ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"23" березня 2012 р. Справа № 2a-572/12/0970
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого - судді Гундяка В.Д.,
при секретарі Круглій О.М.,
за участю: представника позивача ОСОБА_1,
представника відповідача відділу Державної виконавчої служби Івано-Франківського міського управління юстиції - ОСОБА_2,
представника відповідача управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Івано-Франківській області -ОСОБА_3,
представника третьої особи ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Івано-Франківську справу за позовом Публічного акціонерного товариства(далі-ПАТ) «Мегабанк»до відділу Державної виконавчої служби Івано-Франківського міського управління юстиції, управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Івано-Франківській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору- приватне підприємство фірма «Спіка»про визнання недійсними постанов та зобов'язання до вчинення дій
20.02.2012 року Публічне акціонерне товариство (далі-ПАТ) «Мегабанк»звернулося з адміністративним позовом до відділу Державної виконавчої служби (далі-ДВС) Івано-Франківського міського управління юстиції, підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Івано-Франківській області про визнання недійсними постанов та зобов'язання до вчинення дій. Позовні вимоги мотивувало тим, що постанови, якими накладено арешти на майно, що належить ППФ «Спіка»та є предметом іпотечного договору, укладеного між даною фірмою та позивачем, державними виконавцями відділу ДВС Івано-Франківського міського управління юстиції та підрозділу примусового виконання рішень відділу ДВС Головного управління юстиції в Івано-Франківській області прийняті всупереч вимогам чинного законодавства та з порушенням прав банку, як іпотекодержателя.
Ухвалою суду від 09.03.2012 року первинного відповідача-підрозділ примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Івано-Франківській області замінено належним відповідачем - управлінням Державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Івано-Франківській області.
Ухвалою суду від 13.03.2012 року до участі в справі, як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, залучено приватне підприємство фірма «Спіка».
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав. Суду пояснив, що для забезпечення виконання кредитних договорів від 23.07.2008 і 25.05.2009 ПАТ «Мегабанк»та ППФ «Спіка»було укладено іпотечний договір за № ГД 04/2008-з1 від 23.07.2008, та відповідно накладено заборону на відчуження нерухомості, яка є предметом вказаного договору та належить ППФ «Спіка». Крім того представник позивача вказав, що на момент укладення даного договору жодних обтяжень майна, визначеного як предмет іпотеки, зареєстровано не було. Зазначив, що внаслідок невиконання боржником зобов'язань за вказаними кредитними договорами ПАТ «Мегабанк»звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до ППФ «Спіка»щодо звернення стягнення на предмет іпотеки, визначений іпотечним договором від 23.07.2008 року. Рішенням суду від 01.08.2011 року, яке залишено без змін постановами Харківського апеляційного господарського суду від 19.09.2011 та Вищого господарського суду від 22.11.2011, позовні вимоги іпотекодержателя було задоволено. Однак арешти, накладені постановами державних виконавців відділу ДВС Івано-Франківського міського управління юстиції та управління ДВС Головного управління юстиції в Івано-Франківській області, на майно боржника - ППФ «Спіка», унеможливлюють виконання рішення господарського суду від 01.08.2011. З цього приводу позивач звертався до відповідачів по справі з заявами щодо зняття арешту з вищезгаданого майна, однак в їх задоволені банку було відмовлено. На думку представника позивача, накладенням вказаних арештів відповідачі порушують пріоритетне право ПАТ «Мегабанк», як іпотекодержателя, на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок майна ППФ «Спіка», яке є предметом іпотеки. Також зауважив, що оскільки вартість заставленого майна значно нижча розміру заборгованості боржника, згоди іпотекодержателя на продаж даного майна органи державної виконавчої служби не отримували, то згідно норм чинного законодавства можливість задоволення вимог інших стягувачів за рахунок даного майна виключена. Отже, на його думку слід визнати недійсними постанови: про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП №15867699 від 20.05.2010, про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження б/н від 21.05.2010, про відкриття виконавчого провадження від 02.12.2010, про відкриття виконавчого провадження від 04.03.2011, про відкриття виконавчого провадження від 11.04.2011, про відкриття виконавчого провадження від 26.01.2011, про арешт майна ВП № 27531630 від 08.07.2011 та про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження б/н від 07.11.2011 та зобов'язати відповідачів виключити з під арешту майно належне ППФ «Спіка», яке визначене як предмет іпотеки згідно іпотечного договору за № ГД 04/2008-з1 від 23.07.2008. Позов просив задовольнити.
