Номер провадження: 22-ц/785/9473/15
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач Фальчук В. П.
25.11.2015 року м. Одеса
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області у складі:
головуючого - Фальчука В.П.,
суддів Кравця Ю.І., Цюри Т.В.,
секретаря Книгиницького О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційного суду Одеської області апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 15 вересня 2015 року, в цивільній справі за позовною заявою Одеської міської ради до ОСОБА_2 про зобов'язання привести до попереднього стану реконструйовану квартиру та звільнення самовільно захопленої земельної ділянки, -
встановила;
27.06.2014 року Одеська міська рада звернулася до суду з позовом вказуючи, що згідно листа Приморської районної адміністрації Одеської міської ради від 10.04.2014 року №01-11/394(2) (вх.№865) Одеській міській раді стало відомо про самовільну реконструкцію відповідачем кв.№18 на вул.Сєрова, 46 у м. Одесі. З наданих документів позивач встановив, що ОСОБА_2 без дозвільних документів виконала роботи з реконструкції вказаної квартири, з улаштуванням прибудови, площею 13,2 кв. метрів, чим значно погіршила житлово-побутові умови мешканців будинку та технічний стан будинку. У зв'язку з наведеним позивач просить суд зобов'язати ОСОБА_2 власними силами та за рахунок власних коштів привести у попередній (у відповідності до технічної документації), стан реконструйовану квартиру та звільнити самовільно захоплену земельну ділянку, шляхом знесення самочинно добудованої прибудови до квартири №18, і стягнути з відповідача судові витрати.
Представник ОСОБА_2 позовні вимоги Одеської міської ради не визнала у повному обсязі пославшись на те, що відповідач лише реконструювала квартиру у тих межах, які існували на час здачі будинку в експлуатацію. У зв'язку з цим ОСОБА_2 самовільно не займала земельної ділянки, яка належить позивачу. Квартира була лише відремонтована і приведена до належного технічного стану.
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 15 вересня 2015 року позовні вимоги Одеської міської ради задоволені у повному обсязі. Суд зобов'язав ОСОБА_2 привести до попереднього стану реконструйовану квартиру №18 на вул. Сєрова, 46 у м. Одесі, та звільнити самовільно захоплену земельну ділянку за вказаною адресою.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 просить рішення суду скасувати у зв'язку з порушенням судом норм матеріального і процесуального права та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні заявлених позовних вимог вказуючи, що реконструкцією спірної квартири не були порушені житлові права мешканців квартир та майнові права власника будинку та квартири - Одеської міської ради. Відповідач своїми діями лише поліпшила якість спірного житла, яким вона користується на підставі договору найму.
За правилами ч.1ст.303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, який доповів зміст рішення, що оскаржене, доводи апеляційної скарги, межі, в яких повинні проводитися перевірка рішення, встановлюватися обставини і досліджуватися докази вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за наступних підстав;
Відповідно до вимог ст.308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Задовольняючи позовні вимоги Одеської міської ради та зобов'язуючи відповідача привести до попереднього стану реконструйовану нею квартиру №18 на вул. Сєрова, 46 у м. Одесі, та зобов'язуючи звільнити самовільно захоплену земельну ділянку за вказаною адресою загальною площею 13,2 кв. метри, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_2 будучи наймачем цього житла без дозволу власника цього житла реконструювала його, добудувавши до квартири прибудову, в якій розмістила кухню площею 9,2 кв. метри і санвузол площею 4,0 кв. метри.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, так як вони відповідають обставинам справи і нормам матеріального та процесуального права.
Згідно п.1.1 Положення про порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт, затвердженого наказом Держбуду України за №273 від 05.12.2000 року, дозвіл на виконання будівельних робіт з нового будівництва, реконструкції, реставрації, та капітального ремонту будинків, споруд та інших об'єктів, розширення і технічного переоснащення (роботи з будівництва) є документом, що посвідчує право забудовника (замовника) та генерального підрядника на виконання будівельних робіт, у відповідності до затвердженої проектної документації, підключення до інженерних мереж та споруд та надає право відповідним службам на видачу ордера на проведення земляних робіт. Виконання будівельних робіт без вищезазначеного дозволу забороняється.
Відповідно до ст. 376 ЦК України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил .
Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов'язана відшкодувати витрати, пов'язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.
