Справа № 522/23017/15-к
№ 1-кс/522/19474/15
01 грудня 2015 року м.Одеса
Слідчий суддя Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участі прокурора ОСОБА_3 , представника заявника ОСОБА_4 , розглянувши у судовому клопотання представника Державного підприємства «Іллічівський морський торговельний порт» (надалі ДП «ІМТП») ОСОБА_4 про скасування арешту, -
Державне підприємство «Іллічівський морський торговельний порт» в особі представника ОСОБА_4 звернулося до суду з клопотанням, в якому просить в рамках кримінального провадження № 12015160000000657 від 10.09.2015 р., зареєстрованого за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 від 23 листопада 2015 року (надалі ухвала від 23.11.2015 року), на речі та документи вилучені працівниками прокуратури та поліції 20.11.2015 року на підставі ухвали слідчого судді Приморського районного суду м.Одеси від 10.11.2015 року в ході проведення обшуку в приміщеннях ДП «ІМТП» за адресою: м. Іллічівськ, вул. Праці, буд. 6.
В обґрунтування клопотання, заявник посилається на те, що Слідчім Управлінням Головного Управління Національної поліції в Одеській області в рамках кримінального провадження № 12015160000000657 від 10.09.2015 р. розслідуються факти розтрати посадовими особами ДП «ІМТП» та ТОВ «Транс-сервіс» грошових коштів державного підприємства ДП «ІМТП» в ході проведення робіт по перебудові (реконструкції) складу № 8 шляхом завищення вартості будівельних робіт по реконструкції.
На даний час Слідчим управлінням фінансових розслідувань МГУ ДФС - Центрального офісу з ОВП розслідується кримінальне провадження за №32014100110000186 від 21.05.2014 р., за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.212, ч.5 ст.191 КК України.
Підставами для реєстрації вказаних кримінального правопорушення до ЄРДР за №32014100110000186 , а також обставинами та предметом досудового розслідування стали ті ж самі обставини, що розслідуються ГУНП в Одеській області в рамках кримінального провадження № 12015160000000657, а саме за ч.5 ст.191 КК України - розтрата в період з 11.10.2013 по 18.09.2014 роки службовими особами ДП «ІМТП» державних коштів при виконанні ремонтно-будівельних робіт на складі № 8.
На думку заявника, викладене свідчить про незаконність проведення досудового розслідування і відповідно накладення арешту на майно ДП «ІМТП» у рамках кримінального провадження № 12015160000000657, а також що в подальшому в застосуванні арешту на зазначене майно відпала потреба.
В судовому засіданні представник ДП «ІМТП» ОСОБА_4 наполягав на задоволенні клопотання, повністю підтримав викладені у клопотанні доводи, у тому числі, що процесуальні дії по вилученню і арешту майна здійсненні в порушення ст.218 КПК України, особами, які не мали на це повноважень, наявність іншого провадження по розслідуванню того ж кримінального правопорушення підтверджує факт, що в арешті відпала потреба. Тим більше, що оригінали вилучених документів вкрай необхідні для роботи підприємства та звітуванню перед контролюючими органами, без них підприємство практично заблоковано.
Прокурор ОСОБА_3 вважав, що підстави для задоволення клопотання про скасування арешту майна відсутні, кримінальне провадження зареєстровано та розслідується в рамках КПК України. Про існування іншого кримінального провадження, аналогічного із існуючим їм було невідомим, тим більше, що воно знаходиться в м.Києві. При проведенні обшуку та накладенні арешту слідчим і судом не було допущено порушень КПК України, копії вилучених документів передані власнику, що виключає негативного впливу, а тим більше блокуванню роботи ДП «ІМТП». Після дослідження вказаних документів вони будуть повернуті власнику. Тому в задоволенні клопотання необхідно відмовити.
Розглянувши клопотання, заслухавши пояснення сторін, приходжу до висновку, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно п. 15 ч. 1 ст. 7 КПК України, зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких відноситься змагальність сторін.
Відповідно до ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Під час кримінального провадження функції державного обвинувачення, захисту та судового розгляду не можуть покладатися на один і той самий орган чи службову особу. Захист здійснюється підозрюваним або обвинуваченим, його захисником або законним представником. Суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
Згідно ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у разі якщо до такої юридичної особи може бути застосовано захід кримінально-правового характеру у вигляді конфіскації майна, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку.