Представник відповідача - відділу Державної виконавчої служби Івано-Франківського міського управління юстиції в судовому засіданні зазначив, що на даний час зведене виконавче провадження, в якому боржником є ППФ «Спіка»згідно постанови начальника управління ДВС Головного управління юстиції Івано-Франківської області від 22.02.2012 року передано на виконання до управління ДВС Головного управління юстиції. Також вважає, що постанови, якими накладено арешт на майно боржника-ППФ» Спіка», прийняті на підставі чинного законодавства, а тому для задоволення вимог ПАТ «Мегабанк», як іпотекодержателя, підлягають до скасування, а не визнання недійсними.
Представник відповідача - управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Івано-Франківській області суду пояснив, що відповідач проти зняття арешту з майна, належного боржнику, ППФ «Спіка»саме в тій частині, яка є предметом іпотечного договору, не заперечує.
Представник третьої особи -ППФ «Спіка» в судовому засіданні зазначила, що на її думку у ПАТ «Мегабанк»відсутнє право на звернення до суду у порядку, встановленому ст.181 Кодексу адміністративного судочинства України та ст. 7 Закону України «Про виконавче провадження», так як позивач не входить до числа суб'єктів, визначених вказаними правовими нормами. Крім того, вказала що позивачем пропущено строк звернення до суду, встановлений ст.181 КАСУ, тому позовні вимоги до задоволення не підлягають і з цієї підстави.
Вислухавши представника позивача, представників відповідачів та представника третьої особи, дослідивши та оцінивши в їх сукупності подані докази, суд дійшов до висновку, що позов слід задовольнити з наступних мотивів.
Судом встановлено, що на виконанні в органах ДВС Івано-Франківської області перебуває зведене виконавче провадження про стягнення коштів з ППФ «Спіка» на користь юридичних та фізичних осіб. Як вбачається із облікової картки зведеного виконавчого провадження за № ЄДРВП19329397, на виконанні в управлінні ДВС Головного управління юстиції перебуває 20 виконавчих документів, згідно з якими загальна сума, яка підлягає до стягнення з боржника у виконавчому провадженні- ППФ «Спіка»та забезпечується накладенням арешту на майно Фірми, в тому числі, визначене як предмет іпотеки, становить 915 943,49 грн.
З метою виконання рішень судів та інших органів, які знаходяться в провадженні відділів ДВС області, було винесено постанови: про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП №15867699 від 20.05.2010, про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження б/н від 21.05.2010, про відкриття виконавчого провадження від 02.12.2010, про відкриття виконавчого провадження від 04.03.2011, про відкриття виконавчого провадження від 11.04.2011, про відкриття виконавчого провадження від 26.01.2011, про арешт майна ВП № 27531630 від 08.07.2011 та про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження б/н від 07.11.2011, які надіслані на виконання відповідним органам.
В судовому засіданні встановлено, що для забезпечення виконання боржником- ППФ «Спіка»зобов'язань згідно кредитних договорів, за № 04/2008 від 23.07.2008, № 04/2009 від 25.05.2009 та № 03/2009 від 25.05.2009, між Фірмою та ПАТ «Мегабанк»укладено іпотечний договір № ГД 04/2008-з1 від 23.07.2008.
