30.07.2015 Справа №607/12901/15-ц
Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Дзюбановський Ю.І., ознайомившись із заявою Дочірнього підприємства «Благоустрій-1» Приватного підприємства «Благоустрій» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 заборгованості за утримання будинку та прибудинкової території,
Дочірнє підприємство «Благоустрій-1» Приватного підприємства «Благоустрій»звернулося в суд із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 заборгованості за утримання будинку та прибудинкової території в сумі 5311,10 грн.
Відповідно до Постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» від 23.12.2011 N 14, наявність спору про право (пункт 2 частини третьої статті 100 ЦПК), яке є підставою для відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу, вирішується суддею у кожному конкретному випадку, виходячи із характеру та обґрунтованості заявленої матеріально-правової вимоги і документів, доданих до заяви. Наявність спору можна встановити відсутністю документів, що підтверджують наявність суб'єктивного права у заявника; документів, що підтверджують порушення суб'єктивного права або документів, що підтверджують виникнення права вимоги. Крім того, мають ураховуватися обставини, якщо із доданих документів вбачається, що боржник заперечує, не визнає або оспорює свій обов'язок перед заявником (кредитором); із доданих документів вбачається пропуск позовної давності. Така вимога може бути вирішена лише у позовному провадженні (частина третя статті 267 Цивільного кодексу України . Разом із тим лише той факт, що договірні зобов'язання (наприклад, у частині оплати заборгованості телекомунікаційних послуг чи послуг телебачення і радіомовлення) не виконуються, без обґрунтування причин, не вважається наявністю спору про право.
Із роздруківки заборгованості, наданої заявником, вбачається, що заборгованість боржників перед ДП «Благоустрій-1» Приватного підприємства «Благоустрій» нарахована за період з 2008 року, тобто із пропуском строку позовної давності.
Окрім того, із поданих заявником матеріалів, вбачається, що договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій укладений з ОСОБА_1 05.10.2012 року. З чого слідує, що договірні відносини між виконавцем та споживачами послуг виникли з моменту укладення договору, а ДП «Благоустрій-1» ПП «Благоустрій» не подано суду жодних доказів надання послуг боржникам вказаним в поданій заяві до 05.10.2012 року.
Згідно із вимогами п.2 ч.3 ст.100 Цивільного процесуального кодексу України, суддя відмовляє у прийнятті заяви про видачу судового наказу, якщо із заяви та поданих документів вбачається, що між сторонами існує спір про право.
Враховуючи наведене, з матеріалів справи вбачається, що між сторонами існує спір про право, який підлягає вирішенню в порядку позовного провадження.
За вказаних обставин у прийнятті заяви ДП «Благоустрій-1» ПП «Благоустрій» про видачу судового наказу про стягнення з боржника заборгованості за утримання будинку та прибудинкової території слід відмовити, що не позбавляє права заявника звернутись із вказаними вимогами в порядку позовного провадження.
Керуючись п.2 ч.3 ст.100 Цивільного процесуального кодексу України, Постановою Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» від 23.12.2011р. №14, суддя, -
У прийнятті заяви Дочірнього підприємства «Благоустрій-1» Приватного підприємства «Благоустрій» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 заборгованості за утримання будинку та прибудинкової території - відмовити.
Роз'яснити стягувачу право на звернення за захистом своїх порушених прав та інтересів в частині таких вимог у порядку позовного провадження до відповідного суду.
Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено буз участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя Ю.І. Дзюбановський