Справа №576/1357/15-к Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1
Номер провадження 11-кп/788/721/15 Суддя-доповідач - ОСОБА_2
Категорія - Крадіжка
01 грудня 2015 року колегія суддів з розгляду справ та матеріалів кримінального судочинства Апеляційного суду Сумської області в складі:
головуючого-судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання - ОСОБА_5
з участю прокурора - ОСОБА_6
та адвоката - ОСОБА_7
обвинуваченого - ОСОБА_8
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Суми матеріали кримінального провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12015200070000669, за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_8 на вирок Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 30 вересня 2015 року, яким
ОСОБА_8 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
громадянин України, українець,
уродженець с.м.т. Червоне Глухівського району
Сумської області, зареєстрованого в
АДРЕСА_1 , а
проживає в с.м.т. Червоне Глухівського району;
раніше засуджувався:
1. 4.04.1994 року за ст.ст. 17, 2, 140 ч. 2, 140 ч. 2 КК України до 2 років позбавлення волі;
2. 1.10.1997 року за ст.ст. 19 ч. 3, 140 ч. 3 КК України до 2 років виправних робіт;
3. 19.02.2001 року за ст. 81 ч. 3 КК України до 3 років позбавлення волі.
4. 17.11.2003 року за ст.ст. 15 ч. 2, 185 ч. 2, 185 ч. 2, 185 ч. 3 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі;
5. Постановою Балаклійського районного суду Харківської області від 23.01.2006 року переглянуто вироки від 17.11.2003 року та 14.04.2004 року і остаточно визначено покарання 3 роки 3 місяці позбавлення волі;
6. 8.07.2010 року за ст.ст. 121 ч. 2, 185 ч. 2, 263 ч. 2 КК України до 8 років позбавлення волі;
Визнаний винним за ст. 185 ч. 3 КК України та призначено покарання 3 роки позбавлення волі.
Стягнуто з ОСОБА_8 на користь держави судові витрати в розмірі 184 грн. 44 коп.
Доля речових доказів вирішена відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
Як встановив суд, 16 червня 2015 року близько 19 год. 40 хв., ОСОБА_8 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, через хвіртку проник до домоволодіння АДРЕСА_2 , звідки таємно викрав велосипед марки «Україна», який належав потерпілій ОСОБА_9 , чим заподіяв останній матеріальну шкоду в розмірі 872 гривні.
В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_8 прохає вирок суду скасувати як незаконний у зв'язку з допущеними судом порушеннями вимог кримінального процесуального закону та неправильним застосуванням Закону України про кримінальну відповідальність, пом'якшити призначене покарання та застосувати ст. 69 КК України.
Заслухавши доповідь судді про обставини справи та зміст поданої апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_8 та захисника ОСОБА_10 , які підтримали апеляційну скаргу обвинуваченого, прокурора ОСОБА_6 , який вважав вирок суду законним та обґрунтованим, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, провівши судові дебати та заслухавши останнє слово обвинуваченого,
колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Суд апеляційної інстанції відповідно до вимог ч. 1 ст. 404 КПК України переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_8 у вчиненні зазначеного у вироку кримінального правопорушення за обставин, встановлених судом, відповідає фактичним обставинам кримінального провадження, підтверджується сукупністю зібраних у кримінальному провадженні і досліджених в судовому засіданні доказів, яким судом першої інстанції дана оцінка в сукупності з іншими доказами, і на підставі яких прийнято законне та обґрунтоване рішення суду.
Доводи обвинуваченого ОСОБА_8 про те, що судом порушені вимоги кримінального процесуального закону та неправильно застосовано закон про кримінальну відповідальність, є необґрунтованими і не заслуговують на увагу.
Так, з матеріалів кримінального провадження вбачається, що будучи допитаний в судовому засіданні, обвинувачений ОСОБА_8 свою вину визнав частково і пояснив, що в вечірній час 16 червня 2015 року, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, зайшов до двору одного з будинків в с.м.т. Червоне, де взяв велосипед, щоб доїхати на ньому додому.