Як вбачається із вказаного договору предметом іпотеки визначено наступне майно ППФ «Спіка»: приміщення інженерно- лабораторного корпусу, літера А -приміщення інженерно- лабораторного корпусу(прим.№№9-12), загальною площею 180,5 кв.м., реєстраційний номер в реєстрі прав власності на нерухоме майно 20266101, яке розташоване за адресою: м.Івано-Франківськ, вул.Націоналної Гвардії, буд.14; приміщення кафе, літера А- приміщення кафе, загальною площею 88,5 кв.м., реєстраційний номер в реєстрі прав власності на нерухоме майно 8171562, яке розташоване за адресою: м.Івано-Франківськ, вул.Національної Гвардії, буд.14.
Вказаний іпотечний договір за № ГД 04/2008-з1 від 23.07.2008 посвідчено приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу ОСОБА_5 та накладено заборону на предмет іпотеки, визначений даним договором, яку зареєстровано у Державному реєстрі обтяжень нерухомого майна.
Дані обставини згідно положень ч.3 ст.72 Кодексу адміністративного судочинства (далі-КАС) України доказуванню не підлягають, як такі, що визнаються сторонами та в суду не виникає сумніву щодо їх достовірності та добровільності визнання.
В судовому засіданні встановлено, що як вбачається з досліджених в судовому засіданні рішень судів господарської юрисдикції в зв'язку із невиконанням ППФ «Спіка»зобов'язань, визначених згідно кредитних договорів від 23.07.2008 та 25.05.2009, ПАТ «Мегабанк»звернулося до суду за захистом свого права, як іпотекодержателя із вимогами щодо звернення стягнення майно ППФ «Спіка», як на предмет іпотеки, визначений згідно іпотечного договору від 23.07.2008.
Так рішенням господарського суду Харківської області від 01.08.2011 року, яке залишено без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 19.09.2011 та постановою Вищого господарського суду України від 22.11.2011 року, позов ПАТ «Мегабанк»до ППФ «Спіка»задоволено повністю та звернуто стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором за № ГД 04/2008-з1 від 23.07.2008.
04.10.2011 року господарським судом Харківської області позивачу видано наказ на примусове виконання рішення від 01.08.2011 року. Згідно акту опису й арешту майна від 19.12.2011 державним виконавцем відділу примусового виконання рішень ДВС України ОСОБА_6 в присутності представників ПАТ «Мегабанк»та ППФ «Спіка» проведено опис і накладено арешт на майно Фірми, визначене як предмет іпотеки згідно договору від 23.07.2008.
Як вбачається із ОСОБА_7 із Державного реєстру обтяжень нерухомого майна, постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП №15867699 від 20.05.2010, про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження б/н від 21.05.2010, про відкриття виконавчого провадження від 02.12.2010, про відкриття виконавчого провадження від 04.03.2011, про відкриття виконавчого провадження від 11.04.2011, про відкриття виконавчого провадження від 26.01.2011, про арешт майна ВП № 27531630 від 08.07.2011 та про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження б/н від 07.11.2011, винесені державними виконавцями відділу ДВС Івано-Франківського міського управління юстиції та управління ДВС Головного управління юстиції в Івано-Франківській області щодо боржника -ППФ «Спіка», поширюють свою дію в тому числі і на майно, яке є предметом іпотеки згідно договору № ГД 04/2008-з1 від 23.07.2008.
В судовому засіданні встановлено, що 24.01.2012 року ПАТ «Мегабанк»звернулося до відповідачів з відповідними заявами щодо зняття арештів із майна боржника -ППФ «Спіка», зокрема в частині, в якій останнє є предметом іпотечного договору. Однак листами відділу ДВС Івано-Франківського міського управління юстиції та управління ДВС Головного управління юстиції в Івано-Франківській області відповідно за № 03-25/В-5 від від 31.01.2012 року та № 922 від 20.02.2012 року у знятті арешту із вказаного майна позивачу було відмовлено, так як останнє можливе виключно на підставі рішення суду.
Згідно вимог ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства(далі-КАС) України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність та взаємний зв'язок суд не погоджується з правомірністю допущеної бездіяльності та прийняття суб'єктами владних повноважень вказаних рішень з огляду на нижчевикладене.
