Справа № 583/3779/15-к
1-кп/583/230/15
"02" грудня 2015 р. м. Охтирка
Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі :
головуючого-судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
з участю прокурора ОСОБА_3
обвинуваченої ОСОБА_4
потерпілої ОСОБА_5
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Охтирка Сумської області з фіксацією розгляду справи технічним комплексом «Камертон» кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015200060000840 від 15.10.2015 року по обвинуваченню
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Макіївка Донецької області, мешканки АДРЕСА_1 , зареєстрованої за адресою : АДРЕСА_2 , громадянки України, українки, не працюючої, освіта неповна середня, не одруженої, раніше не судимої,
по ст. 185 ч. 1 КК України, суд
встановив :
Обвинувачена ОСОБА_4 15 жовтня 2015 року близько 08 години, перебуваючи в роздягальні дошкільного навчального закладу «Барвінок» по вул. Петровського, 28 в с. Грунь Охтирського району Сумської області, з корисливих мотивів, направлених на протиправне заволодіння чужим майном, скориставшись відсутністю власника та сторонніх осіб, шляхом вільного доступу, з дитячої тумбочки умисно, таємно викрала мобільний телефон марки «Nokia 220 (RM-969)» білого кольору, вартість якого згідно висновку експерта № 415 від 27.10.2015 року становить 600 гривень 72 коп., що належить потерпілій ОСОБА_6 , спричинивши потерпілій ОСОБА_6 матеріальної шкоди на вищевказану суму.
Своїми діями обвинувачена ОСОБА_4 скоїла кримінальне правопорушення, передбачене Ст. 185 ч. 1 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка).
25.11.2015 року між потерпілою та обвинуваченою відповідно до вимог ст. ст. 468, 469, 471, 473 КПК України була укладена угода про примирення, відповідно до якої обвинувачена ОСОБА_4 визнає себе винною в таємному викраденні чужого майна.
Згідно з умовами даної угоди сторони дійшли згоди щодо формулювання підозри, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій ОСОБА_4 . Обвинувачена ОСОБА_4 відшкодувала потерпілій шкоду, завдану кримінальним правопорушенням, будь-яких матеріальних та моральних претензій до обвинуваченої з боку потерпілої немає. Обвинувачена та потерпіла узгодили міру покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень.
В угоді про примирення зазначена дата її укладення та вона підписана сторонами.
В підготовчому судовому засіданні обвинувачена пояснила, що вона розуміє надані їй законом права, розуміє наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, визначені ст. 473 КПК України, характер пред'явленого обвинувачення, та вид покарання, який до неї буде застосований в результаті затвердження угоди про примирення судом, наполягала на затвердженні угоди про примирення.
Потерпіла пояснила, що їй зрозумілі наслідки затвердження угоди про примирення, визначені ст. 473 КПК України та просить затвердити зазначену угоду.
Суд, проаналізував надані матеріали, вислухав пояснення обвинуваченої потерпілої, думку прокурора, яка вважає, що угода про примирення може бути затверджена судом, дійшов наступного висновку.
Згідно пункту 1 ч.3 ст. 314 КПК України, при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.
Відповідно до пункту 1 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.
Згідно ч. 3 ст. 469 КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
У підготовчому судовому засіданні встановлено, що дії обвинуваченої обгрунтовано кваліфіковані, як кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 185 КК України, - таємне викрадення чужого майна (крадіжка).
Стаття 12 Кримінального кодексу України кваліфікує злочини, передбачені Ст. 185 ч. 1 КК України, як злочини середньої тяжкості.
Судом встановлено, що обвинувачена розуміє права, визначені п.1 ч.5 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені п.1 ч.1 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до обвинуваченої у разі затвердження угоди судом.
Обвинувачена свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч. 1 КК України, визнала повністю, наполягала на затвердженні угоди про примирення.
Потерпіла розуміє наслідки укладання та затвердження даної угоди, визначені п.2 ч.1 ст. 473 КПК України.
Прокурор вважає можливим затвердження угоди про примирення, оскільки вона відповідає вимогам закону.
Судом встановлено, що укладення угоди між потерпілою та обвинуваченою є добровільним. Зміст та порядок укладення угоди відповідає вимогам ст.ст. 469, 471 КПК України.
Умови угоди про примирення не суперечать вимогам кримінального процесуального закону, міра покарання, узгоджена обвинуваченою та потерпілою, визначена в межах санкції ст. 185 ч. 1 КК України, а тому не суперечить інтересам суспільства.
Підстав для відмови в затвердженні угоди про примирення, передбачених ч.7 ст. 474 КПК України, не встановлено.
За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для затвердження угоди про примирення та призначення обвинуваченій міри покарання, узгодженої сторонами.
Відповідно до вимог ст.124 КПК України слід стягнути з обвинуваченої на користь держави витрати за проведення судово-товарознавчої експертизи в сумі 122,76 грн.
Долю речових доказів по справі суд вважає за необхідне вирішити у відповідності до вимог ст. 100 КПК України.
Запобіжний захід обвинуваченій до набрання вироком законної сили слід залишити попередній, - особисте зобов'язання.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 314, 368, 370, 373-376, 395, 475 Кримінального процесуального кодексу України, суд -
Засудив :
Затвердити угоду про примирення, укладену між обвинуваченою ОСОБА_4 та потерпілою ОСОБА_6 від 25.11.2015 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015200060000840 від 15.10.2015 року за обвинуваченням ОСОБА_4 в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч. 1 КК України.
ОСОБА_4 визнати винною в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч. 1 КК України та призначити їй покарання за цим законом у виді штрафу в розмірі 850 гривень в доход держави.
Стягнути з обвинуваченої ОСОБА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 на користь держави судові витрати за проведення судово-товарознавчої експертизи № 415 від 27.10.2015 року у розмірі 122 грн. 76 коп. (сто двадцять дві гривні 76 коп.), код класифікації доходів 24060300 «інші надходження».
Речовий доказ по справі : мобільний телефон марки «Nokia 220 (RM-969)», переданий на зберігання згідно розписки про збереження потерпілій ОСОБА_6 , - вважати повернутим власнику - потерпілій ОСОБА_6 та дозволити власниці розпорядитися ним на власний розсуд.
Запобіжний захід обвинуваченій до набрання вироком законної сили залишити попередній - особисте зобов'язання.
Вирок може бути оскаржений виключно з підстав, передбачених ч. 3 ст. 394 КПК України до Апеляційного суду Сумської області через Охтирський міськрайонний суд Сумської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Копію вироку після його проголошення вручити обвинуваченій та прокурору.
Роз'яснити учасникам судового провадження їх право на отримання в суді копії вироку.
Суддя : ОСОБА_7 . Верес