ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"20" вересня 2011 р. Справа № 2a-1610/11/0970
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
Судді Черепія П.М.
при секретарі Третяк В.Р.
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1, позивач
від відповідача: ОСОБА_2, представник, довіреність №21/1-208 від 01.02.2011 року
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу
за позовом: ОСОБА_1
до відповідача: Управління Державної служби охорони при УМВС України в Івано-Франківській області
про стягнення компенсації та зобов'язання вчинення дій,-
ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до Управління Державної служби охорони (далі УДСО) при УМВС України в Івано-Франківській області про стягнення грошової компенсації за невикористані календарні дні щорічних чергових відпусток за період служби .
В судовому засіданні позивач позов підтримав і пояснив, що наказом начальника УМВС України в Івано-Франківській області № 183о/с від 24.12.2007 року його звільнено з органів внутрішніх справ в званні майора міліції у запас Збройних Сил України за п. «б»ст. 64 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України через хворобу.
Далі позивач пояснив, що при переведенні з УДСО при УМВС в Івано-Франківській області на службу до УМВС України в Івано-Франківській області, йому не було виплачено грошову компенсацію за невикористані календарні дні щорічних відпусток за період служби з 15 квітня 1996 року по 25 грудня 2001 року (сумарна кількість 75 невикористаних календарних днів щорічних чергових відпусток), чим було порушено вимоги абзацу 3 ст.83, ст.116 Кодексу законів про працю України, ст. 24 Закону України «Про відпустки», також грошову компенсацію за невикористані календарні дні щорічних відпусток, невиплачену ВДСО при УМВС в Івано-Франківській області, не було виплачено і УМВС України в Івано-Франківській області.
Після звернення до УДСО при УМВС України в Івано-Франківській області щодо виплати грошової компенсації за невикористані календарні дні щорічних відпусток (в чому йому було відмовлено) він звернувся з позовом до Івано-Франківського міського суду, а в подальшому до Івано-Франківського окружного адміністративного суду.
Вважає дії УДСО при УМВС України в Івано-Франківській області щодо відмови у виплаті грошової компенсації за невикористані календарні дні щорічних відпусток протиправними.
Просить суд стягнути грошову компенсацію з УДСО при УМВС України в Івано-Франківській області за 75 невикористаних днів щорічних чергових відпусток (25 календарних днів за 1998 рік, 35 календарних днів за 1999 рік, 15 календарних днів за 2001 рік) середньої заробітної плати на день звільнення за останні 12 календарних місяців служби.
Представник відповідача проти позову заперечила і пояснила, що правовідносини, які передбачають проходження служби в органах внутрішніх справ не регулюються нормами КЗпП України, а законодавством про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, тобто Законами України «Про міліцію», «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ», Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України, наказами Міністерства внутрішніх справ, іншим законодавством про ці органи.
Окрім того, аналогічна позиція висловлена Верховним Судом України в Постанові Пленуму Верховного Суду України №13 від 24.12.1999 року «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці».
Відповідно до п. 56 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України, затвердженим постановою КМУ № 114 від 29.07.1991 р. передбачено, що особам середнього, старшого і вищого начальницького складу, звільненим із органів внутрішніх справ за віком, через хворобу, обмежений стан здоров'я чи скорочення штатів у році звільнення за їх бажанням надається чергова відпустка, тривалість якої визначається відповідно до п .51 Положення, а особам рядового і начальницького складу ( крім осіб, указаних в абзаці 1 цього пункту), які звільняються з ОВС, за невикористану у році звільнення відпустку виплачується грошова компенсація відповідно до законодавства.
Враховуючи, що позивач відноситься до старшого начальницького складу органів внутрішніх справ, то відповідно до п. 2 постанови КМУ «Про затвердження Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ»компенсація за невикористану відпустку в році звільнення не виплачується.
Просить в позові відмовити.
Суд, вислухавши позивача, представника відповідача, вивчивши матеріали справи, вважає, що задоволенні позову ОСОБА_1 слід відмовити з таких підстав.
В судовому засіданні встановлено, що наказом начальника УМВС України в Івано-Франківській області № 183о/с від 24.12.2007 року, ОСОБА_1, майора міліції, старшого інспектора з особливих доручень сектору виховної та соціальної роботи управління роботи з персоналом УМВС звільнено з органів внутрішніх справ за п. «б»ст. 64 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України через хворобу ( а.с. 11).
Як зазначено в наказі підставою звільнення ОСОБА_1 послужив його рапорт від 19.10.2007 року та свідоцтво про хворобу № 375 від 18.12.2007 року. ( а.с. 11)
Відповідно до п. 56 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України, затвердженого постановою КМУ № 114 від 29.07.1991 року передбачено, що особам середнього, старшого і вищого начальницького складу, звільненим із органів внутрішніх справ за віком, через хворобу, обмежений стан здоров'я чи скорочення штатів у році звільнення за їх бажанням надається чергова відпустка, тривалість якої визначається відповідно до п .51 Положення, а особам рядового і начальницького складу (крім осіб, указаних в абзаці 1 цього пункту), які звільняються з ОВС, за невикористану у році звільнення відпустку виплачується грошова компенсація відповідно до законодавства.
Оскільки позивач відноситься до старшого начальницького складу органів внутрішніх справ ( п. 2 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ), то компенсація за невикористану відпустку у році звільнення не виплачується.
Посилання ОСОБА_1 на норми Кодексу законів про працю України, які регулюють питання грошової компенсації, суд не приймає до уваги, оскільки на позивача, в даному випадку, норми трудового законодавства не поширюються, а правовідносини, які передбачають проходження служби в органах внутрішніх справ не регулюються нормами КЗпПУ, а законодавством про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, тобто Законами України «Про міліцію», «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ», Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України, наказами Міністерства внутрішніх справ, іншим законодавством про ці органи.
Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України №13 від 24.12.1999 року «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», а також аналітичної довідки Вищого адміністративного суду України від 01.02.2009 року «Про вивчення та узагальнення практики розгляду адміністративними судами спорів з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби»відносини про проходження служби в органах внутрішніх справ не є трудовими, і всі питання щодо звільнення (поновлення на службі), стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу підлягають вирішенню відповідно до Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ.
На підставі викладеного, та керуючись ст. 124 Конституції України, Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ України, п. 56 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ ст. ст. 158, 159, 160, 161, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління Державної служби охорони при УМВС України в Івано-Франківській області про стягнення компенсації за невикристані дні щорічних чергових відпусток та зобов'язання вчинення дій - відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.
Суддя: /підпис/ ОСОБА_3
Постанова складена в повному обсязі 26.09.2011 року.