Частиною 2 ст. 124 Конституції України встановлено, що правосуддя в Україні поширюється на всі правовідносини, які виникають у державі. Конституція України гарантує кожному судовий захист його прав у межах конституційного, цивільного, господарського, адміністративного і кримінального судочинства. Норми,що передбачають вирішення спорів, зокрема про поновлення порушеного права, не можуть суперечити принципу рівності усіх перед законом та судом і в зв'язку з цим обмежувати право на судовий захист (рішення Конституційного суду України за № 8-рп/2002 від 07.05.2002).
Право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду не може бути обмежене законом та іншими нормативно-правовими актами(рішення Конституційного суду України за № 15-рп/2002 від 09.07.2002). Крім цього право позивача на звернення до суду визначене ч.5 ст.60 Закону України «Про виконавче провадження»,
Враховуючи вищевказані положення чинного законодавства ПАТ «Мегабанк»звернулось до суду за захистом свої порушених прав, як іпотекодержателя, правомірно а відтак доводи третьої особи ППФ «Спіка»про відсутність в спірних правовідносинах у ПАТ «Мегабанк»права на судовий захист суд залишає без уваги, як такі, що прямо суперечать вимогам Закону.
При цьому суд не приймає до уваги твердження представника третьої особи ППФ «Спіка» про пропущення позивачем спеціального строку звернення до суду у відповідності до наступного.
Згідно зі статтею 181 КАС України позивачами у справах щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби можуть бути учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, котрі вважають, що рішеннями, діями або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси.
Перелік учасників виконавчого провадження та осіб, які залучаються до проведення виконавчих дій, визначений статтею 10 Закону України «Про виконавче провадження». Відповідно до даного переліку позивач не відноситься до числа суб'єктів, визначених ст. 181 КАС України. За таких обставин позов ПАТ «Мегабанк»підлягає розгляду в загальному порядку, визначеному ч.2 ст.2 КАС України зі строком звернення до суду, встановленим ч.2 ст.99 цього Кодексу, який обчислюється з 17.10.2011 року, як дня одержання позивачем ОСОБА_8 з Державного реєстру обтяжень.
Згідно п.5 ч.3 ст.11 Закону України «Про виконавче провадження»(далі-Закон) передбачено право державного виконавця у процесі здійснення виконавчого провадження накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку. При цьому ч.1 ст.6 даного Закону встановлено гарантії прав фізичних і юридичних осіб у виконавчому провадженні згідно з якими державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права, в тому числі і щодо накладення арешту, відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.
Як вбачається зі змісту даної норми вимога щодо обов'язкового дотримання прав та законних інтересів осіб поширюється не тільки на учасників виконавчого провадження, але і інших суб'єктів.
Згідно ст.1 Закону України «Про іпотеку»іпотека-це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
Згідно ст.7 вищевказаного Закону за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором , що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.
Згідно ч.ч.1,2 ст.57 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження. При цьому основним змістом арешту майна боржника є забезпечення його подальшої реалізації.
Відповідно до ч.3 ст.54 вищезгаданого Закону для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно може бути звернуто у разі: виникнення права застави після винесення судом рішення про стягнення з боржника коштів або якщо вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю.
В судовому засіданні встановлено, що вартість предмета іпотеки -нерухомого майна ППФ «Спіка» становить 2 362 177 грн, при цьому розмір заборгованості, яка забезпечується іпотекою - 22 154 313,22 грн. Дана обставина підтверджується дослідженим судом в якості письмового доказу рішенням господарського суду Харківської області від 01.08.2011.
Як вбачається з облікової картки на зведене виконавче провадження та оскаржуваних постанов всі рішення про стягнення коштів з ППФ «Спіка»були прийняті після 2008 року, тобто після укладення договору іпотеки та виникнення відповідного обтяження.
