. Зазначив, що не може повернутися на постійне місце проживання у країну походження -ОСОБА_13 у зв'язку із притягненням його до проходження строкової служби в армії, яка може, на думку позивача, бути залучення для врегулювання збройних конфліктів. Просив суд надати йому можливість завершити отримання в ОСОБА_10 вищої медичної освіти в повному обсязі і не видворяти за межі України.
Суд враховуючи вимоги частини 2 статті 185-5 Кодексу адміністративного судочинства України, із врахуванням того, що однією із позовних вимог є затримання з метою забезпечення можливості подальшого видворення, вирішив судовий розгляд справи здійснювати невідкладно.
Розглянувши позовну заяву, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши та оцінивши подані докази, судом встановлено наступне.
15.11.2011 року в ході проведення в м. Івано-Франківську оперативно-профілактичного відпрацювання по лінії протидії нелегальній міграції по вул. Незалежності працівниками ОСОБА_1 міського відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Івано-Франківській області виявлено громадянина ОСОБА_5 ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1. При перевірці у останнього був наявний паспорт громадянина Судану PC SDN P00371896 від 17.09.2011 року, згідно якого та даних візи відповідач 03.11.2011 року прибув на територію України через контрольно-пропускний пункт в м. Одеса з метою навчання в Українській медичній стоматологічній академії в м. Полтава (а.с. 32-37). В процесі подальшої перевірки даних щодо особи вищевказаного громадянина у відповідності до інформації НДЕКЦ при Управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Івано-Франківській області від 15.11.2011 року та в результаті дослідження відбитків пальців рук на дактилокарті ОСОБА_7 ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, встановлено, що відбитки пальців рук останнього ідентичні відбиткам на диктолокартах громадян ОСОБА_9 (ІНФОРМАЦІЯ_2), ОСОБА_12 ОСОБА_6 (ІНФОРМАЦІЯ_3) та ОСОБА_12 (ІНФОРМАЦІЯ_2) (а.с. 18). Перевіркою встановлено, що відповідач він же ОСОБА_8 та ОСОБА_9 навчався в Тернопільському медичному університеті ім. Горбачевського. В липні 2007 року даний громадянин притягувався до адміністративної відповідальності за статтею 203 Кодексу про адміністративне правопорушення за порушення правил перебування в ОСОБА_10 із накладенням штрафу в розмірі 340,00 грн. У зв'язку із здійсненням ОСОБА_8 або ОСОБА_9 діяльності, яка суперечила інтересам забезпечення державної безпеки України, 05.09.2008 року та 05.08.2011 року відповідачу - ОСОБА_7 ОСОБА_6 (на той час ОСОБА_8 та ОСОБА_9) оголошено тексти постанов Управління Служби безпеки України в Тернопільській області від 05.09.2008 року та Управління Служби безпеки України в Івано-Франківській області від 05.08.2011 року за №60/2/1-505 відповідно, згідно змісту останньої з яких відповідачу заборонено в'їзд на територію України до 2016 року (а.с. 10). ОСОБА_7 ОСОБА_6 неодноразово у примусовому порядку видворяли за межі України, про що у своєму поясненні не заперечив відповідач. В останнє відповідач за рішенням інспектора СГІРФО ОСОБА_1 міського відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Івано-Франківській області прийнято рішення за №31 від 05.09.2011 року як громадянин ОСОБА_11 ОСОБА_9 примусово покину територію України 08.09.2011 року через контрольно-пропускний пункт ''Бориспіль''із забороною в'їзду до вересня 2016 року (а.с. 39). Втім, змінивши дату, місяць та рік народження, окремі дані у імені по виготовленому 17.09.2011 року новому паспорту громадянина ОСОБА_11 серії PC SDN P00371896 - ОСОБА_7 ОСОБА_6 в черговий раз 03.11.2011 року прибув на територію України із терміном дії візи до 16.12.2011 року (а.с. 36).
Правовий статус іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в ОСОБА_10, та встановлює порядок їх в'їзду в ОСОБА_10 та виїзду з України визначається Законом України ''Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства''.
