Справа №668/11900/15-к
27 листопада 2015 року Суворовський районний суд м. Херсона у складі:
головуючого судді: ОСОБА_1
при секретарі: ОСОБА_2
за участю:
прокурора: ОСОБА_3
захисника: ОСОБА_4
обвинуваченого: ОСОБА_5
провівши у приміщенні Суворовського районного суду м. Херсона підготовче судове засідання на підставі обвинувального акта у кримінальному провадженні №22015230000000018 за обвинуваченням ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Североморськ Мурманської області РФ, проживав за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 260 КК України, -
встановив:
25 листопада 2015 року до Суворовського районного суду м. Херсона надійшов обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні, якому у Єдиному реєстрі досудових розслідувань 04.05.2015 року присвоєно №22015230000000018, щодо ОСОБА_5 ..
До обвинуваченого ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Ухвалою суду від 26 листопада 2015 року дане кримінальне провадження призначено до підготовчого судового засідання.
В підготовчому судовому засіданні прокурор висловив думку про можливість призначити кримінальне провадження до судового розгляду та заявив клопотання про продовження застосування обраного стосовно обвинуваченого запобіжного заходу, мотивуючи свою позицію тим, що заявлені ризики, які стали підставою для обрання щодо ОСОБА_5 запобіжного заходу, не зменшилися.
Захисник та обвинувачений не заперечили проти позиції прокурора щодо призначення справи до судового розгляду.
Разом з цим, з приводу заявленого прокурором клопотання про продовження застосування обраного стосовно ОСОБА_5 запобіжного заходу захисник вказав на те, що прокурор не довів наявність обставин, які виправдовують подальше тримання його підзахисного під вартою.
Обвинувачений підтримав позицію захисника.
Заслухавши думки учасників процесу, дослідивши надані суду матеріали та проаналізувавши доводи заявлених ними клопотань, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт підлягає поверненню прокурору з таких підстав.
Відповідно до ст. 9 КПК України під час кримінального провадження прокурор, слідчий зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
При цьому, положення ст. 19 Конституції України зобов'язують органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 4 ст. 110 КПК України визначено, що обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, та повинен відповідати вимогам, передбаченим у ст. 291 цього Кодексу.
Відповідно ст. 219 КПК України досудове розслідування повинно бути закінчено протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину. Строк досудового розслідування може бути продовжений у порядку, передбаченому параграфом 4 глави 24 цього Кодексу.
При цьому, за змістом ст. 283 КПК України однією з форм закінчення досудового розслідування є звернення прокурора до суду з обвинувальним актом (п. 3 ч. 2 цієї статті).
З наведеного випливає, що в межах строку досудового розслідування прокурор, слідчий зобов'язані вжити належних визначених нормами кримінального процесуального закону заходів щодо розслідування злочинів, в тому числі забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень, яким є, в тому числі, обвинувальний акт.
Виходячи зі змісту поняття «законне», яке закріплене у п. 2 ст. 370 КПК України для розуміння того, в чому полягає законність судового рішення, за такими ж ознаками має оцінюватися також законність рішення прокурора, слідчого, зокрема, з точки зору, чи було дотримано при їх прийнятті та складанні вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України.
За даними реєстру матеріалів досудового розслідування встановлено, що строк досудового розслідування даного кримінального провадження закінчився 04.10.2015 року (п. 6 розділу ІІ реєстру).
З огляду на наведене, оскільки після тієї дати (04.10.2015 року) строк досудового розслідування, виходячи з даних реєстру матеріалів досудового розслідування, не продовжувався, є підстави вважати, що обвинувальний акт, який є предметом розгляду на даний час, складений поза межами такого строку, що є порушенням норм кримінального процесуального закону при його складанні.
Крім того, злочин, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_5 , є триваючим та вважається закінченим з моменту припинення вчинення діяння або з моменту настання події, яка виключає його вчинення.
При цьому із обвинувального акту, не вбачається місце припинення вчинення ОСОБА_5 діяння, яке охоплюється диспозицією ч. 2 ст. 260 КК України, що унеможливлює визначення територіальної підсудності цієї справи і може привезти до порушення правил підсудності, що в свою чергу є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону і безумовною підставою для скасування рішення суду.
Обов'язок перевіряти обвинувальний акт на відповідність вимогам закону покладається на суд у підготовчому судовому засіданні та у випадку, якщо обвинувальний акт не відповідає вимогам КПК України, суд, згідно п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України, має право повернути прокурору обвинувальний акт.
Суд вважає, що наведені обставини унеможливлюють призначення судового розгляду даного провадження, у зв'язку з чим відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України обвинувальний акт підлягає поверненню прокурору, як такий що не відповідає вимогам КПК України.
Разом з цим, суд, враховуючи характер кримінального правопорушення, мету і підстави застосування запобіжних заходів, визначені ст. 177 КПК України, дійшов висновку про необхідність продовжити застосування обраного стосовно обвинуваченого запобіжного заходу, виходячи з такого.
За змістом ч. 3 ст. 199 КПК України підставами продовження строку тримання під вартою є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може перешкоджати кримінальному провадженню, які на час розгляду питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою не зменшились.
За матеріалами справи ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину.
Вирішуючи питання доцільності продовження застосування обраного стосовно обвинуваченого запобіжного заходу, суд враховує обставини, які свідчать про існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, зокрема, можливість обвинуваченого переховуватися від органів досудового розслідування та суду з огляду на те, що місце проживання ОСОБА_5 розташоване в населеному пункті, на території якого органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження.
Крім того, при вирішенні цього питання суд бере до уваги у сукупності обставини, передбачені ст. 178 КПК України, а саме тяжкість покарання, яке загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим (тільки у виді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років), дані про його особу (його вік, сімейний стан, те, що обвинувачений не працевлаштований, у справі відсутні дані про те, що стан здоров'я обвинуваченого перешкоджає перебуванню ним у місці попереднього ув'язнення).
З огляду на наведене, оцінивши у сукупності наведені обставини, суд не знаходить підстав для зміни щодо обвинуваченого запобіжного заходу на менш суворий і з метою забезпечення виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків, а також запобігання його спробам будь - яким чином перешкоджати кримінальному провадженню, вважає доцільним, з урахуванням цілей п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, принципу правової визначеності, продовжити його застосування в межах строку, визначеного законом, - по 26 січня 2016 року.
Керуючись ст.ст. 314, 376 КПК України, суд, -
постановив:
Обвинувальний акт у кримінальному провадженні, якому у Єдиному реєстрі досудових розслідувань 04.05.2015 року присвоєно №22015230000000018, за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 260 КК України, повернути прокурору для усунення виявлених недоліків протягом розумного строку.
Строк тримання ОСОБА_5 під вартою продовжити по 26 січня 2016 року включно.
Ухвала в частині прийняття рішення про повернення обвинувального акта може бути оскаржена протягом семи днів з дня її оголошення, а обвинуваченим - у той же строк з моменту вручення йому копії ухвали, до апеляційного суду Херсонської області через Суворовський районний суд м. Херсона.
Головуючий: ОСОБА_1