Приписами ст.60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що земля в межах території міст, сіл та інших населених пунктів є комунальною власністю, яка належить територіальній громаді, представниками якої є міські, сільські, селищні ради.
Статтею 116 ЗК України передбачено, що рішення про передачу земельної ділянки, яка входить до складу державної (комунальної) власності в користування є виключним правом органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.
Застосовуючи вказані вище норми матеріального права до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, суд першої інстанції виходив із того, що ОСОБА_2 користується квартирою №18 на вул. Сєрова, 46 у м. Одесі, яка належить на праві власності Одеській міській раді, на підставі ордера на вселення у це житлове приміщення за №1913 Серії «БО» від 05.04.1991 року та договору найма, укладеного з Приморською районною адміністрацією м. Одеси.
За час проживання у цьому приміщенні, відповідач, без дозволу органу місцевого самоврядування, самовільно, реконструювала вказану квартиру, добудувавши до неї на земельній ділянці, яка належить Одеській міській раді, прибудову, загальною площею розміром 13,2 кв. метри, розмістивши у цій прибудові кухню - площею 9,2 кв. метри і санвузол - площею 4,0 кв. метри.
Факт самочинного будівництва підтверджується:
- актом, складеним Комунальним підприємством «ЖКС «Порто-Франківським» 19.02.2014 року про те, що ОСОБА_2 самовільно, без дозволу, наданого у встановленому законом порядку, реконструювала займану нею квартиру, добудувавши до неї прибудову, розміром 13,2 кв. метри, розмістивши у цій прибудові кухню площею 9,2 кв. метри і санвузол площею 4,0 кв. метри;
- приписами КП «ЖКС «Порто-Франківське» від 17.02.2014 року і 19.02.2014 року про усунення відповідачем порушень, допущених під час реконструкції спірної квартири;
- розпорядженням Приморської районної адміністрації м. Одеси за №157 від 24.03.2014 року «Про приведення реконструкції самовільно-реконструйованої квартири №18», яким зобов'язано відповідача привести квартиру до попереднього стану;
- матеріалами технічної інвентаризації квартири, проведеної Комунальним підприємством «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості», в результаті якої було встановлене самочинне будівництво прибудови загальною площею 13,2 кв. метри, в якій розташована кухня - площею 9,2 кв. метри, і санвузол - площею 4.0 кв. метри.
Приймаючи до уваги, що відповідач самовільно добудувала прибудову до квартири, чим порушила вказані вище норми матеріального права, та самовільно захопила земельну ділянку, яка належить позивачу, суд першої інстанції правомірно задовольнив позовні вимоги Одеської міської ради, так як вони ґрунтуються на законі і підтверджені наданими позивачем доказами.
Доводи апеляційної скарги не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки висновків суду першої інстанції вони не спростовують, та не містять правових підстав, передбачених ст.309 ЦПК України для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог Одеської міської ради у повному обсязі.
Представником апелянта та апелянтом не надано доказів того, що реконструкція квартири проведена в існуючих межах цього помешкання, без самовільного захоплення земельної ділянки площею 13,2 кв. метри, яка належить Одеській міській раді.
Посилання апелянта на технічний висновок ДП «Ндіпроектреконструкція», яким встановлений технічний стан спірної квартири після її реконструкції, в якому не встановлено самочинної прибудови загальною площею 13,2 кв. метри, не може бути прийнятий судом до уваги, оскільки у цьому висновку відсутні посилання на документи, які б підтверджували реконструкцію квартири у існуючих межах. Крім того, цей технічний висновок спростовується наданими позивачем доказами - ордером на вселення відповідача у спірне приміщення, матеріалами технічної інвентаризації спірної квартири, складеними актами КП «ЖКС «Порто-Франківський», якими встановлене самочинне будівництво на земельній ділянці Одеської міської ради, яка не виділялася відповідачу для такої мети.
Не приймаються судом до уваги і посилання апелянта на те, що самовільною прибудовою не порушені права позивача, оскільки позивачем доведена самовільна забудова земельної ділянки, що належить Одеській міській раді.
Інші доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції також не спростовують.
Керуючись ст.304, п.1ч.1ст.307, ст.308 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області, -
ухвалила;
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 - відхилити.
Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 15 вересня 2015 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, на протязі двадцяти днів, з дня набрання законної сили.
Судді апеляційного суду Одеської області: В.П. Фальчук
ОСОБА_4
ОСОБА_5