Справа № 601/426/15-ц Головуючий у 1-й інстанції Білосевич Г.С.
Провадження № 22-ц/789/1519/15 Доповідач - Дикун С.І.
Категорія - 50
24 листопада 2015 р. Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Тернопільської області в складі:
головуючого - Дикун С.І.
суддів - Парандюк Т. С., Храпак Н. М.,
при секретарі - Коваль О.І.
з участю сторін - апелянта ОСОБА_1, її представника ОСОБА_2
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Кременецького районного суду Тернопільської області від 14 травня 2015 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, третя особа - відділ державної виконавчої служби Кременецького районного управління юстиції Тернопільської області про зменшення розміру аліментів та звільнення від сплати заборгованості за аліментами та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про збільшення розміру аліментів на утримання неповнолітньої дитини,-
У лютому 2015 року ОСОБА_3 звернувся до суду з указаним вище позовом, посилаючись на те, що постановою суду від 6 березня 2002 року з нього на користь ОСОБА_1 стягуються аліменти на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку щомісячно до повноліття дитини. На той час він працював підсобником господарства Кременецької школи-інтернат, проте 29 березня 2002 року звільнився і по даний час офіційно ніде не працює, займається різними заробітками. З лютого 2014 року по січень 2015 року він сплатив відповідачці 5 250 грн аліментів. На даний час його матеріальне становище погіршилось, він хворіє і немає можливості належно заробляти. Крім того, на його утриманні знаходиться також неповнолітня дочка ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2. У зв'язку із цим за ним виникла заборгованість зі сплати аліментів станом на 1 березня 2015 року у розмірі 4 648 грн 75 коп., від якої він просив суд його звільнити. Також з урахуванням наведених вище обставин позивач просив зменшити розмір аліментів і стягувати з нього 200 грн щомісячно на утримання сина.
У березні 2015 року із зазначеним вище зустрічним позовом до суду звернулася ОСОБА_1, зазначаючи, що їх спільний з відповідачем син ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, має хронічну хворобу, часто хворіє, навчається у 8 класі в м. Києві, у зв'язку з чим вона вимушена нести додаткові витрати на його лікування та утримання. Також з 1999 року вона не працює, отримуючи лише допомогу по безробіттю, а її стан здоров'я погіршився, вона часто лікується, для чого взяла кредит. Посилалась на те, що ОСОБА_3 є працездатним, їздить за кордон на заробітки і має можливість сплачувати аліменти у більшому розмірі. У зв'язку з наведеним ОСОБА_1 просила збільшити розмір стягнутих з нього аліментів на утримання сина у твердій грошовій сумі в розмірі 1000 грн щомісячно.
Рішенням Кременецького районного суду Тернопільської області від 14 травня 2015 року позов ОСОБА_3 задоволено частково. Змінено розмір аліментів, визначений постановою Кременецького районного суду Тернопільської області від 6 березня 2002 року, і стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_6 аліменти на утримання дитини - сина ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1, у твердій грошовій сумі в розмірі 400 грн щомісячно, починаючи з 26 лютого 2015 року, до досягнення дитиною повноліття. В іншій частині позову ОСОБА_3 та в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_6 відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_3 відмовити, а її зустрічний позов задовольнити.
Рішення суду в частині вирішення вимог ОСОБА_3 про звільнення від сплати заборгованості за аліментами не оскаржується, тому в апеляційному порядку не переглядається (ст.303 ЦПК України).
Під час розгляду справи в апеляційному суді апелянт та її представник підтримали вимоги апеляційної скарги з мотивів, наведених у скарзі.
