ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"22" червня 2011 р. Справа № 2a-1681/11/0970
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
Судді Микитюка Р.В.
при секретарі Дущак С.М.
за участю представника позивача ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу
за позовом: прокурора Городенківського району в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції в Городенківському районі
до відповідача: СПД ОСОБА_2
про стягнення заборгованості в сумі 2781,06 грн,-
Прокурор Городенківського району звернувся до суду з адміністративним позовом в інтересах держави в особі державної податкової інспекції в Городенківському районі Івано-Франківської області до СПД ОСОБА_2 про стягнення заборгованості в сумі 2781,06 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що СПД ОСОБА_2 допущено заборгованість перед місцевим бюджетом з орендної плати за землю, яка станом на 05.05.2011 року складає 6531,06 грн., в тому числі 6422,64 грн. основного боргу та 108,42 грн. пені. Податковий борг у відповідача виник у результаті несплати суми податкового зобов'язання згідно податкової декларації орендної плати за земельні ділянки за 2011 рік, а саме за період за 02.03.2011 року по 30.04.2011 року. Відповідачу було вручено першу та другу податкові вимоги, які залишені відповідачем без виконання.
Прокурор в судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про дату, час та місце судового розгляду.
В судовому засіданні представником позивача було подано заяву про зменшення позовних вимог, в якій йшлося про те, що 14.06.2011 року СПД ОСОБА_2 сплатила 3750,00 грн. податкового боргу. Станом на 20.06.2011 року заборгованість відповідача складає 2781,06 грн. Крім того, представник позивача пояснила, що заборгованість відповідача по податковому зобов'язанню є узгодженою та підлягає стягненню в доход бюджету відповідно до вимог Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" та Податкового кодексу України. Крім того, у відповідності до пункту 95.3. статті 95 Податкового кодексу України просив стягнути вказану заборгованість з рахунків відповідача у банках, обслуговуючих такого платника податків.
Представник відповідача повторно в судове засідання не з'явилася, поштова кореспонденція, яка надсилалася відповідачу на адресу: 78143, вул. Миру, 3, с.Ясенів-Пільний, Городенківський район, Івано-Франківська область, повернулася на адресу суду з відміткою, що адресат тимчасово відсутній.
Згідно із частиною 4 статті 33 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються: юридичним особам та фізичним особам-підприємцям -за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином. З огляду на вказане відповідача належним чином повідомлено про відкриття провадження у справі, про дату, час та місце судового розгляду та про можливість подання заперечення проти адміністративного позову. Відповідач своїм правом на подання письмового заперечення проти позову не скористався.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, судом встановлено наступне.
Відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 зареєстрована 23.03.2006 року Городенківською районною державною адміністрацією та відповідачу присвоєно ідентифікаційний номер НОМЕР_1.
СПД ОСОБА_2 зобов'язана сплачувати орендну плату за землю в розмірі 1980,87 грн. (протягом 2011 року) щомісячно.
Згідно ч.1 ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Згідно з вимогами п.п. 16.1.4 п. 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Підпункт 14.1.156 п. 14.1. статті 156 Податкового кодексу України визначає податкове зобов'язання як суму коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Так, згідно з абз. 1 п. 57.1 статті 57 розділу II Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом. У разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку (п. 50.1 статті 50 Податкового кодексу України).
Пунктом 57.2 статті 57 розділу II Податкового кодексу України, в свою чергу, визначено, що у разі коли відповідно до цього Кодексу або інших законів України контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків з причин, не пов'язаних з порушенням податкового законодавства, такий платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму податкового зобов'язання у строки, визначені в цьому Кодексі, а якщо такі строки не визначено, - протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення про таке нарахування.
У разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у пп. 54.3.1 - 54.3.6 п. 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження. Днем узгодження грошового зобов'язання платника податків вважається день закінчення процедури адміністративного оскарження (набрання судовим рішенням законної сили).
Своєчасно сплачувати узгоджену суму податкових зобов'язань, а також суму штрафних (фінансових) санкцій, нарахованих органом державної податкової служби, та пені, за винятком суми, що оскаржується в адміністративному або судовому порядку, згідно п. 176.1 статті 176 Податкового кодексу України є одним з обов'язків платника податків.
Контролюючими органами щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби, є органи державної податкової служби (п. 41.1 статті 41 Податкового кодексу України).
Судом встановлено, що згідно поданої СПД ОСОБА_2 податкової декларації орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності № 1780 від 23.02.2011 року, відповідачем самостійно обчислено орендну плату на 2011 рік, що з урахуванням розбивки річної суми на рівні частки за місяцями становить 1038,12 грн. щомісяця.
Однак, зазначені вище суми самостійно розрахованих податкових зобов'язань з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2011рік відповідачем в установлені чинним законодавством терміни в повному обсязі не сплачено.
Станом на 20.06.2011 року заборгованість відповідача складає 2781,06 грн.
За змістом п.п. 14.1.175 п. 14.1 статті 14 Податкового кодексу України сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання, визнається сумою податковою боргу платника податків.
Відповідно до п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
У зв'язку з несплатою відповідачем узгодженої суми податкового зобов'язання в установлені строки позивачем на адресу відповідача було направлено податкові вимоги, які залишені ним без виконання.
Суд погоджується із доводами позивача про те, що фактичне стягнення податкового боргу необхідно здійснити за положеннями Податкового кодексу України, який вступив у дію із 01.01.2011 року. Втім, вирішуючи питання про необхідність застосування положень пункту 95.3. статті 95 Податкового кодексу України у повному їх змісті у даних спірних відносинах суд зазначає, що позовні вимоги про стягнення із відповідача наявного у нього податкового боргу за правилами вказаної статті Кодексу підлягають задоволенню, виходячи із наступних правових позицій.
Відповідно до вимог пунктів 95.3. статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності.
Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Суд, виходячи із системного аналізу наведених положень Кодексу, прийшов до висновку про те, що існують усі підстави для погашення податкового боргу відповідача шляхом стягнення коштів, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення.
На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, 78143, вул. Миру, 3, с.Ясенів-Пільний, Городенківський район, Івано-Франківська область, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 в доход місцевого бюджету заборгованість в сумі 2781,06 грн. (дві тисячі сімсот вісімдесят одна гривня 06 коп.) з рахунків СПД ОСОБА_2 у банках, обслуговуючих такого платника податків.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя: Микитюк Р.В.
Постанова складена в повному обсязі 01.07.2011 року.