Таким чином жодна з умов, визначених ч.3 ст. 54 Закону України «Про виконавче провадження», у даному випадку відсутня, що унеможливлює звернення стягнення на майно третьої особи, яке перебуває в іпотеці, для задоволення вимог інших осіб. За таких обставин відповідно до особливого способу задоволення вимог іпотекодержателя, визначеного відповідним Законом, з урахуванням вищезазначеного рішення господарського суду та неможливості звернення стягнення на майно, яке перебуває в іпотеці на користь стягувачів, накладення арешту на згадане майно є недоцільним.
Враховуючи викладене органи ДВС були зобов'язані зняти арешт з вищевказаного майна для можливості безперешкодного виконання рішення господарського суду Харківської області від 01.08.2011 по справі №29/425-10.
Таким чином саме бездіяльністю відповідачів, як суб'єктів владних повноважень, порушено надане ПАТ «Мегабанк»згідно рішення господарського суду від 01.08.2011 року право звернення стягнення на майно, належне ППФ «Спіка», яке є предметом іпотеки згідно іпотечного договору за № ГД 04/2008-з1 від 23.07.2008 .
Отже, відмова відповідачів від зняття арешту накладеного на майно, яке є предметом іпотеки згідно іпотечного договору за № ГД 04/2008-з1 від 23.07.2008 для задоволення вимог інших стягувачів, є неправомірною, а відтак з метою судового захисту порушеного права ПАТ «Мегабанк»вищевказані постанови, винесені державними виконавцями відділу ДВС ІваноФранківського міського управління юстиції та управління ДВС Головного управління юстиції слід скасувати та зобов'язати відповідачів звільнити з під арешту належне ППФ «Спіка»майно, яке знаходиться в іпотеці ПАТ «Мегабанк»згідно іпотечного договору за № ГД 04/2008-з1 від 23.07.2008.
Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Враховуючи дане положення, суд присуджує стягнути з Державного бюджету України на користь ПАТ «Мегабанк»64,38 грн. судових витрат.
На підставі ч.2 ст.19, ч.2 ст.124 Конституції України, Закону України «Про виконавче провадження», Закону України «Про іпотеку», керуючись ст.ст.11, 71, 86, ч.3 ст.160, ст.162 КАС України, суд
позов задовольнити повністю.
Постанови: про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП №15867699 від 20.05.2010, про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження б/н від 21.05.2010, про відкриття виконавчого провадження від 02.12.2010, про відкриття виконавчого провадження від 04.03.2011, про відкриття виконавчого провадження від 11.04.2011, про відкриття виконавчого провадження від 26.01.2011, про арешт майна ВП № 27531630 від 08.07.2011 та про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження б/н від 07.11.2011 скасувати в частині накладення арешту на майно, що знаходиться в іпотеці ПАТ «Мегабанк» згідно Іпотечного договору № ГД 04/2008-з1 від 23.07.2008, а саме на приміщення інженерно-лабораторного корпусу, літера А- приміщення інженерно-лабораторного корпусу(прим.№№ 9-12), загальною площею 180,5 кв.м., реєстраційний номер в реєстрі прав власності на нерухоме майно 20266101, яке розташоване за адресою : м. Івано-Франківськ, вул. Національної Гвардії,14; приміщення кафе, літера А- приміщення кафе, загальною площею 88,5 кв.м., реєстраційний номер в реєстрі прав власності на нерухоме майно 8171562, яке розташоване за адресою: м.Івано-Франківськ, вул. Національної Гвардії, буд.14.
Зобов'язати відділ Державної виконавчої служби Івано-Франківського міського управління юстиції, управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Івано-Франківській області звільнити з під арешту, накладеного на підставі вищевказаних постанов, вищезазначене майно, що знаходиться в іпотеці ПАТ «Мегабанк» згідно Іпотечного договору № ГД 04/2008-з1 від 23.07.2008.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «Мегабанк» 64 (шістдесят чотири) грн. 38 коп. судових витрат.
Згідно ст.254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення встановлених строків подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд шляхом подання сторонами апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова в повному обсязі виготовлена 30.03.2012 року.
Суддя: /підпис/ ОСОБА_7