Відповідно до «Узагальнень судової практики з розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів кримінального провадження», Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014, щодо осіб, які не є підозрюваними, обвинуваченими або особами, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, не може бути прийнято ухвалу про арешт майна. Навіть якщо у слідчого судді є достатні підстави вважати, що певною особою було вчинено кримінальне правопорушення, він не має повноважень накладати арешт на майно особи, яка не є підозрюваним.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.174 КПК України, власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Враховуючі приписи ч.2 та ч.4 ст.173 КПК України, під час розгляду клопотання про скасування арешту майна, слідчий суддя повинен дослідити та вирішити питання обґрунтованості накладеного арешту та наявність в ньому потреби. У тому числі враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; 3) розмір можливої конфіскації майна, можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та цивільного позову; 4) наслідки арешту майна для інших осіб; 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження. А також знайти найменш обтяжливий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
В ході судового розгляду встановлено, що Слідчім Управлінням Головного Управління Національної поліції в Одеській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження № 12015160000000657 від 10.09.2015 р., за фактом незаконного розкрадання грошових коштів у великих розмірах посадовими особами ДП «ІМТП» в ході проведення робіт по перебудові та (реконструкції) складу № 8. Процесуальне керівництво досудовим розслідуванням здійснюється прокурорами прокуратури Одеської області.
При цьому, слідчим управлінням фінансових розслідувань МГУ ДФС - Центрального офісу з ОВП розслідується кримінальне провадження за №32014100110000186 від 21.05.2014 р., за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.212, ч.5 ст.191 КК України. Процесуальне керівництво досудовим розслідуванням здійснюється прокурорами Генеральної прокуратури України.
У кримінальному провадженні № 32014100110000186 від 21.05.2014 р., у тому числі також розслідуються факти розтрати грошових коштів службовими особами ДП «ІМТП» державних коштів при виконанні ремонтно-будівельних робіт на складі №8, відповідно за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
30.07.2015 року, в рамках кримінального провадження № 32014100110000186 на підставі ухвали слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва ОСОБА_5 від 24 липня 2015 року в адмінбудівлі ДП «ІМТП» за адресою Одеська обл., м. Іллічівськ, вул. Праці, 6 співробітниками МГУ ДФС вже проводився обшук, в ході якого вилучалися належні підприємству ДП «ІМТП» та іншим особам речі та документи.
У подальшому, ухвалою слідчого судді Солом'янського райсуду м. Києва від 18.08.2015 року, орган ДФС та слідчого було зобов'язано повернути володільцям зазначені речі та документи.
При викладених обставинах, слід погодитись з заявником, що кримінальне провадження № 12015160000000657 внесене до ЄРДР тільки 10.09.2015 р., тобто пізніше ніж кримінальне провадження № 32014100110000186 від 21.05.2014 р. Але відомості по обом провадженням внесені до ЄРДР за одним і тим же фактом розтрати державних коштів при виконанні ремонтно-будівельних робіт на складі №8 за угодами з ТОВ «Транс-Сервіс», і за тими ж ознаками статті 191 КК України.
Викладене є грубим порушенням норми ч.4 ст.218 КПК України, щодо обов'язку слідчого на початку розслідування перевірити наявність вже розпочатих досудових розслідувань щодо того ж кримінального правопорушення. У разі якщо буде встановлено, що іншим слідчим органу досудового розслідування або слідчим іншого органу досудового розслідування розпочато кримінальне провадження щодо того ж кримінального правопорушення, слідчий передає слідчому, який здійснює досудове розслідування, наявні у нього матеріали та відомості, повідомляє про це прокурора, потерпілого або заявника та вносить відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
При цьому, положення ч.4 ст.218 КПК України кореспондуються із вимогами: ч.1 ст.19 КПК України, згідно якої ніхто не може бути двічі обвинуваченим або покараним за кримінальне правопорушення, за яким він був виправданий або засуджений на підставі вироку суду, що набрав законної сили; ст.61 Конституції України, відповідно до якої ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення»; та міжнародно-правовими зобов'язаннями, які взяла на себе Україна, що містяться у Міжнародному пакті про громадянські і політичні права: жодна людина не повинна вдруге бути судимою чи покараною за злочин, за який вона вже була остаточно засуджена чи виправдана у відповідності до закону та кримінально-процесуального права кожної країни» (п. 7 ст. 14) та інші.
Тому суд погоджується з доводами заявника, про незаконність накладення арешту на майно ДП «ІМТП» у рамках кримінального провадження № 12015160000000657. Тому що приписи ч.4 ст.218 КПК України, прямо забороняють проводити розслідування кримінального правопорушення, яке вже розслідується, зокрема іншим органом в рамках іншого кримінального провадження. Дана норма КПК фактично охороняє права осіб інтереси яких обмежуються під час досудового розслідування, а також перешкоджає можливому повторному притягнення особи до кримінальної відповідальності за теж саме кримінальне правопорушення.
Також, слід прийняти до уваги, що постановою слідчого СВ ЛВ на ст. Одеса-Головна УМВС України на Одеській залізниці ОСОБА_6 від 08.12.2014 року, який також розслідував факт розтрати державних коштів при виконанні ремонтно-будівельних робіт на складі №8 ІМТП , але вже у кримінальному провадженні №12014160160001258 від 17.10.2014 року внесеному до ЄРДР за ознаками ч.1 ст.364-1 КК України, кримінальне провадження закрито у зв'язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення. Данні про закриття провадження внесенні до ЄРДР.
