Справа №668/11503/15-к
18.09.2015 року Суворовський районний суд м. Херсона у складі:
головуючого судді: ОСОБА_1
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3
при секретарі: ОСОБА_4
за участю:
прокурора: ОСОБА_5
захисника: ОСОБА_6
обвинувачених: ОСОБА_7 , ОСОБА_8
провівши у приміщенні Суворовського районного суду м. Херсона підготовче судове засідання на підставі обвинувального акта у кримінальному провадженні №12015230000000454 за обвинуваченням ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Запоріжжя, проживав за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець м. Мелітополь Запорізької області, проживав за адресою: АДРЕСА_2 , у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України, -
встановив:
17 вересня 2015 року до Суворовського районного суду м. Херсона від прокурора надійшов обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні, якому у Єдиному реєстрі досудових розслідувань 26.07.2015 року присвоєно №12015230000000454, відносно ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ..
До обвинувачених ОСОБА_7 , ОСОБА_8 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Ухвалою суду від 17 вересня 2015 року дане кримінальне провадження призначено до підготовчого судового засідання.
В підготовчому судовому засіданні прокурор висловив думку про можливість призначити кримінальне провадження до судового розгляду та заявив клопотання про продовження застосування обраних стосовно обвинувачених запобіжних заходів, мотивуючи свою позицію тим, що заявлені ризики, які стали підставою для обрання щодо них запобіжних заходів, не зменшилися.
Захисник ОСОБА_6 вважав за необхідне повернути обвинувальний акт прокурору для виконання вимог ст. 290 КПК України. Мотивуючи свою позицію, зазначив, що згідно ст. 91 КПК України однією з обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, є розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, однак матеріали справи, що надійшли до суду, не дають підстав для висновку про те, що з визначеним органом досудового розслідування розміром шкоди, завданої інкримінованими обвинуваченим злочинними діями, погодилися потерпілі. Заявив, що під час досудового розслідування потерпілі неодноразово давали суперечливі показання щодо вартості викраденого у них майна, розмір завданої їм шкоди, покладений в основу пред'явленого його підзахисним обвинувачення, фактично визначений в ході проведення експертиз, однак потерпілі з висновками тих експертиз не ознайомлені, як і з матеріалами справи вцілому після закінчення досудового розслідування, про що свідчать дані реєстру матеріалів досудового розслідування, що є порушенням вимог ст. 290 КПК України. З приводу заявленого прокурором клопотання про продовження застосування обраних стосовно обвинувачених запобіжних заходів заперечив, вказавши на те, що прокурор не довів наявність обставин, які виправдовують подальше тримання його підзахисних під вартою, та просив змінити їм запобіжний захід на інший, менш суворий, зокрема на домашній арешт.
Обвинувачені ОСОБА_7 та ОСОБА_8 підтримали позицію захисника.
Прокурор заперечив проти прийняття рішення про повернення обвинувального акту, зазначивши, що обвинувальний акт відповідає вимогам КПК України.
Заслухавши думки учасників процесу, дослідивши надані суду матеріали та проаналізувавши доводи заявлених ними клопотань, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт підлягає поверненню прокурору з таких підстав.
У частинах 7, 9 ст. 290 КПК України визначено, що про відкриття сторонами кримінального провадження матеріалів прокурор або слідчий за його дорученням повідомляє потерпілого, після чого останній має право ознайомитися з ними за правилами, викладеними в цій статті. Сторони кримінального провадження зобов'язані письмово підтвердити протилежній стороні, а потерпілий - прокурору факт надання їм доступу до матеріалів із зазначенням найменування таких матеріалів.
Наведене кореспондується з положеннями ст. 56 КПК України, за змістом яких протягом кримінального провадження потерпілий має право знати, зокрема, про закінчення досудового розслідування, знайомитися з матеріалами, які безпосередньо стосуються вчиненого щодо нього кримінального правопорушення, в порядку, передбаченому цим Кодексом, в тому числі після відкриття матеріалів згідно зі ст. 290 цього Кодексу, отримувати копії матеріалів, які безпосередньо стосуються вчиненого щодо нього кримінального правопорушення, після закінчення досудового розслідування.
З наданих суду матеріалів, зокрема, з реєстру матеріалів досудового розслідування, вбачається, що в порушення наведених норм кримінального процесуального закону потерпілі з матеріалами кримінального провадження до передання обвинувального акта до суду ознайомлені не були.
Це ж підтвердив у судовому засіданні і прокурор.
