Номер провадження: 22-ц/785/6434/15
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач Драгомерецький М. М.
18.11.2015 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого судді: Драгомерецького М.М.
суддів: Парапана В.Ф.,
ОСОБА_2,
при секретарі: Добряк Н.І.,
за участю: представника позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_4, а також
представників відповідача ОСОБА_5 - ОСОБА_6 та ОСОБА_7,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_3 на ухвалу Приморського районного суду м.Одеси від 15 червня 2015 року про скасування заходів забезпечення позову по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_5 про розірвання шлюбу та за зустрічним позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про розподіл спільного майна,-
25 листопада 2013 року ОСОБА_3 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_5 про розірвання шлюбу, визнавиши вимоги про розірвання шлюбу, ОСОБА_5 надала до суду зустрічний позов до ОСОБА_3 про розподіл спільного майна подружжя.
Під час розгляду справи, ухвалою Приморського районного суду м.Одеси від 20 січня 2014 року було накладено арешт на автомобіль НОМЕР_1 та автомобіль марки ВАЗ 2109, які належать на праві приватної власності ОСОБА_3.
25 вересня 2014 року по даній справі Приморським районним судом ухвалено рішення, яким первісний позов задоволено у повному обсязі, розірвано шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_5, що був укладений 10.07.2004 року. Вимоги зустрічної позовної заяви задоволено, визнано в порядку поділу майна подружжя за ОСОБА_5 право приватної власності на автомобіль НОМЕР_1, за ОСОБА_3 право приватної власності на автомобіль НОМЕР_2. Припинено право спільної сумісної власності на грошові кошти в розмірі 155 382,83 доларів США, та розподілено їх по 1/2 ОСОБА_5 та ОСОБА_3 шляхом стягнення з останнього на користь ОСОБА_5 суми в розмірі 1 079 209,42 гривень.
Рішенням апеляційного суду Одеської області від 19 лютого 2015 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено частково, рішення Приморського раййонного суду м.Одси від 25 вересня 2014 року по даній справі змінено.
Визнано в порядку поділу майна подружжя за ОСОБА_5 право приватної власності на автомобіль НОМЕР_1, за ОСОБА_3 право приватної власності на автомобіль НОМЕР_2. Визнано в порядку поділу майна подружжя за ОСОБА_5 право приватної власності на 1/2 частку від грошових коштів в сумі 155 382,83 доларів США, та стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 грошові кошти в сумі 1 920 612,87 гривень.
Рішення набрало законної сили.
24 березня 2015 року представник ОСОБА_5 звернувся до суду із заявою про скасування заходів забезпечення позову, оскільки вони перешкоджають ОСОБА_5 зареєструвати своє право власності на автомобіль НОМЕР_1.
Представник заявника ОСОБА_8 - ОСОБА_6, в судовому засіданні заяву про скасування заходів забезпечення позову підтримав і просив задовольнити по викладеним в заяві підставам.
Позивач за первісним позовом, відповідач за зустрічним позовом ОСОБА_3 та його представник просили відмовити у задоволенні заяви про скасування заходів забезпечення позову.
Ухвалою Приморського районного суду м.Одеси від 15 червня 2015 року заяву про скасування заходів забезпечення позову задоволено, скасовано арешт на автомобіль НОМЕР_1.
В апеляційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити нову, якою відмовити у задоволенні заяви про скасування заходів забезпечення позову, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.
У судове засідання апеляційної інстанції сторони по справі не з'явились, але про розгляд справи вони сповіщалися належним чином, документи підтверджуючі поважність причини неявки до суду ними надано не було, крім того інтереси позивача ОСОБА_3 та відповідача ОСОБА_8 представляють їх довірені особи. Тому у відповідності до ч. 2 ст. 305 ЦПК України неявка зазначених осіб в суд не перешкоджає подальшому розглядові справи.
Заслухавши доповідача, доводи заяви та апеляційної скарги, пояснення на апеляційну скаргу, та заперечення на неї, перевіривши матеріали цивільної справи, законність і обґрунтованість ухвали суду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Так, судом першої інстанції встановлено, що рішенням апеляційного суду Одеської області від 19 лютого 2015 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено частково, рішення Приморського районного суду м.Одеси від 25 вересня 2014 року по даній справі змінено.
Визнано в порядку поділу майна подружжя за ОСОБА_5 право приватної власності на автомобіль НОМЕР_1, за ОСОБА_3 право приватної власності на автомобіль НОМЕР_2. Визнано в порядку поділу майна подружжя за ОСОБА_5 право приватної власності на 1/2 частку від грошових коштів в сумі 155 382,83 доларів США, та стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 грошові кошти в сумі 1 920 612,87 гривень.
Рішення набрало законної сили.
При ухваленні місцевим судом рішення від 25 вересня 2014 року питання про скасування заходів забезпечення позову, застосованих ухвалою Приморського районного суду м.Одеси від 20 січня 2014 року, не розглядалось.
Відповідно до ч.3 ст.154 ЦПК України заходи забезпечення позову можуть бути скасовані судом, який розглядає справу.
Згідно з ч.5 ст.154 ЦПК України питання про скасування заходів забезпечення позову вирішується в судовому засіданні з повідомленням осіб, які беруть участь у справі. Неявка цих осіб не перешкоджає розгляду питання про скасування заходів забезпечення позову.
Відповідно до ч.6 ст.154 ЦПК України, якщо у задоволенні позову було відмовлено, провадження у справі закрито або заяву залишено без розгляду, вжиті заходи забезпечення позову застосовуються до набрання судовим рішенням законної сили. Проте суд може одночасно з ухваленням судового рішення або після цього постановити ухвалу про скасування заходів забезпечення позову.
Згідно п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року №9 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції постановив ухвалу про скасування заходів забезпечення позову у відповідності з обставинами справи та вимогами процесуального закону, свої висновки достатньо повно та мотивовано обґрунтував.
За таких обставин, наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують висновків суду та не містять підстав для висновків про порушення або неправильне застосування судом норм права, які привели до неправильного вирішення питання про скасування заходів забезпечення позову.
Тому, на думку судової колегії, законних підстав для скасування ухвали суду першої інстанції про скасування заходів забезпечення позову немає.
Ухвала суду апеляційної інстанції про забезпечення позову не перешкоджає подальшому провадженню у справі, тому у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 324 ЦПК України ця ухвала апеляційного суду оскарженню у касаційному порядку не підлягає.
Керуючись ст. ст. 303, 307 ч. 2 п. 1, 312 ч. 1 п. 1, 313, 315, 317, 319, 324, 325 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_3 відхилити, ухвалу Приморського районного суду м.Одеси від 15 червня 2015 року про скасування заходів забезпечення позову залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та подальшому оскарженню не підлягає.
Судді апеляційного суду Одеської області: М.М. Драгомерецький
підпис
ОСОБА_9
підпис
ОСОБА_2