Позивач-відповідач ОСОБА_3, відносно якого є відомості про вручення йому судової повістки 20.11.2015 року, у судове засідання не з'явився та не повідомив про причини неявки до суду. А тому, відповідно до вимог ч.2 ст.305 ЦПК України, колегія суддів вважає, що справу слід розглядати за відсутності ОСОБА_3
Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Згідно із п.4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Задовольняючи частково позов ОСОБА_3 та відмовляючи у позові ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив із того, що у ОСОБА_3 відсутній сталий заробіток, суд врахував його стан здоров'я та знаходження на утриманні неповнолітньої дочки, що є підставою для зменшення розміру стягуваних з нього аліментів. А також, що рішенням суду від 22 жовтня 2014 року підприємницька діяльність СПД-ФО ОСОБА_3 припинена, наявність у нього майна, про яке стверджувала ОСОБА_1, документально не підтверджена, крім автомобіля «Фіат Дукато», а дані про перетин кордону не свідчать про те, що він їздить на заробітки за кордон та заробляє достатні кошти.
Проте, повністю погодитись із такими висновками суду не можна.
Статтею 213 ЦПК України передбачено, що рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Відповідно до ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Зазначеним вимогам закону рішення суду не відповідає.
З матеріалів справи убачається, що сторони від шлюбу мають сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. Постановою Кременецького районного суду від 6 березня 2002 року з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 стягнуто аліменти на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку до повноліття дитини. На той час ОСОБА_3 працював підсобником господарства Кременецької школи-інтернат, з якої звільнився 29 березня 2002 року. Станом на 1 березня 2015 року заборгованість за аліментами становить 4 648 грн 75 коп. Син ОСОБА_4 навчається у 8 класі школи № 104 імені О. Ольжича Оболонського району м. Києва.
Судом також установлено, що на даний час до складу сім'ї ОСОБА_3 відносяться ОСОБА_7 - дружина , ОСОБА_4, 2006 року народження- дочка, ОСОБА_8- брат.
Відповідно до ч. 1 ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Зміна раніше встановленого розміру аліментів можлива за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених СК України.
Встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовуються вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд має свої дії мотивувати та враховувати те, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 4 ст. 60, ст. 212 ЦПК України).
Частиною 3 ст. 10 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Зменшуючи розмір стягуваних з ОСОБА_3 аліментів, суд у порушення наведених вище норм матеріального та процесуального права достатніх, безспірних, належних та допустимих доказів, які б у своєму взаємозв'язку давали підстави для такого висновку, не навели, належної правової оцінки поданим позивачем доказам не дали, обмежившись лише формальним їх перерахуванням.
Зокрема, суд не надав належної правової оцінки показанням ОСОБА_3 та ОСОБА_1 про те, що позивач неофіційно працює у ОСОБА_2, підтвердженням чого є часті поїздки за кордон, при цьому його заробіток за кордоном становить 700-800 доларів США на місяць. Також не оспорювався факт наявності у позивача приватного жилого будинку, котрий він купив у 2009 році, а проживає у ньому із новою сім'єю з 2012 року, наявності підсобного домашнього господарства, легкового автомобіля.
Неврахування зазначеного є порушенням вимог ч. 1 ст. 61 ЦПК України про те, що визнані сторонами обставини не підлягають доказуванню.
Обставини наявності будинку та підсобного господарства у ОСОБА_3 підтверджуються також довідкою Великобережецької сільської ради від 16.03.2015 року. (а.с.69)
Отже, висновок суду про погіршення майнового стану позивача та його здоров'я після ухвалення судового рішення про стягнення аліментів обґрунтовано на припущеннях, що заборонено ч. 4 ст. 60 ЦПК України, тому висновок суду про зменшення розміру аліментів є передчасним.
Крім того, судом взагалі не оцінені доводи ОСОБА_1 про її та сина стан здоров'я, про підвищення рівня життя та про необхідність надання належної допомоги їх спільному сину, що є обов'язком батька.
За вимогами ст.192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, поліпшення або погіршення здоров'я когось із них.
