ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"23" січня 2012 р. Справа № 2a-212/12/0970
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Кишинський М.І., розглянувши матеріали позову публічного акціонерного товариства «Прикарпаттяобленерго» до старшого слідчого слідчого відділення Лановецького районного відділу управління Міністерства внутрішніх справ в Тернопільській області майора міліції ОСОБА_1, управління державної автомобільної інспекції управління Міністерства внутрішніх справ в Тернопільській області в особі відділення державної автомобільної інспекції з обслуговування адміністративної території Лановецького району Тернопільської області, прокуратури Лановецького району Тернопільської області, ОСОБА_2 управління Державної казначейської служби України у Тернопільській області про визнання незаконною бездіяльності та зобов'язання відшкодування завданої шкоди в сумі 10344,00 грн.,-
Публічне акціонерне товариство «Прикарпаттяобленерго»звернулося в суд з позовом до старшого слідчого слідчого відділення Лановецького районного відділу управління Міністерства внутрішніх справ в Тернопільській області майора міліції ОСОБА_1, управління державної автомобільної інспекції управління Міністерства внутрішніх справ в Тернопільській області в особі відділення державної автомобільної інспекції з обслуговування адміністративної території Лановецького району Тернопільської області, прокуратури Лановецького району Тернопільської області, ОСОБА_2 управління Державної казначейської служби України у Тернопільській області про визнання незаконною бездіяльності та зобов'язання відшкодування завданої шкоди в сумі 10344,00 грн.
Як вбачається з матеріалів справи та змісту позову поданого позивачем, позивач оскаржує неправомірні дії відповідачів старшого слідчого слідчого відділення Лановецького районного відділу управління Міністерства внутрішніх справ в Тернопільській області майора міліції ОСОБА_1, та прокуратури Лановецького району Тернопільської області, а також просить визнати такі дії неправомірними при порушенні та розгляді кримінальної справи. Також зі змісту позову вбачається посилання позивача на норми Кримінально-процесуального кодексу України.
Згідно статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Частиною 2 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
Згідно пункту 1 частини 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
За змістом пункту 1 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції (далі-адміністративна справа)-переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
З вищезазначених норм законодавства вбачається, що публічно-правовим спором за Кодексом адміністративного судочинства України є не будь-який публічно правовий спір, а лише той, який випливає із здійснення суб'єктом владних повноважень своїх владних управлінських функцій.
Водночас, суд зазначає, що органи дізнання, слідства та прокуратури під час перевірки заяви про злочин та при інших діях під час розгляду (порушенні) кримінальної справи, виконують не владні управлінські функції, а владні процесуальні функції, які передбачені процесуальним законом.
Отже, враховуючи приписи Кодексу адміністративного судочинства України, такі спори не випливають із здійснення суб'єктом владних повноважень своїх владних управлінських функцій, а тому не належать до юрисдикції адміністративних судів.
Пунктом 2 частини 3 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що юрисдикція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові справи, що належить вирішувати в порядку кримінального судочинства.
При цьому, відповідно до статтей 110, 234, 236 Кримінально-процесуального кодексу України дії органів дізнання, слідчого, прокурора можуть бути оскаржені до суду.
Згідно з вимогами частин 1 та 2 статті 3 Кримінально-процесуального кодексу України провадження в кримінальних справах на території України здійснюється за правилами цього Кодексу незалежно від місця вчинення злочину. При провадженні в кримінальній справі застосовується кримінально-процесуальний закон, який діє відповідно під час дізнання, досудового слідства або судового розгляду справи.
Статтею 2 Кримінально-процесуального кодексу України передбачено, що завданнями кримінального судочинства є охорона прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб, які беруть в ньому участь, а також швидке і повне розкриття злочинів, викриття винних та забезпечення правильного застосування Закону з тим, щоб кожний, хто вчинив злочин, був притягнутий до відповідальності і жоден невинний не був покараний.
В рішенні Конституційного Суду України №6-рп/2001 від 23 травня 2001 року чітко зазначено, що кримінальне судочинство-це врегульований нормами Кримінально-процесуального кодексу України порядок діяльності органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду (судді) щодо порушення, розслідування, розгляду і вирішення кримінальних справ, а також діяльність інших учасників кримінального процесу підозрюваних, обвинувачених, підсудних, потерпілих, цивільних позивачів і відповідачів їх представників та інших осіб з метою захисту своїх конституційних прав, свобод та законних інтересів.