Частиною 1 статті 9 вказаного Закону встановлено, що іноземці та особи без громадянства в'їжджають в ОСОБА_10 за наявності визначеного цим Законом чи міжнародним договором України паспортного документа та одержаної у встановленому порядку візи, якщо інше не передбачено законодавством чи міжнародними договорами України.
За змістом частини 1 статті 23 Закону України ''Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства''нелегальні мігранти та інші іноземці і особи без громадянства, які вчинили злочин, адміністративні або інші правопорушення, несуть відповідальність відповідно до закону.
Відповідно до частини 1 і 5 статті 26 коментованого Закону іноземець або особа без громадянства можуть бути примусово повернуті в країну походження або третю країну, якщо їх дії порушують законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства або суперечать інтересам забезпечення національної безпеки України чи охорони громадського порядку, або якщо це необхідно для охорони здоров'я, захисту прав і законних інтересів громадян України за рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, органу Служби безпеки України або органу охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України), з подальшим повідомленням протягом 24 годин прокурору про підстави прийняття такого рішення. У рішенні про примусове повернення зазначається строк, протягом якого іноземець або особа без громадянства повинні виїхати з України. Зазначений строк не повинен перевищувати 30 днів з дня прийняття рішення.
Іноземець або особа без громадянства зобов'язані самостійно залишити територію України у строк, зазначений у рішенні про примусове повернення.
Як встановлено судом, у зв'язку із черговим прибуттям відповідача в ОСОБА_10, незважаючи на її заборону до 2016 року та завершенням дії візи, інспектором СГІРФО ОСОБА_1 міського відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Івано-Франківській області прийнято рішення за №4 від 06.01.2012 року про примусове повернення в країну походження громадянина ОСОБА_4 ОСОБА_7 ОСОБА_6 із терміном виїзду за межі України до 15.01.2012 року (а.с. 28-30).
Із вказаним рішенням 06.01.2012 року відповідач ознайомилася та зобов'язався покинути територію України у встановлений термін, тобто до 15.01.2012 року, що підтверджується розпискою ОСОБА_7 ОСОБА_6, яка міститься в матеріалах справи. Дане рішення останній не оскаржив.
Згідно вимог частини 6 статті 26 Закону України ''Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства''контроль за правильним і своєчасним виконанням рішення про примусове повернення іноземця або особи без громадянства здійснюється органом, що його прийняв.
ОСОБА_4 встановлено, що відповідач станом на 19.01.2012 року (дати подання адміністративного позову) не виконав рішення про примусове повернення від 06.01.2012 року, про що свідчить рапорт начальника СГІРФО ОСОБА_1 міського відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Івано-Франківській області за №135 (а.с. 31).
За приписами частини 1 статті 30 Закону України ''Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства''центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, органи охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України) або органи Служби безпеки України можуть лише на підставі винесеної за їх позовом постанови адміністративного суду примусово видворити з України іноземця та особу без громадянства, якщо вони не виконали в установлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення або якщо є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятимуться від виконання такого рішення, крім випадків затримання іноземця або особи без громадянства за незаконне перетинання державного кордону України поза пунктами пропуску через державний кордон України та їх передачі прикордонним органам суміжної держави.
Із аналізу зазначених вище норм Закону вбачається, що видворенню іноземця чи особи без громадянства передують дві обставини: 1) прийняття рішення відповідним компетентним органом про примусове повернення за межі України; 2) невиконання в установлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення.
На час розгляду справи в суді відповідач територію України не покинула. У судовому засіданні ОСОБА_7 ОСОБА_6 щодо поважності причин невиконання рішення про примусове повернення до 15.01.2012 року, пояснив зарахуванням його на навчання до ОСОБА_1 національного медичного університету, про що є відповідне письмове не заперечення ректора університету.
Втім, суд відхиляє доводи відповідача про поважність причин невиконання рішення позивача із урахуванням даних наданої у судовому засіданні оригіналу довідки Факультету підготовки іноземних громадян ОСОБА_1 національного медичного університету за №1685 від 26.01.2012 року про те, що громадянин ОСОБА_4 ОСОБА_7 ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, не був зарахований на навчання до ОСОБА_1 національного медичного університету та на даний момент не навчається на Факультеті підготовки іноземних громадян ОСОБА_1 національного медичного університету (а.с. 49).
