ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
01 грудня 2015 року № 826/13783/15
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Іщука І.О., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовомОСОБА_1
доДержавної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві
провизнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - Позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі - Відповідач або ДПІ у Подільському районі м. Києва) про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії.
В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначає, що у період з 01.01.2011 р. по 15.12.2014 р. Позивач перебуває на загальній системі оподаткування, втім Відповідач помилково відобразив в особовій картці Позивача перебування його на спрощеній системі оподаткування, у зв'язку з чим на нього безпідставно покладається обов'язок зі сплати єдиного соціального внеску.
Відповідач в судове засідання 07.09.2015 року не з'явився, належним чином повідомлений, докази чого містяться в матеріалах справи. Подав заперечення по суті позову, в яких просить в задоволенні позову відмовити. Враховуючи неявку Відповідача, який був повідомлений належним чином, враховуючи відсутність потреби заслухати свідка або експерта, судом було прийнято рішення про розгляд справи в письмовому провадженні на підставі частини шостої статті 128 КАС України.
Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Як вбачається з матеріалів справи Інформаційна система «Податковий блок» містить дані щодо реєстрації ФОП ОСОБА_1 в якості платника єдиного податку з 01.01.2012 по 31.12.2014 на підставі заяви від 25.01.2012 №28475/Б та датою внесення запису в реєстр 28.01.2012 р. свідоцтва від 17.08.2009 р. №28820000000025797.
Статтею 298 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) передбачено порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування, або відмови від спрощеної системи оподаткування.
Відповідно до п. 298.2 ст. 298 ПКУ відмова від спрощеної системи оподаткування платниками єдиного податку першої - третьої груп здійснюється в порядку, визначеному підпунктами 298.2.1-298.2.3 цієї статті.
Зокрема, для відмови від спрощеної системи оподаткування суб'єкт господарювання не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку нового календарного кварталу (року) подає до контролюючого органу заяву (пп. 298.2.1 п. 298.2 ст.298 ПКУ).
Платники єдиного податку можуть самостійно відмовитися від спрощеної системи оподаткування у зв'язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому подано заяву щодо відмови від спрощеної системи оподаткування у зв'язку з переходом на сплату інших податків і зборів (пп. 298.2.2 п. 298.2 ст.298 Кодексу).
Також відповідно до пп. 298.2.3 п. 298.2 ст.298 Кодексу платники єдиного податку зобов'язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у таких випадках та в строки:
1) у разі перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платниками єдиного податку першої і другої груп та нездійснення такими платниками переходу на застосування іншої ставки - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення;
2) у разі перевищення протягом календарного року обсягу доходу, встановленого підпунктом 3 пункту 291.4 статті 291 цього Кодексу, платниками єдиного податку першої другої груп, які використали право на застосування інших ставок, встановлених для третьої групи, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення;
3) у разі перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платниками єдиного податку третьої групи - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення;
4) у разі застосування платником єдиного податку іншого способу розрахунків, ніж зазначені у пункті 291.6 статті 291 цього Кодексу, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено такий спосіб розрахунків;
5) у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності або відбулася зміна організаційно-правової форми;
6) у разі перевищення чисельності фізичних осіб, які перебувають у трудових відносинах з платником єдиного податку, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено таке перевищення;
7) у разі здійснення видів діяльності, не зазначених у реєстрі платників єдиного податку, з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності;
8) у разі наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів;
9) у разі здійснення платниками першої або другої групи діяльності, яка не передбачена у підпунктах 1 або 2 пункту 291.4 статті 291 цього Кодексу відповідно, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому здійснювалася така діяльність.
Як вбачається з пояснень, наданих представником Позивача в судовому засіданні, заяв від ФОП ОСОБА_1 до податкових органів щодо переходу на загальну систему оподаткування та інформації щодо невиконання умов, передбачених пп.298.2.3 п.298.2 ст.298 Кодексу ФОП ОСОБА_1, не подавалось.
Крім того, при переході Позивача до ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві (03.12.2014р.) всі дані по адмініструванню та картка особового рахунку Позивача також перейшли до вищезазначеної ДПІ з попереднього місця реєстрації. Згідно облікових даних, які надійшли до ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві вбачалось, що Позивач перебував на спрощеній системі оподаткування.
Отже, наведені Відповідачем доводи свідчать про безпідставність позовних вимог Позивача. Дані листа Податкової інспекції м. Сімферополя Податкової служби Республіки Крим від 22.12.2014 №8874/17.4 суд оцінює критично, оскільки вказані дані суперечать дійсним обставинам справи.
Крім того, відповідно до ч. 2-3 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.
Таким чином, із системного аналізу вище викладених норм та з'ясованих обставини суд прийшов до висновку про безпідставність позовних вимог.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Враховуючи наведене, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, керуючись статтями 69-71, 94,160-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Суддя І.О. Іщук