З матеріалів справи вбачається, що син сторін ОСОБА_4 має хронічну хворобу хребта, у зв'язку з чим потребує лікування та санаторно-курортної реабілітації, що підтверджується медичними документами (а.с.32-34). З 09.12.2014 року по 29.12.2014 року неповнолітній ОСОБА_4 перебував на лікуванні у санаторії у м. Заліщики Тернопільської області із діагнозом “Сколіоз грудного відділу хребта першого ступеня”, поряд з тим було виявлено “закритий перелом основної фаланги першого пальця правої кисті без зміщення”, що вбачається із виписного листа. У березні 2014 року неповнолітній ОСОБА_4 лікувався в лікарні “Охматдит” з приводу “вколоченого підголовчастого перелому ІІ п'ясної кисті без зміщення”; а у квітні 2014 року - він проходив лікування у Київській міській дитячій клінічній лікарні №2 у зв'язку із “переломом основи фаланги першого пальця лівої стопи без зміщення”.
У зв'язку з частими хворобами дитина потребує посиленого харчування, що матір'ю надається, про що стверджується представленими товарними чеками магазину.
Крім того, змінився майновий стан та стан здоров'я отримувача аліментів.
Зокрема, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 на протязі тривалого часу, зокрема з 1999 року ніде не працює. До 30.04.2001 року отримувала лише допомогу по безробіттю, що підтверджується її трудовою книжкою БТ-ІІ №4587417. На утримання дитини не отримує державної допомоги, у силу чого її та сина матеріальне становище є скрутним.
Крім того, ОСОБА_1 хворіє онкологічним захворюванням жіночих органів, з приводу чого неодноразово лікувалась, що підтверджується медичними виписками з історії хвороби.
У зв'язку з необхідністю великих матеріальних затрат на лікування її та сина, ОСОБА_1 отримала кредит у ПАТ “ПриватБанк”, що підтверджується довідкою цього банку вих.№2271763 від 17.03.2015 року, згідно із якою станом на зазначену дату її борг становить 17670 грн.
Отож, заслуговують на увагу колегії суддів підставні у силу своєї доведеності твердження апелянта про зміну у сторону погіршення її матеріального стану та стану здоров'я, а також стану здоров'я сина.
Колегія суддів, з урахуванням вищенаведених обставин, вважає за необхідне скасувати оскаржене судове рішення в частині вирішення позову ОСОБА_3 про зменшення розміру аліментів та зустрічного позову ОСОБА_1 про збільшення розміру аліментів.
По справі слід ухвалити нове рішення.
Відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_1, третя особа - відділ державної виконавчої служби Кременецького районного управління юстиції Тернопільської області, про зменшення розміру аліментів за недоведеністю позовних вимог.
Зустрічний позов ОСОБА_1 слід задовольнити частково. Змінити розмір аліментів з ОСОБА_3 на утримання сина, визначивши їх у розмірі 900 грн. При цьому колегія суддів враховує як вимоги ОСОБА_1 про збільшення розміру аліментів до 1000 грн, так і доводи платника аліментів про стан його здоров'я, підтверджений оригіналом довідки головного лікаря Кременецької РКЛ від 08.04.2015 року (а.с.84) та наявності інших утриманців - неповнолітньої доньки від другого шлюбу - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, та перестарілого батька, ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_4. В іншій частині позову ОСОБА_1 відмовити.
Розподіл судових витрат здійснити відповідно до вимог. ч.5 ст.88 ЦПК України та стягнути із ОСОБА_3 360 грн судового збору на користь держави.
Керуючись ст.303,307,309,316,317-319,324,325 ЦПК України, колегія суддів, -
вирішила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Кременецького районного суду Тернопільської області від 14 травня 2015 року скасувати.
Ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_1, третя особа - відділ державної виконавчої служби Кременецького районного управління юстиції Тернопільської області про зменшення розміру аліментів.
Зустрічний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Змінити розмір аліментів, визначений постановою Кременецького районного суду Тернопільської області від 06 березня 2002 року. Стягувати з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини - сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у твердій грошовій сумі у розмірі 900 грн (дев'ятсот грн) щомісячно, починаючи з 09 липня 2015 року, до досягнення дитиною повноліття.
В іншій частині позову відмовити.
Стягнути з ОСОБА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, жителя ІНФОРМАЦІЯ_6 360 грн (триста шістдесят грн) судового збору на користь держави.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий С.І. Дикун
Судді: Т.С. Парандюк
ОСОБА_10