Про зарахування до інших навчальних вузів відповідач не повідомив і доказів суду з даного приводу не надав.
Суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до частини 15 статті 4 та частини 3 статті 9 Закону України ''Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства''іноземці та особи без громадянства, які в'їхали в ОСОБА_10 на інших законних підставах, вважаються такими, які тимчасово перебувають на території України на законних підставах на період наданого візою дозволу на в'їзд або на період, встановлений законодавством чи міжнародним договором України. Строк перебування іноземців та осіб без громадянства в ОСОБА_10 встановлюється візою.
Як встановлено із даних закордонного паспорта та пояснення відповідача термін дії його візи минув 16.12.2011 року, відміток про продовження дії візи чи отримання у встановленому пунктами 27, 28 Правил в'їзду іноземців та осіб без громадянства в ОСОБА_10, їх виїзду з України і транзитного проїзду через її територію, права на тимчасове проживання в ОСОБА_10 або продовження терміну тимчасового передування в ОСОБА_10 ОСОБА_7 ОСОБА_6 не оформив. А тому, суд вважає, що відповідач перебуває на території України без законних на те підстав.
Згідно пункту 5 частини 2 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.
Відповідно до вимог пункту 3 частини 4 статті 50 Кодексу адміністративного судочинства України іноземці чи особи без громадянства, які не є суб'єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства з України.
В судовому засідання з'ясовано, що на території ОСОБА_13 ОСОБА_7 ОСОБА_6 не піддавалася переслідуванням, а також відсутні політичні чи інші мотиви, які б давали підстави для його подальшого перебування на території України як біженця. Також відповідач не вказав про наявність будь-яких з обставин, які є перешкодою для примусового видворення, що визначені у частині 1 статті 31 Закону України ''Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства''.
Крім того, відповідач не дотримався вимоги статті 26 Конституції України, оскільки, перебуваючи на території України без законних підстав, бажання реалізувати право на надання притулку у порядку, встановленому законом, не виявив, будучи тривалий час на території України із заявою про надання статусу біженця до міграційних органів не звертався.
Суд відхиляє посилання відповідача на те, що він не може повернутися у країну походження -ОСОБА_13 у зв'язку із можливим притягненням його до проходження строкової служби в армії, яка може, на думку позивача, бути залучення для врегулювання збройних конфліктів. З даного приводу суд зазначає, що виконання законного обов'язку проходження строкової служби у збройних силах іноземної держави не є підставою, яка є перешкодою для примусового видворення іноземця, в якого відсутні законні підстави на перебування в ОСОБА_10.
Враховуючи те, що відповідач по справі -громадянин ОСОБА_4 ОСОБА_7 ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, ухилився без поважних причин від виконання в установлений строк рішення про примусове повернення та не виїхав за межі території України у встановлений строк до 15.01.2012 року, із урахуванням встановлених постановою Управлінням Служби безпеки України в Івано-Франківській області від 05.08.2011 року і рішення СГІРФО ОСОБА_1 міського відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Івано-Франківській області від 05.09.2011 року про заборонену в'їзду на територію України до 2016 року, а також завершенням терміну дії візи, суд вважає перебування відповідача на території України незаконним, вимоги позивача обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню.
На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Затримати та видворити за межі України в примусовому порядку громадянина ОСОБА_4 ОСОБА_7 ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 (паспорт громадянина ОСОБА_13 Судан PC SDN P00371896 від 17.09.2011 року на Adil Omar Baheir Muhammad).
Відповідно до частини 4 статті 183-5 Кодексу адміністративного судочинства України постанову звернути до негайного виконання.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до частини 5 статті 183-5 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається у п'ятиденний строк з дня її проголошення.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через ОСОБА_1 окружний адміністративний суд.
Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені частини 7 статті 183-5 Кодексу адміністративного судочинства України.,
Відповідно до частини 5 статті 30 Закону України ''Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства''що рішення суду про примусове видворення іноземця або особи без громадянства виконується територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції. Контроль за правильним і своєчасним виконанням рішення про примусове видворення здійснюється органом, за чиїм позовом суд прийняв рішення про примусове видворення.
Суддя: Чуприна О.В.
Постанова складена в повному обсязі 26.01.2012 року.