Пленум Верховного Суду України у п. 1 у своїй постанові «Про практику застосування судами законодавства, яким передбачені права потерпілих від злочинів» від 02.07.2004 року N13 звернув увагу судів на те, що послідовне і неухильне додержання на всіх стадіях кримінального судочинства норм кримінально - процесуального законодавства України, якими передбачені права потерпілих від злочинів, є однією з важливих умов здійснення закріпленого ст. 55 Конституції України права громадян на судовий захист від протиправних посягань.
З огляду на наведене, позиція захисника про порушення прав потерпілих на ознайомлення з матеріалами кримінального провадження після закінчення досудового розслідування ґрунтується на законі і суд вважає за необхідне погодитися з його думкою про необхідність повернути обвинувальний акт прокурору для усунення таких порушень.
Крім того, статтею 109 КПК України встановлено імперативний припис про ті елементи, які має містити реєстр матеріалів досудового розслідування, який додається до обвинувального акта. Зокрема, в цьому документі повинні бути зазначені номер та найменування процесуальної дії, проведеної під час досудового розслідування, а також час її проведення, реквізити процесуальних рішень, прийнятих під час досудового розслідування, вид заходу забезпечення кримінального провадження, дату і строк його застосування.
З наданих суду матеріалів видно і це встановлено в судовому засіданні, що захист обвинувачених здійснює залучений за призначенням адвокат ОСОБА_6 , однак у наданому суду реєстрі матеріалів досудового розслідування всупереч вимог ст. 109 КПК України дані про прийняття такого рішення слідчим, прокурором, чи слідчим суддею відсутні.
Суд вважає, що наведені обставини унеможливлюють призначення судового розгляду даного провадження, у зв'язку з чим відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України обвинувальний акт підлягає поверненню прокурору, як такий що не відповідає вимогам КПК України.
Разом з цим, суд, враховуючи характер кримінального правопорушення, мету і підстави застосування запобіжних заходів, визначені ст. 177 КПК України, дійшов висновку про необхідність продовжити застосування обраних стосовно обвинувачених запобіжних заходів, виходячи з такого.
За змістом ч. 3 ст. 199 КПК України підставами продовження строку тримання під вартою є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може перешкоджати кримінальному провадженню, які на час розгляду питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою не зменшились.
За матеріалами справи ОСОБА_7 та ОСОБА_8 обвинувачуються у вчиненні за попередньою змовою групою осіб особливо тяжкого злочину.
Вирішуючи питання доцільності продовження застосування обраних стосовно обвинувачених запобіжних заходів, суд враховує обставини, які свідчать про існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, зокрема, можливість обвинувачених переховуватися від органів досудового розслідування та суду, а також вчинити інше кримінальне правопорушення, з огляду на те, що ОСОБА_7 та ОСОБА_8 є особами, раніше судимими за вчинення корисливих злочинів проти власності.
Крім того, при вирішенні цього питання суд бере до уваги у сукупності обставини, передбачені ст. 178 КПК України, а саме тяжкість покарання, яке загрожує обвинуваченим у разі визнання їх винуватими (тільки у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років), характеризуючі дані про їх особи (їх вік, сімейний стан, те, що обвинувачені не працевлаштовані, у справі відсутні дані про те, що стан здоров'я обвинувачених перешкоджає перебуванню ними у місці попереднього ув'язнення).
З огляду на наведене, оцінивши у сукупності наведені обставини, суд не знаходить підстав для зміни щодо обвинувачених запобіжного заходу на менш суворий і з метою забезпечення виконання обвинуваченими процесуальних обов'язків, а також запобігання їхнім спробам будь - яким чином перешкоджати кримінальному провадженню, вважає доцільним, з урахуванням цілей п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, принципу правової визначеності, продовжити їх застосування в межах строку, визначеного законом, - по 17 листопада 2015 року.
Керуючись ст. 314 КПК України, -
постановив:
Обвинувальний акт у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , обвинувачених у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України, повернути прокурору для усунення виявлених недоліків протягом розумного строку.
Строк тримання ОСОБА_7 під вартою продовжити по 17 листопада 2015 року включно.
Строк тримання ОСОБА_8 під вартою продовжити по 17 листопада 2015 року включно.
Ухвала в частині прийняття рішення про повернення обвинувального акта може бути оскаржена протягом семи днів з дня її оголошення, а обвинуваченими - у той же строк з моменту вручення їм копії ухвали, до апеляційного суду Херсонської області через Суворовський районний суд м. Херсона.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3