Номер провадження: 22-ц/785/9685/15
Головуючий у першій інстанції Шенцева О. П.
Доповідач Бабій А. П.
02.12.2015 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого судді Бабія А. П.
суддів Станкевича В. А., Ступакова О. А.
при секретарі Желєзнові В. В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Публічного акціонерного товариства Акціонерний Банк «Укргазбанк» про накладення арешту на квартири і заборону відчуження квартир у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, треті особи - ОСОБА_5, Публічне акціонерне товариство Акціонерний Банк «Укргазбанк», Публічне акціонерне товариство Комерційний Банк «Євробанк» про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу, визнання права власності на майно, визнання договорів іпотеки недійсним, за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «Євробанк» на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 17. 10. 2014 р.,
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 17. 10. 2014 р. зазначений позов ОСОБА_3 задоволено у повному обсязі, в тому числі визнано за ОСОБА_3 право власності на квартири 109, 118, 142 будинку 1а по вул. Дніпропетровська набережна в м. Києві і визнано недійсними договори іпотеки від 20. 08. 2009 р., укладені між ОСОБА_4 та Публічним акціонерним товариством Акціонерний Банк «Укргазбанк» (далі ПАТ АБ «Укргазбанк»), стосовно цих квартир з вказівкою про внесення запису про скасування державної реєстрації прав до Державного реєстру заборон відчуження нерухомого майна щодо державної реєстрації обтяження цього нерухомого майна.
На вказане рішення суду подана апеляційна скарга ПАТ КБ «Євробанк», за якою ухвалою апеляційного суду Одеської області від 18. 11. 2015 р. відкрито апеляційне провадження у даній справі і в подальшому справа призначена до розгляду в судовому засіданні на 15. 12. 2015 р. о 13 год. в приміщенні апеляційного суду Одеської області.
Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 26. 11. 2015 р. залишено без руху апеляційну скаргу ПАТ АБ «Укргазбанк» у звя'зку з необхідністю доплати судового збору в розмірі 803,88 грн.
ПАТ АБ «Укргазбанк» звернулося до апеляційного суду у даній справі з заявою про забезпечення (накладення арешту та заборони відчуження майна) від 12. 11. 2015 р. з проханням накласти арешт на квартири 109, 118, 142 будинку 1а по вул. Дніпропетровська набережна в м. Києві і заборонити ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 відчужувати відповідно квартири 109, 118, 142 з посиланнм на положення ст. ст. 151, 152 ЦПК України, ч. 5 ст. 1057-1 ЦПК України та з вказівкою, що після ухвалення 17. 10. 2014 р. рішення суду першої інстанції вказані квартири 03. 06. 2015 р. були відчужені зазначеним особам і з урахуванням цього банк вважає, що без накладення арешту на майно та заборони на його відчуження це нерухоме майно (предмети іпотеки) може бути відчужене в подальшому, що завдасть збитків банку та державі.
Розглянувши матеріали справи, колегія суддів приходить до наступного.
Відповідно до ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову (ч. 1 статті). У заяві про забезпечення позову повинно бути визначено: причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов; вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову (ч. 2 статті). Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду (ч. 3 статті).
Згідно зі ст. 152 ЦПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов'язку вчинити певні дії; забороною іншим особам здійснювати платежі або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам (ч. 1 статті). У разі необхідності судом можуть бути застосовані інші види забезпечення позову (ч. 2 статті). Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч. 3 статті).
Отже, заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватись лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб або учасників процесу.
Судом встановлено, що предметом спору у справі є встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу, визнання права власності на майно, визнання договорів іпотеки недійсними і рішення суду першої інстанції ухвалено саме з цього приводу.
В матеріалах справи і заяві ПАТ АБ «Укргазбанк» про забезпечення (накладення арешту та заборони відчуження майна) відсутні дані, що невжиття заявлених ПАТ АБ «Укргазбанк» заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду першої інстанції у даній справі стосовно встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу, визнання права власності на майно, визнання договорів іпотеки недійсними.
Одночасно з заяви банку видно, що рішення суду першої інстанції фактично вже виконане.
За таких обставин, оскільки заявлені банком заходи забезпечення не гарантують у даному випадку виконання рішення суду, то і відсутні підстави для задоволення зазначеної заяви банка на підставі ст. ст. 151, 152 ЦПК України, а наведені в заяві банку інші підстави не можуть слугувати основою для задоволення заяви банку у даній справі.
Що стосується додаткового посилання банку на необхідність накладення арешту на майно (квартири) на підставі ч. 5 ст. 1057-1 ЦПК України, то з цього приводу апеляційний суд приходить до такого.
Відповідно до ч. 5 ст. 1057-1 ЦК України визнаючи недійсним договір застави, який забезпечував виконання зобов'язання позичальника за кредитним договором, суд за заявою кредитодавця накладає арешт на майно, яке було предметом застави. Такий арешт підлягає зняттю після виконання зобов'язання повернути кредитодавцю кошти за кредитним договором, а у разі визнання кредитного договору недійсним - після виконання зобов'язання повернути кредитодавцю кошти в розмірі, визначеному судом відповідно до частини першої цієї статті.
Оскільки апеляційний суд на теперішній час не є судом, який визнає недійсним договір застави (іпотеки), то він не має підстав для застосування на теперішній час положень ч. 5 ст. 1057-1 ЦПК України, а наявність заяви банку з посиланням на ч. 5 ст. 1057-1 ЦПК України буде врахована при розгляді справи по суті в апеляційній інстанції.
На підставі наведеного керуючись ст. ст. 151, 152, 153 ЦПК України, колегія суддів,
Відмовити у задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства Акціонерний Банк «Укргазбанк» про забезпечення (накладення арешту та заборони відчуження майна) від 12. 11. 2015 р.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і не підлягає оскарженню.
Судді апеляційного суду Одеської області А. П. Бабій
В. А. Станкевич
О. А. Ступаков