Він не збирався викрадати велосипед, і мав намір його повернути, однак всі ці події погано пам'ятає, так як був дуже п'яний, та думав, що взяв велосипед у своєї знайомої.
Потерпіла ОСОБА_9 підтвердила в судовому засіданні, що ввечері 16 червня 2015 року їй зателефонувала сусідка ОСОБА_11 і повідомила, що ОСОБА_8 забрав у неї з двору її велосипед «Україна». Вона попрохала ОСОБА_12 поїхати в бік дамби і знайти велосипед, який дійсно через деякий час знайшов велосипед і повернув їй.
Свідок ОСОБА_12 підтвердив, що ввечері 16 червня 2015 року до нього зателефонувала ОСОБА_9 і розповіла, що ОСОБА_8 викрав у неї велосипед і поїхав в сторону дамби, і попрохала його знайти велосипед. Він під'їхав до дамби і побачив у траві велосипед потерпілої, та ОСОБА_8 , який йшов від місця знаходження велосипеда на відстані близько 50 метрів. Він забрав велосипед і повернув потерпілій.
Свідок ОСОБА_11 підтвердила, що в вечірній час, близько 19 годин, 16 червня 2015 року помітила, як ОСОБА_8 , якого вона впізнала, вийшов з двору ОСОБА_9 з велосипедом і поїхав на ньому в бік дамби. Про це вона повідомила по телефону ОСОБА_9 .
З висновку судово-товарознавчої експертизи № 162 від 19.06.2015 року вбачається, що вартість жіночого велосипеда моделі «Україна», належного ОСОБА_9 , становить 872 гривні.
Колегія суддів вважає неспроможними твердження обвинуваченого ОСОБА_8 про те, що він не мав наміру викрадати велосипед, а лише мав намір доїхати на ньому додому, оскільки він викрав велосипед з домоволодіння потерпілої, коли вона знаходилась в будинку, і лише від сусідки ОСОБА_11 їй стало відомо про те, що він викрав у неї велосипед. Окрім цього, ОСОБА_8 підтвердив, що в цей вечір був дуже п'яний і добре не пам'ятає, що відбувалося з ним.
Таким чином, колегія суддів, вивчивши матеріали кримінального провадження, що були предметом дослідження суду першої інстанції, приходить до висновку, що вина ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, є повністю доведеною, так як він вчинив таємне викрадення чужого майна, повторно, з проникненням у сховище.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_8 , суд у повному обсязі дотримався вимог ст. 65 КК України. Враховуючи те, що ОСОБА_8 вчинив кримінальне правопорушення в стані алкогольного сп'яніння, суд обґрунтовано, відповідно до вимог ст. 67 КК України, визнав цю обставину, як таку, що обтяжує покарання.
З урахуванням зазначених обставин, а також беручи до уваги ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та дані про особу обвинуваченого, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції ОСОБА_8 призначено покарання в межах мінімального строку покарання, встановленого в санкції ч. 3 ст. 185 КК України, яке є необхідним та достатнім, як для його виправлення так і для попередження нових злочинів, і не знаходить підстав для застосування ст. 69 КК України.
У зв'язку з цим, колегія суддів вважає, що вирок суду відносно ОСОБА_8 є законним та обґрунтованим, а призначене судом покарання є законним та справедливим, і не вбачає будь-яких законних підстав для скасування або зміни вироку суду та пом'якшення покарання.
Також не встановлено істотних порушень норм кримінального процесуального закону при розслідуванні справи та її розгляді в суді, які були б підставою для зміни або скасування постановленого щодо обвинуваченого судового рішення.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів, -
Вирок Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 30 вересня 2015 року відносно ОСОБА_8 залишити без змін, а його апеляційну скаргу - без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 3-х місяців з дня її проголошення, а засудженим ОСОБА_8 в цей же строк з дня вручення копії ухвали.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4