Захист прав і свобод людини не може бути надійним без надання їй можливості при розслідуванні кримінальної справи права оскаржити до суду окремі процесуальні дії. Однак, таке оскарження до суду окремих процесуальних актів, дій чи бездіяльності органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури під час розгляду кримінальних справ може здійснюватися в порядку, встановленому Кримінально-процесуальним кодексом України, оскільки діяльність службових чи посадових осіб вищезазначених органів, як і діяльність суду, має свої особливості, не належать до сфери управлінської діяльності і не може бути предметом оскарження в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України.
Отже, окружні адміністративні суди законодавчо не вповноважені розглядати спори, які містять ознаки кримінального судочинства, а також досліджувати окремі процесуальні питання, в тому числі дії чи бездіяльність, які виникають між сторонами в процесі досудового слідства та в процесі розгляду кримінальної справи.
За таких обставин, порушення, які склалися під час розгляду кримінальних справ, у відповідності до частини 3 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України не підвідомчі адміністративним судам.
Відносно позовної вимоги до відповідача ОСОБА_2 управління Державної казначейської служби України у Тернопільській області про зобов'язання відшкодувати позивачу завдану йому шкоду в розмірі 10344,00 грн., то суд зазначає наступне. Згідно підпункту 5 пункту 4 Положення про Державну казначейську службу України затвердженого Указом Президента України від 13 квітня 2011 року N 460/2011 на яке посилається позивач, казначейство України відповідно до покладених завдань здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду. Однак, таке списання коштів з державного бюджету України чи з місцевого бюджету здійснюється за рішенням суду, який постановляє рішення у тій чи іншій справі якщо завдано стороні шкоди від порушень з боку органів державної влади, а в даному випадку органів дізнання, досудового слідства та прокуратури дії і бездіяльність яких в даному спорі регламентуються нормами КПК України, а не нормами КАС України.
Крім того, відносно позовної вимоги про визнання неправомірними дій відповідача управління державної автомобільної інспекції управління Міністерства внутрішніх справ в Тернопільській області в особі відділення державної автомобільної інспекції з обслуговування адміністративної території Лановецького району Тернопільської області, то суд також не вбачає підстав для відкриття провадження у цій частині, так як дана вимога підлягає розгляду місцевому загальному суду як адміністративному, оскільки частина 5 статті 18 КАС України чітко встановлює, що місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності. З поданого позивачем позову вбачається, що позивач оскаржує дії бездіяльність даного відповідача з приводу не складення відповідних матеріалів при скоєнні винною особою ДТП, за яке згідно приписами Кодексу України про адміністративні правопорушення настає адміністративна відповідальність або в інших випадках кримінальна, що у відповідності до частини 5 статті 18 та частини 2 статті 18 КАС України не віднесено до компетенції окружних адміністративних судів.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 109 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі лише, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Крім того, відповідно до пункту 6 частини 3 статті 108 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо справа не підсудна цьому адміністративному суду.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що даний спір слід розглядати в порядку кримінального судочинства, а не в порядку адміністративного судочинства регламентованого КАС України, а також вимога до державної автомобільної інспекції управління Міністерства внутрішніх справ в Тернопільській області в особі відділення державної автомобільної інспекції з обслуговування адміністративної території Лановецького району Тернопільської області підсудна місцевому загальному суду як адміністративному, а тому в цій частині підлягає поверненню.
На підставі наведеного, керуючись частиною статтями 108, 109, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя ,-
Відмовити публічному акціонерному товариству «Прикарпаттяобленерго» у відкритті провадження в адміністративній справі в частині позовних вимог до старшого слідчого слідчого відділення Лановецького районного відділу управління Міністерства внутрішніх справ в Тернопільській області майора міліції ОСОБА_1, прокуратури Лановецького району Тернопільської області, ОСОБА_2 управління Державної казначейської служби України у Тернопільській області про визнання незаконною бездіяльності та зобов'язання відшкодування завданої шкоди в сумі 10344,00 грн.
Роз'яснити позивачу, що повторне звернення до адміністративного суду з таким самим адміністративним позовом в частині позовних вимог, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Позовна вимога в частині до державної автомобільної інспекції управління Міністерства внутрішніх справ в Тернопільській області в особі відділення державної автомобільної інспекції з обслуговування адміністративної території Лановецького району Тернопільської області про визнання незаконною бездіяльності повернути позивачу з усіма доданими матеріалами.
Копію цієї ухвали, разом з позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами, невідкладно надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала може бути оскарженою в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 КАС України апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Ухвала набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Кишинський М.І.