Справа № 513/1499/15-к
Провадження № 1-кс/513/147/15
Саратський районний суд Одеської області
про відмову у задоволенні клопотання
02 грудня 2015 року слідчий суддя Саратського районного суду Одеської області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю: прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , представника володільця майна ОСОБА_5 розглянувши клопотання Саратського відділення поліції Білгород - Дністровського відділу поліції Головного управління Національної поліції України в Одеській області про арешт майна,
слідчий звернувся до суду з даним клопотанням, погодженим з прокурором, вказуючи що 28.11.2015 року, приблизно о 17 годині 45 хвилин, ОСОБА_5 , рухаючись на власному автомобілі марки «ВАЗ 21033», реєстраційний номер НОМЕР_1 , по вулиці Шевченка, 124 в с. Кулевча Саратського району, в напрямку села, здійснив наїзд на лежачого пішохода ОСОБА_6 , 1986 року народження, мешканця АДРЕСА_1 . Після дорожньо - транспортної пригоди останній був доставлений до Саратської ЦРЛ для надання медичної допомоги.
За даним фактом 29 листопада 2015 року розпочато досудове розслідування кримінального провадження, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 ч.1 КК України.
Під час виїзду на місце дорожньо - транспортної пригоди було встановлено двох очевидців: ОСОБА_7 , 1989 року народження, та ОСОБА_8 , 1970 року народження, котрі вказують, що ОСОБА_6 майже на протязі дня перебував у стані алкогольного сп'яніння та неодноразово кидався до дороги, на якій і відпочивав. У зв'язку із погодними умовами, при дощі, водій марки «ВАЗ 21033», реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_5 , рухаючись у напрямку села на зустріч іншому автомобілю зі включеними дальніми фарами, не помітив на дорозі лежачого пішохода, та в подальшому переїхав його. Після даної вищезазначеної ситуації останній миттю викликав медичних працівників, з метою госпіталізації до Саратської ЦРЛ, щодо надання допомоги.
При проведенні огляду місця події ДТП транспортний засіб марки «ВАЗ 21033», реєстраційний номер НОМЕР_1 , було вилучено та направлено на тимчасове зберігання до Саратського ВП Білгород - Дністровського ВП ГУНП України в Одеській області, для з'ясування всіх фактичних даних по кримінальному правопорушенню.
Враховуючи той факт, що даним транспортним засобом марки «ВАЗ 21033», реєстраційний номер НОМЕР_1 , 28.11.2015 року, приблизно о 17 годині 45 хвилин, поблизу будинку № 126 по вулиці Шевченка в с. Кулевча Саратського району, Одеської області, було здійснено наїзд на лежачого пішохода ОСОБА_6 , 1986 року народження, а також беручи до уваги те, що 29.11.2015 року вищевказаний автомобіль визнаний в якості речового доказу по кримінальному провадженню №12015160420000655, враховуючи вищезазначене, що автомобіль марки «ВАЗ 21033», реєстраційний номер НОМЕР_1 , є знаряддям злочину, слідчий просив накласти на нього арешт.
Під час розгляду клопотання прокурор ОСОБА_3 , слідчий підтримали клопотання, просили його задовольнити, надавши пояснення відповідно до поданого клопотання.
Володілець майна ОСОБА_5 заперечував проти задоволення клопотання, пояснивши суду, що вказаний автомобіль йому не належить, він тимчасово взяв його у користування не у власника автомобіля.
Розглянувши клопотання, заслухавши доводи слідчого, заперечення володільця майна, дослідивши надані слідчим матеріали, суд вважає, що клопотання не підлягає задоволенню з таких підстав.
Клопотання слідчого не відповідає вимогам ст. 171 КПК України.
Відповідно до ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку. Арешт майна може також передбачати заборону для особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатись будь-яким чином таким майном та використовувати його. При цьому, заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатись таким майном можуть бути застосовані коли їх незастосування може привести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, що передбачено ч. 4 ст. 170 КПК України.
Слідчий суддя або суд накладає арешт на майно, якщо є підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у ч. 2 ст. 167 КПК України.
Згідно ч.2 ст. 167 КПК України, тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей, тощо щодо яких є достатні підстави вважати, що вони:
1) підшукувані, виготовлені, пристосовані, чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) надані особі з метою схилити її до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та (або) матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи як винагорода за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, пов'язаного з їх незаконним обігом; 4) набуті в результаті вчинення кримінального правопорушення, доходи від них, або на які було спрямоване кримінальне правопорушення.
Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; 3) розмір можливої конфіскації майна, можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та цивільного позову; 4) наслідки арешту майна для інших осіб; 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Відповідно до витягу з ЄРДР, 29 листопада 2015 року слідчим Саратського відділення поліції Білгород - Дністровського відділу поліції Головного управління Національної поліції України в Одеській області, внесено відомості про кримінальне правопорушення за ч. 1 ст. 286 КК України (а.с.3).
З протоколу огляду місця дорожньо - транспортної пригоді від 28.11.2015 року видно, що з місця пригоди нічого не вилучалося (а.с. 8).
Як правову підставу для накладення арешту слідчим зазначено, що автомобіль є предметом злочинного посягання та вірогідно набутий в результаті вчинення кримінального правопорушення.
Під час розгляду клопотання слідчим не надано доказів про те, що вищезазначений автомобіль є предметом злочинного посягання... Відсутні дані про визнання вказаного автомобілю речовим доказом.
Згідно положень ст. 290 КК України, предметом цього кримінального правопорушення є: 1) ідентифікаційний номер; 2) номери двигуна, шасі або кузова; 3) номерна панель з ідентифікаційним номером транспортного засобу.
Володілець даного майна ОСОБА_5 не є підозрюваним, або особою, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільне небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. На час розгляду клопотання слідчого по зазначеному кримінальному провадженню підозра будь-якій особі не пред'являлася.
На підставі вищевикладеного, слідчий суддя вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання.
Керуючись ст.ст. 132, 167,170, 172, 173, 175, 309,369-372 КПК України,
суд
у задоволенні клопотання слідчого Саратського відділення поліції Білгород - Дністровського відділу поліції Головного управління Національної поліції України в Одеській області про накладення арешту на автомобіль марки "ВАЗ 21033", державний реєстраційний знак НОМЕР_1 , - відмовити.
Повернути автомобіль "ВАЗ 21033", державний реєстраційний знак НОМЕР_1 , - власнику .
Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Одеської області протягом п'яти днів з дня проголошення, а особами, які не були присутніми під час проголошення ухвали протягом п'яти днів з моменту отримання її копії.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1