Враховуючи що дана постанова слідчого не скасовано, слід вважати що по факту розтрати державних коштів при виконанні ремонтно-будівельних робіт на складі №8 ІМТП, вже прийняте рішення ще в одному кримінальному провадженні.
Крім того, слід взяти до уваги приписи ч.1 ст.235 КПК України, згідно яких ухвала слідчого судді про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи з підстав, зазначених у клопотанні прокурора, слідчого, надає право проникнути до житла чи іншого володіння особи лише один раз.
Враховуючі, що у кримінальному провадженні № 32014100110000186 від 21.05.2014 р., розслідується кримінальне правопорушення аналогічне тому, що розслідується у рамках кримінального провадження № 12015160000000657, а також той факт, що 30.07.2015 року у кримінальному провадженні № 32014100110000186 на підставі ухвали слідчого судді від 24 липня 2015 року в володінні ДП «ІМТП» за адресою Одеська обл., м. Іллічівськ, вул. Праці,6, вже проводився обшук, тому повторний обшук того ж володіння в рамках розслідування того ж кримінального правопорушення (в рамках кримінального провадження № 12015160000000657) вважаю здійсненим з тих же підстав, повторним, в порушення ч.1 ст.235 КПК України, де зазначено, що ухвала суду надає право проникнення до житла чи іншого володіння лише один раз і повторне проникнення може мати місце за абсолютно іншими підставами. Вказані обставини суду були невідомі при наданні права на проведення фактично повторного обшуку. Тому вилучені в ході повторного обшуку речі та документи також слід вважати неправомірно вилученими.
Не є належним доказом законності дій органу досудового розслідування та прокурора по проведенню повторного обшуку наявність ухвали слідчого судді від 23.11.2015 року про надання дозволу на його проведення, тому що обов'язок повідомлення слідчого суддю під час розгляду відповідного клопотання - про вже наявне кримінальне провадження, в якому розслідується аналогічне кримінальне правопорушення лежить виключно на слідчому та прокурорі.
Викладене також свідчить про незаконність накладеного арешту ухвалою слідчого судді від 23.11.2015 року на майно ДП «ІМТП» у рамках кримінального провадження № 12015160000000657, а також що в подальшому в застосуванні арешту - відпала потреба.
Також слід погодитись з доводами заявника, про те , що відповідно до ст.174 КПК України, право володільця (власника) майна на скасування арешту, не залежить від використання ним права на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді про арешт майна, згідно з нормами ст. 309 КПК України.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.174 КПК України володілець майна, який не був присутній при розгляді питання про арешт майна, має право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею. Арешт майна також може бути скасовано ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
При викладених обставинах, враховуючі приписи ч.2 та ч.4 ст.173 КПК України, вважаю необґрунтованим накладення арешту на належні ДП «ІМТП» речі та документи у кримінальному провадженні № 12015160000000657, а також вважаю, що у подальшому в застосуванні цього заходу відпала потреба.
Викладений висновок дає право слідчому судді скасувати арешт майна і відповідно до ч.3 ст.172 КПК України, зобов'язати орган досудового розслідування і прокурора негайно повернути вилучене майно володільцю.
Керуючись ст.ст.173,174, 303-307, 318-380 КПК України, -
Клопотання Державного підприємства «Іллічівський морський торговельний порт» - задовольнити повністю.
Скасувати арешт з майна накладеного на підставі ухвали слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 від 23 листопада 2015 року «про накладення арешту на майно», в рамках кримінального провадження № 12015160000000657 від 10.09.2015 р., зареєстрованого за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191 КК України, вилучені працівниками прокуратури та поліції 20.11.2015 року на підставі ухвали слідчого судді Приморського районного суду м.Одеси від 10.11.2015 року в ході проведення обшуку в приміщеннях Державного підприємства «Іллічівський морський торговельний порт» за адресою: м. Іллічівськ, вул. Праці, буд. 6.
Зобов'язати Слідче Управління Головного Управління Національної поліції в Одеській області та прокуратуру Одеської області негайно повернути Державному підприємству «Іллічівський морський торговельний порт» майно, вилучене 20.11.2015 року працівниками прокуратури та поліції на підставі ухвали слідчого судді Приморського районного суду м.Одеси від 10.11.2015 року в ході проведення обшуку в приміщеннях Державного підприємства «Іллічівський морський торговельний порт» за адресою: м. Іллічівськ, вул. Праці, буд. 6, в рамках кримінального провадження № 12015160000000657 від 10.09.2015 р., зареєстрованого за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191 КК України, - згідно протоколу обшуку.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: ОСОБА_1
01.12.2015